Справа № 127/1287/18
Провадження № 22-ц/772/1203/2018
Категорія: 24
Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач:ОСОБА_2
13 червня 2018 рокуСправа № 127/1287/18м. Вінниця
Апеляційний суд Вінницької області у складі:
Головуючого судді: Голоти Л.О.,
суддів: Рибчинського В.П., Кучевського П.В.,
за участю секретаря судового засідання Топольської В.О.,
учасники справи:
позивач : ОСОБА_3,
відповідач : Фізична особа-підприємець ОСОБА_4,
третя особа : Центральний відділ державної виконавчої служби міста Вінниця
Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області,
третя особа: Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, треті особи: Центральний відділ державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання недійсним та скасування результатів оцінки майна,
за апеляційною скаргою ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_3, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30.03.2018 року, ухвалене у складі судді Гуменюка К.П., -
У січні 2018 року ОСОБА_3 звернулася у суд із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4В.), треті особи: Центральний відділ державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (далі - Центральний ВДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області), Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк») про визнання недійсним та скасування результатів оцінки майна.
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки у м. Вінниця площею 0,09 га. на підставі свідоцтва про право власності від 21.08.2015 року.
29.11.2017 року постановою державного виконавця Центрального ВДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області в межах виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-126/2011 від 09.06.2014 року на зазначену земельну ділянку накладено арешт.
Листом від 02.01.2018 року Центрального ВДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області позивача повідомлено про те, що відповідно до звіту про експертно-грошову оцінку вартість належної їй земельної ділянки становить 111696 грн.
Вказує, що звіт про експертно-грошову оцінку є необ'єктивним та недостовірним, а результати оцінки підлягають скасуванню, оскільки оцінювачем не враховано ефективне використання земельної ділянки, адже не проводився особистий огляд об'єкту оцінювання, для порівняння було відібрано лише 5 об'єктів наявних на ринку. Крім того, рішенням Вінницької міської ради від 30.09.2016 року встановлена середня (базова) вартість 1 кв. м. земель міста, що становить 290,8 грн., а тому належна її земельна ділянка має вартість в 261720 грн., тобто у два с половиною рази більше від оціненої.
Зазначає, що звіт про експертно-грошову оцінку не відповідає вимогам чинного законодавства та стандарту, так як оцінювачем не враховано п. 13 Стандарту «Загальні засади оцінки майна та майнових прав».
Виходячи з наведеного, положень ст. 33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», ОСОБА_3 просила визнати недійсним та скасувати результати оцінки земельної ділянки площею 0,09 га. індивідуального дачного будівництва у м. Вінниця, Барське шосе б/н, визначені звітом про експертну грошову оцінку ФОП ОСОБА_4 від 26.12.2017 року.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 30.03.2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оцінка майна здійснена суб'єктом оціночної діяльності в межах виконавчого провадження при виконанні судового рішення у цивільній справі оскаржується у спосіб передбачений цивільно-процесуальним законодавством, а саме відповідно до положень розділу VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судового рішення», шляхом подання скарги, а тому правових підстав для задоволення позову немає.
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Подана апеляційна скарга обґрунтована тим, що роз'яснення, надані у п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 6 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», надані з урахуванням Закону України «Про виконавче провадження, що був чинний на час винесення постанови Пленуму, однак даною постановою не враховані зміни у законодавстві відповідно до нового Закону України «Про виконавче провадження».
Зазначає, що звернення до суду в порядку розділу VII ЦПК України не зможе реально захистити порушенні майнові права позивача, оскільки вказаним розділом не передбачено можливості проведення рецензування звіту, подання додаткових доказів.
У позовні заяві позивач вказував, що має намір провести у справі судову експертизу, на вирішення якої поставити питання рецензування звіту, однак в порядку розділу VII ЦПК України така можливість відсутня.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У судовому засіданні апелянт адвокат ОСОБА_5 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Відповідач ФОП ОСОБА_4 просила рішення суду залишити без змін.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до п.п. 8 п. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
За змістом ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам законності та обґрунтованості.
Висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з тих підстав, що правових підстав для задоволення позову немає, колегія суддів вважає обґрунтованим.
Крім цього, суд апеляційної інстанції також враховує висновок ОСОБА_6 Верховного Суду, викладений в постанові від 13.03.2018 року у справі № 914/881/17, про правильне застосування норм права, відповідно до якого за змістом статей 12, 33 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі - Закон № 2658-III) звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання такого звіту недійсним.
Відповідно до статті 33 Закону № 2658-III спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.
Статтею 32 Закону № 2658-III передбачена відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, частиною другою якої визначено, що оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
Відтак, чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна) ним своїх обов'язків.
Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону № 2658-III).
Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт по оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.
Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.
Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.
Тому, наведені в апеляційній скарзі доводи про можливість розгляду справи у спорі про визнання недійсним та скасування результату оцінки земельної ділянки, визначеної звітом про експертну грошову оцінку, в порядку цивільного судочинства колегія суддів відхиляє як необґрунтовані.
Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що зазначені в апеляційній скарзі аргументи суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Керуючись п. п. 8 п. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень, ст. ст. 7, 258 ч.4, 259 ч.1, 367, 369, 374, 375, 382, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_3, залишити без задоволення.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30.03.2018 року у даній справі залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Підпис Л. О. Голота
Судді: Підпис В. П. Рибчинський
ОСОБА_7 Кучевський
Згідно з оригіналом
Головуючий Л. О. Голота