Справа № 127/3246/18
Провадження № 2-а/127/54/18
"07" червня 2018 р.м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Ковбаси Ю.П.,
секретаря Предан А.А.,
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниця справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Вінницькій області ОСОБА_2 та Управління патрульної поліції у Вінницькій області, про скасування постанови серії БР № 483522, від 11.02.2018, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, -
Позивач звернувся до суду з позовом до інспектора Управління патрульної поліції в Вінницькій області ОСОБА_2 та Управління патрульної поліції у Вінницькій області, про скасування постанови серії БР № 483522, від 11.02.2018, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Позивач мотивував адміністративний позов наступним.
11.02.2018, інспектором Управління патрульної поліції в Вінницькій області ОСОБА_2, було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії БР № 483522, про те, що 11.02.2018, о 00 год. 01 хв. в м. Вінниця на перехресті вул. Хмельницьке шосе вул. Максимовича ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом марки «Опель-Вектра-Б», р/н KRA 78028, проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 «е» ПДР України.
На думку позивача постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на те, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки він правопорушення у якому його визнав винним інспектор поліції не здійснював та ПДР України не порушував.
Також позивач в поданому до суду позові вказував, що інспектором грубо порушено вимоги законодавства при складанні постанови та безпідставно не враховано його пояснення щодо невинуватості у вчиненні правопорушення.
Позивач в судовому засіданні підтримав позов, просив суд скасувати постанову інспектора, суду пояснив, що у виниклій дорожній обстановці транспортний засіб під його керуванням перебував на відстані, що не давала змогу зупинитись, навіть застосувавши екстрене гальмування, перед засобом регулювання дорожнього руху, без виїзду на перехрестя, і подальшого утворення перешкоди. Переконавшись, що його дії не створюють перешкод чи небезпек для інших учасників руху, що вони безпечні, він рухався далі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, в той час як він був неодноразово належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи та не повідомив суд про поважність причини своєї неявки, заперечень проти позову не надіслав.
Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов наступного висновку.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 11 лютого 2018 року інспектором Управління патрульної поліції в Вінницькій області ОСОБА_2 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БР № 483522, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення положень ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень. Як вбачається зі змісту постанови поліцейським встановлено, що 11.02.2018, о 00 год. 01 хв. в м. Вінниця на перехресті вул. Хмельницьке шосе вул. Максимовича ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом марки «Опель-Вектра-Б», р/н KRA 78028, проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 «е» ПДР України.
Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу ( групи доказів).
Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку доведення, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення.
Суд вважає, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем порушень правил дорожнього руху, оскільки в матеріалах справи відсутні документи та матеріали, які б могли бути визнані судом як докази про вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідачем не надано належних, допустимих доказів в підтвердження порушення позивачем ОСОБА_4 дорожнього руху України. З цих підстав суд приходить до висновку, що відсутні об'єктивні докази підтверджуючи заперечення відповідача.
Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу в межах позовних вимог.
Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідачем не надано суду достовірних доказів в підтвердження того, що позивач ОСОБА_1 своїми діями порушив ПДР України, тому суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 122, 293 КУпАП, ст. 90, 77, 227, 228, 241 - 246 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БР № 483522, від 11.02.2018, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити, зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного адміністративного суду на протязі десяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя