Справа № 520/4806/17
Провадження № 1-кс/520/2303/18
12.06.2018 року cлідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 про дозвіл на затримання підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою її приводу для участі в розгляді клопотання про застосування відносно неї запобіжного заходу у вигляді застави, -
12.06.2018 року в провадження слідчого судді надійшло клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави. Одночасно з клопотанням про застосування запобіжного заходу слідчим було подано клопотання про дозвіл на затримання підозрюваної ОСОБА_5 , з метою її приводу для участі в розгляді клопотання про застосування відносно неї запобіжного заходу у вигляді застави.
Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , в першій половині 2002 року, вирішила продати нерухоме майно в Дачно-Будівельному кооперативі «Сонячне» по вул. Фонтанська дорога 76, ділянка 24 в м. Одесі, частка 9/1000, земельна ділянка площею 681 кв.м. з дачним будинком площею 47,8 кв.м., належне їй на праві приватної власності.
Згідно ст.ст. 20,24 ЗУ «Про власність» від 07.02.1991 року (в редакції що діяв на день скоєння злочину), кооператив є суб'єктами права колективної власності, а у будівлях, що належать кооперативу, визначаються частки членів цього кооперативу.
Таким чином, вказаний дачний будинок, належний на той момент ОСОБА_5 , є частиною кооперативу, який на праві приватної власності належить кільком особам, та є об'єктом їх спільної часткової власності. Згідно ст. 114 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року (в редакції що діяв на день скоєння злочину), при продажу частки в спільній власності сторонній особі решта учасників спільної часткової власності має право привілеєвої купівлі частки, що продається по ціні, за якою вона продається, та продавець частки в спільній власності зобов'язаний повідомити в письмовій формі решту учасників спільної часткової власності про намір продати свою частку сторонній особі з зазначенням ціни та інших умов, на яких продає її.
У зв'язку із цим, з метою не надання можливості членам кооперативу, зокрема власникам інших частин будинку розташованому на ділянці АДРЕСА_1 , скористатись правом привілеєвої купівлі частки в спільній власності, та маючи на меті продати вищевказаний об'єкт нерухомості іншому покупцеві за ціною що їй більш вигідна, ОСОБА_5 в невстановлену слідством дату та час, вступила в злочинну змову із ОСОБА_6 , спрямовану на внесення завідомо неправдивих відомостей в офіційний документ, а саме в договір купівлі-продажу даного об'єкта нерухомості.
Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 31.05.2002, склали договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_5 продала, а ОСОБА_6 купила земельну ділянку площею 681 кв.м. по АДРЕСА_2 , де у договорі умисно, достовірно знаючи про розташування дачного будинку на території земельної ділянки, в п.10 виклали зміст у наступній редакції «Сторони свідчать про те, що на вказаній земельній ділянці відсутні будь-які будівлі та споруди, будівництво не починалось».
Однак, відповідно до висновку експерта художньо-інжинірингового центру «Експерес-проект» ОСОБА_8 , складеного за результатами судової будівельно-технічної експертизи про визначення строків взведення та факту реконструкції будівлі від 11.08.2011 - взведення дачної будівлі, який знаходиться на території ділянки за адресою: АДРЕСА_3 відбулося в 1930-1940 роках.
Вказаний договір після його підписання сторонами угоди, було посвідчено приватним нотаріусом, який засвідчив підписи сторін та надав йому юридичної сили, тим самим ОСОБА_5 надала покупцеві право в подальшому використовувати підроблений документ як дійсний.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України за наступних ознак: підроблення документа, який посвідчується приватним нотаріусом, і який надає права, з метою використання його підроблювачем, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
08.08.2015 слідчим СВ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором прокуратури Київського району м. Одеси ОСОБА_10 повідомлено про підозру ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 (в редакції КК України станом на 2001 рік).
12.09.2015 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженці с. Пас'єт Хасанського району Приморського краю Російської Федерації, громадянці України, українці, з вищою освітою, пенсіонерці, раніше не судимій, проживаючій за адресою: АДРЕСА_4 , 12.09.2015 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 358 КК України (в редакції 2001 року).
Прокурор в судовому засіданні просив не розглядати клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваної, а розглядати клопотання про привід підозрюваної.
Вивчивши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується, вислухавши думку прокурора в судовому засіданні, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до ч. 3 ст. 187 КПК України, у разі неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю, слідчий суддя, суд має право постановити ухвалу про привід підозрюваного, обвинуваченого, якщо він не з'явився для розгляду клопотання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді застави, домашнього арешту чи тримання під вартою, або ухвалу про дозвіл на його затримання з метою приводу, якщо ухвала про привід не була виконана.
Відповідно до ч. 2 ст. 189 КПК України, клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою приводу розглядається слідчим суддею, судом негайно після одержання цього клопотання.
Згідно ч. 1 ст. 140 КПК України, привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.
Слідчий суддя зазначає, що клопотання про здійснення приводу заявляється в рамках конкретного кримінального провадження, у випадку, зокрема, коли особа, на виклик не з'явилася. Разом з тим, слідчим клопотання про здійснення приводу було подано одночасно з клопотанням про застосування запобіжного заходу та надання дозволу на затримання. В свою чергу, ч. 3 ст. 187 КПК України передбачено порядок подання клопотання про здійснення приводу, а також клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного, який в даному випадку стороною обвинувачення дотриманий не був. Відтак, згідно вимог ч. 2 ст. 189 КПК України, в даному випадку підлягає розгляду клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваної з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.
30.11.2017 року слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси було постановлено ухвалу, якою надано дозвіл на затримання підозрюваної ОСОБА_5 30.05.2018 року строк вищевказаної ухвали слідчого судді закінчився.
Як вбачається з долучених до клопотання матеріалів, слідчим було подано клопотання про дозвіл на затримання одночасно з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави. Однак, нормами Кримінального процесуального кодексу України, передбачено можливість одночасного звернення до слідчого судді з зазначеними клопотаннями у тому випадку, коли слідчий, прокурор звертається з дозволом на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про тримання під вартою. Для надання дозволу на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави встановлена процедура, передбачена ч. 3 ст. 187 КПК України, яка в даному випадку, знову ж таки, дотримана не була.
На підставі викладеного, враховуючи, що слідчим не було дотримано процедури при зверненні з клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого задоволення не підлягає.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 140, 177, 178, 186-190, 194, 309 КПК України, -
В задоволенні клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 про дозвіл на затримання підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою її приводу для участі в розгляді клопотання про застосування відносно неї запобіжного заходу у вигляді застави - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1