Справа № 127/20156/17
Провадження 2-а/127/98/18
14 червня 2018 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Борисюк І. Е.,
за участю секретаря Максимчука Я.В.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідачів ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області, начальника відділу у справах іноземців та осіб без громадянства ОСОБА_4, головного спеціаліста сектору організації запобігання нелегальної міграції Державної міграційної служби України Управління ДМС у Вінницькій області ОСОБА_5 про визнання дій незаконними, визнання постанови про адміністративне правопорушення протиправною та її скасування,-
До Вінницького міського суду Вінницької області звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до заступника начальника Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області, начальника відділу у справах іноземців та осіб без громадянства ОСОБА_4, головного спеціаліста сектору організації запобігання нелегальної міграції Державної міграційної служби України Управління ДМС у Вінницькій області ОСОБА_5 про визнання дій незаконними, визнання постанови про адміністративне правопорушення протиправною та її скасування.
Позов мотивовано тим, що 10.08.2017 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, якою встановлено, що 10.08.2017 року о 09 год. 15 хв. в м. Вінниці по вулиці Соборна 15а, каб. 110 громадянка України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, як власник надала житло за адресою АДРЕСА_1, громадянину ОСОБА_6 Рожабову ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, який в період з 24.07.2017 року знаходиться на території України незаконно, за що передбачена відповідальність відповідно до ст. 206 КУпАП, та було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5 100, 00 гривень. Також позивач зазначила, що 25.05.2017 року познайомилась з Рожабовим Кахромоном, поспілкувавшись з яким позивач вирішила йому допомогти з місцем проживання, але спочатку перевірила його паспорт в якому було зазначено, що Рожабов Кахромон перебуває в Україні на законних підставах по туристичній візі. Переконавшись, що з документами в Рожабова Кахромона все добре, позивач дозволила йому залишитись проживати у її власній квартирі. Внаслідок винесеної постанови 10.08.2017 року позивач дізналась що у ОСОБА_7 було закінчено термін придатності візи 25.07.2017 року. Позивач вважає, що постанова в справі про адміністративне правопорушення від 10.08.2017 року винесена незаконно, упереджено, з грубим порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КУпАП, що призвело до незаконного притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.
Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду із вимогами про визнання дій головного спеціаліста сектору організації запобігання нелегальної міграції Державної міграційної служби України Управління ДМС у Вінницькій області ОСОБА_8 щодо складання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 10.07.2017 року незаконними та визнання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 10.07.2017 року протиправною, її скасування та закриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 20.04.2018 року вищевказану заяву прийнято до свого провадження та постановлено провести розгляд справи в порядку розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ. Також, даною ухвалою суду ОСОБА_1 поновлено пропущений з поважних причин процесуальний строк для звернення до адміністративного суду і витребувано від Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1.
Від представника відповідачів судом було отримано 26.04.2018 року, у строк, встановлений судом, відзив на позовну заяву із доданими до нього доказами.
14.05.2018 року представником позивача надано відповідь на відзив.
В засіданні позивач та її представник просили не приймати до уваги і не розглядати заяву про зміну підстав позову, подану 01.12.2017 року. Також позивач та її представник повідомили суд, що в написанні позовної заяви позивачем було допущено описку в прохальній частині щодо дати винесення оскаржуваної постанови, а саме: замість вірного «10.08.2017 року» помилково зазначено «10.08.2017 року». Тому, просили врахувати дану обставину під час розгляду справи і ухваленні судового рішення.
У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали і просили задовольнити, аргументуючи мотивами, викладеними в позовній заяві. Також, позивач пояснила, що громадянин ОСОБА_6 ОСОБА_7 проживав у неї лише дев'ять в період до 24.07.2017 року.
У судовому засіданні представник відповідачів заперечував щодо задоволення позову, оскільки вимоги позивача вважає необґрунтованими та безпідставними. Зазначив, що у зв'язку із виявленням правопорушення, передбаченого ст. 206 КУпАП, головним спеціалістом сектору організації запобігання нелегальної міграції Державної міграційної служби України Управління ДМС у Вінницькій області ОСОБА_8 10.08.2017 року було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1. Цього ж дня 10.08.2017 року ОСОБА_8 було надано на розгляд справу про адміністративне правопорушення заступнику начальника Управління ДМС України у Вінницькій області ОСОБА_4. Під час розгляду даної справи з'ясовувались всі обставини передбачені ст. 280 КУпАП, в тому числі обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність позивача. Також встановлено, що іноземцю було надано у користування ОСОБА_1 не тільки житло, а ще й транспортний засіб, автомобіль ВАЗ 21011. Тому за результатами розгляду адміністративної справи винесено постанову від 10.08.2017 року про накладання на ОСОБА_1 мінімального штрафу, згідно статті 206 КУпАП, у розмірі трьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 5 100, 00 гривень. Тим самим представник відповідача підтримав заперечення, викладені у відзиві.
По справі судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні судом оглянуто і досліджено матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 надані Управлінням Державної міграційної служби України у Вінницькій області на виконання вимог ухвали суду від 20.04.2018 року.
З вищевказаних матеріалів вбачається, що 10.08.2017 року головним спеціалістом сектору організації запобігання нелегальної міграції, реадмісії та видворення Державної міграційної служби України Управління ДМС у Вінницькій області ОСОБА_8 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МВН № 041266 про те, що «10.08.2017 року о 09 год 15 хв. в м. Вінниці по вулиці Соборна 15а, каб. 110 встановлено, що громадянка України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка як власник надала житло за адресою АДРЕСА_1, громадянину ОСОБА_6 Рожабову ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, який в період з 24.07.2017 року знаходиться на території України незаконно, оскільки порушив своїми діями вимоги Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»».
10.08.2017 року заступником начальника Управління ДМС України у Вінницькій області ОСОБА_4 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПР МВН № 041266, якою, відповідно до ст. 206 КУпАП, накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5 100, 00 гривень.
Вищевказане також підтверджується й матеріалами даної адміністративної справи. (т. 1 а.с. 229-230)
02.08.2017 року об 11 год. 20 хв. за адресою: м. Вінниця, вул. І. Миколайчука, 19 було виявлено громадянина ОСОБА_6 ОСОБА_7, який порушив правила перебування в Україні, ухилившись від виїзду з України після закінчення визначеного терміну перебування, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 203 КУпАП, про що винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 02.08.2017 року і на ОСОБА_9 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. (т. 1 а.с. 27)
Згідно рішення № 36 від 03.08.2017 року про примусове повернення з України громадянина ОСОБА_6 ОСОБА_7 вбачається, що останній прибув до України 25.04.2017 року і після визначеного 90-денного перебування на території України самостійно країну не покинув. (т. 1 а.с. 28)
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, КУпАП, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», який визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» документи про продовження строку перебування в Україні оформляються на підставі письмових звернень іноземця або особи без громадянства та приймаючої сторони, які подаються не пізніш як за три робочих дні до закінчення встановленого строку їх перебування на території України.
Згідно з п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» приймаючою стороною є: зареєстровані в установленому законом порядку українські підприємства, установи та організації, представництва (філії) іноземних підприємств, установ, організацій, представництва міжнародних організацій, а також фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства), які постійно проживають або тимчасово перебувають на території України у зв'язку з навчанням, стажуванням, роботою, або на інших законних підставах, та запрошують чи приймають іноземців та осіб без громадянства.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року № 360 (далі - Положення) Державна міграційна служба України (ДМС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Згідно з п. 2 Положення ДМС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Правовідносини складання та застосування посадовими особами Управління ДМС України у Вінницькій області та його територіальних підрозділів, зокрема, протоколу за ст. 206 КУпАП, чітко визначенні у ст. 255 КУпАП, а саме: відповідною нормою закону визначено, що протоколи за вищевказаним порушенням мають право складати уповноваженні на те посадові особи державних органів в тому числі і посадові особи органу ДМС України.
Так, ст. 206 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за надання громадянами іноземцям та особам без громадянства житла, транспортних засобів, сприяння їх незаконній реєстрації, оформленню документів на проживання чи навчання, прийняттю на роботу, а також надання інших послуг на порушення встановлених правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і правил транзитного проїзду їх через територію України, якщо ці дії безпосередньо не пов'язані із незаконним переправленням осіб через державний кордон України.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КупАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом встановлено, що згідно з довідкою медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА № 568793 від 13.09.2016 року та довідкою № 6380 від 27.07.2017 року ОСОБА_1 є інвалідом другої групи загального захворювання, її інвалідність встановлена безстроково, вона отримує пенсію по інвалідності, яка у період з 01.08.2016 по 04.11.2016 року становить 1 307, 21 гривень на місяць; у період з 01.12.2016 по 01.04.2017 року - 1 412, 51 гривень на місяць; у період з 01.05.2017 по 01.07.2017 року - 1 471, 00 гривень на місяць. (а.с. 92-93)
Враховуючи твердження позивача та її представника про те, що суб'єктом владних повноважень при накладенні адміністративного стягнення, зокрема, не було враховано майновий стан порушника і обставини, що пом'якшують відповідальність, судом прийнято до уваги пояснення представника відповідачів та те, що по справі про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, визначеному ст. 206 КУпАП, тому суд вважає що дані обставини були враховані суб'єктом владних повноважень.
Однак, суд вважає, що суб'єкт владних повноважень не був підготовлений, у відповідності до вимог ст. 278 КУпАП належним чином до розгляду справи, ним не було з'ясовано ряд обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Згідно із ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 9, 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до п. 4, п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази ; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Суд не приймає до уваги відповідь на відзив, надану представником позивача суду, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 269 КАС України у даній категорії справ заявами по суті є позовна заява та відзив на неї.
В ході розгляду справи, судом не встановлено, що викладений в ухвалі суду від 20.04.2018 року висновок про визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду був передчасним.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 КАС України, суд прийшов до висновку, що представником відповідачів, в ході розгляду справи не доведено правомірність оскаржуваного рішення.
Під час розгляду даної справи судом прийнято до уваги описку, допущену позивачем при зверненні до суду із позовом в прохальній частині позовних вимог стосовно дати оскаржуваної постанови. Твердження представника відповідачів, що дана обставина є підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки в разі зміни дати з 10.07.2017 року на 10.08.2017 року змінюється предмет спору, що на стадії розгляду справи по суті є неприпустимим, суд вважає безпідставним. Те, що дана обставина є опискою підтверджується матеріалами даної адміністративної справи та поясненнями, наданими сторонами по справі в судовому засіданні. При цьому судом прийнято до уваги завдання та основні засади адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що суб'єктом владних повноважень при розгляді справи про адміністративне правопорушення не повною мірою з'ясовано всі обставини справи, що в свою чергу не дає підстав для висновку про правомірність прийнятої постанови та не підтверджує вчинення позивачем адміністративного правопорушення. В судовому засіданні встановлено, що з 25.07.2017 року громадянин ОСОБА_10 ОСОБА_7 знаходився на території України незаконно. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається з якого саме періоду і по який даний громадянин проживав у ОСОБА_1. Так, з протоколу про адміністративне правопорушення, складеного головним спеціалістом сектору організації запобігання нелегальної міграції Управління ДМС України у Вінницькій області ОСОБА_8 10.08.2017 року вбачається, що адміністративне правопорушення було вчинено позивачем «10.08.2017 року о 09 год. 15 хв. в м. Вінниці по вулиці Соборна 15а, каб. 110».
Протокол про адміністративне правопорушення є фіксацією адміністративного правопорушення, який повинен містити відомості, визначені ст. 256 КУпАП.
Згідно з п. 2.9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Державною міграційною службою України, затвердженої наказом МВС України 28.08.2013 № 825 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1654/24186, до протоколу про правопорушення долучаються матеріали з достовірною інформацією, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (заяви, пояснення: посадових осіб; осіб, стосовно яких складено протокол про правопорушення; потерпілих і свідків, якщо вони є, протокол про адміністративне затримання; протокол про особистий огляд, огляд речей; протокол про вилучення речей і документів, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, інші документи).
Однак, як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення від 10.08.2017 року до нього додано лише копію паспорта ОСОБА_1 та її пояснення від 10.08.2017 року.
Таким чином, з вищевказаного протоколу слідує, що позивачем було вчинено адміністративне правопорушення 10.08.2017 року о 09 год. 15 хв. в м. Вінниці по вулиці Соборна 15а, каб. 110, що не відповідає дійсності і було спростовано в ході розгляду справи як позивачем та її представником, так і поясненнями представника відповідачів. Також дана обставина підтверджується й матеріалами даної адміністративної справи.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення, яка складається із восьми аркушів (протокол про адміністративне правопорушення від 10.08.2017 року, постанова про адміністративне правопорушення від 10.08.2017 року, паспорт на ім'я ОСОБА_1, пояснення ОСОБА_1 від 10.08.2017 року, звернення до Центрального відділу ДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області від 29.08.2017 року про примусове стягнення штрафу, постанова про відкриття виконавчого провадження від 01.09.2017 року, постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 22.09.2017 року) не вбачається, що саме за місцем правопорушення, вказаним у постанові про адміністративне правопорушення від 10.08.2017 року - м. Вінниця, вул. Соборна 15а, каб. 110, саме 10.08.2017 року і саме о 09 год. 15 хв., ОСОБА_1 в порушення вимог чинного законодавства України надала іноземцю житло. Саме такі відомості містить протокол про адміністративне правопорушення, який надано як доказ по справі і оцінку якому суб'єкт владних повноважень повинен був надати під час розгляду справи.
Однак, як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення від 10.08.2018 року, вищевказані обставини зафіксовані й в даному документів.
Судом прийнято до уваги, що з постанови про накладення адміністративного стягнення від 02.08.2018 року на ОСОБА_7 вбачається, що дана особа проживає у Черкаській області в м. Умань по провулку Кам'яний, буд. 4, а не в квартирі № 2 будинку № 125, що в м. Вінниця по вул. С. Щедріна, що належить ОСОБА_1
Дані обставини суперечать письмовим поясненням самого ОСОБА_9 В той же час, судом прийнято до уваги, що письмові пояснення оцінюються при розгляді справи про адміністративне правопорушення як доказ, а постанова є рішенням суб'єкта владних повноважень.
Суд не приймає до уваги письмові пояснення ОСОБА_9 та письмові пояснення ОСОБА_1, які начебто містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_9, оскільки дані пояснення відсутні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 Також суд не приймає до уваги твердження представника відповідачів, що крім надання громадянину ОСОБА_10 ОСОБА_9 житла, позивачем було надано й транспортний засіб, оскільки дана обставина не була встановлена в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 Суб'єкт владних повноважень не може посилатися на обставини, які не були предметом дослідження і не були покладені в основу оскаржуваного рішення. Дані докази відсутні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, що підтверджується матеріалами цієї справи.
В судовому засіданні встановлено, що за місцем проживання ОСОБА_1 не перевірявся факт проживання ОСОБА_9 Дана обставина була встановлена суб'єктом владних повноважень, як про те повідомив представник відповідачів в судовому засіданні, на підставі повідомлення Управління боротьби зі злочинами пов'язаними з торгівлею людьми ГУНП у Вінницькій області.
Суду не надано жодних належних доказів, які були досліджені в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, що підтверджували б надання нею житла іноземцю після закінчення в нього законних підстав перебування на території України. Такі докази відсутні й матеріалах справи про адміністративне правопорушення, оглянутих і досліджених в судовому засіданні.
Отже, суд прийшов до висновку, що склад адміністративного правопорушення, зафіксованого саме 10.08.2017 року, відсутній.
Таким чином, суд вважає, що суб'єктом владних повноважень не було повною мірою з'ясовано всі обставини справи для прийняття законного рішення по справі.
Суд, заслухавши пояснення позивача, її представника і представника відповідачів, дослідивши пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті, оцінивши відповідно до ст. 90 КАС України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання в тому, що позов підлягає частковому задоволенню, оскільки суб'єктом владних повноважень винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 10.08.2017 року на ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 206 КУпАП, з порушенням норм чинного законодавства України. Суд вважає, що вищевказана постанова є протиправною. Положенням ч. 3 ст. 286 КАС України визначено наслідки розгляду даної категорії справ.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, положення ч. 1 ст. 6, ч. 2 ст. 9 та п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача, суд прийшов до висновку про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 10.08.2017 року на ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 206 КУпАП, і закриває справу про адміністративне правопорушення.
Щодо вимог позивача в частині визнання дій головного спеціаліста сектору організації запобігання нелегальної міграції Державної міграційної служби України Управління ДМС у Вінницькій області ОСОБА_5 щодо складання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 10.08.2017 року незаконними, то дані вимоги не підлягають задоволенню враховуючи наступне.
Головним спеціалістом сектору організації запобігання нелегальної міграції Державної міграційної служби України Управління ДМС у Вінницькій області ОСОБА_8 було складено протокол про адміністративне правопорушення 10.08.2018 року, а не постанову. Відповідно жодний дій щодо винесення постанови про накладення адміністративного стягнення дана особа не вчиняла. Крім того, даний документ не є рішенням суб'єкта владних повноважень.
В ході розгляду справи по суті представником відповідачів було повідомлено що головним спеціалістом сектору організації запобігання нелегальної міграції Державної міграційної служби України Управління ДМС у Вінницькій області є ОСОБА_8, а не ОСОБА_8 Однак, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, прізвище даної особи написано нерозбірливим почерком. Відповідно до п. 2.2. Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Державною міграційною службою України, затвердженої наказом МВС України 28.08.2013 № 825 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1654/24186, протокол про правопорушення повинен бути заповнений розбірливим почерком або за допомогою друкованих засобів. Тому суд вважає це опискою. Також суд вважає, що про дану обставину представник відповідачів повинен був повідомити суду до початку розгляди справи по суті, виконавши свій обов'язок у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 44 КАС України, сприяючи при цьому своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи. В той же час, судом прийнято до уваги, що дана особа не є окремим суб'єктом, а є представником влади, який здійснює свої повноваження від імені держави.
На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 1, 7, 33-38, 206, 245-248, 251, 252, 256, 268, 277 - 279, 280, 283, 288 КУпАП, Положенням про Державну міграційну службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року № 360, Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Державною міграційною службою України, затвердженою наказом МВС України 28.08.2013 № 825 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1654/24186, ст.ст. 2, 3-9, 44, 72-79, 90, 94, 132, 139, 241-244, 246, 268-272, 286 КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Скасувати постанову Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області Державної міграційної служби України серії ПР МВН № 041266 від 10.08.2017 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1.
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 206 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3.
Суддя: