ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
05 червня 2018 року 10:35 № 826/23176/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П., при секретарі судового засідання Ксендзові А.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доІНФОРМАЦІЯ_1
провизнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
за участю представників сторін:
позивач: ОСОБА_1 ;
від позивача: Зелінський О.В.;
від відповідача: не з'явився.
На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05 червня 2018 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог:
1. Визнати протиправним та скасувати наказ Військового комісара Київського обласного комісаріату від 18.05.2015 р. № 139 в частині накладення дисциплінарного стягнення, суворої догани, на підполковника ОСОБА_1 .
2. Зобов'язати військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 видати йому довідку згідно додатка № 5 наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 р. № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» про отриману ним закриту черепно-мозкову травму (струс головного мозку) під час виконання службових обов'язків несення служби оперативним черговим ІНФОРМАЦІЯ_1 21.04.2015 р.
3. Зобов'язати військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєструвати отриману ним під час виконання службових обов'язків оперативного чергового військкомату 21.04.2015 р. закриту черепно-мозкову травму (струс головного мозку) в Журналі реєстрації потерпілих від нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України) та видати копію акта про нещасний випадок (Додаток № 1 до Інструкції).
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 08.10.2015 р. суддею Келебердою В.І. відкрито провадження по справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 26.10.2017 р. справу прийнято до провадження суддею Васильченко І.П.
Позовні вимоги мотивовані протиправними діями відповідача щодо невидачі позивачу довідки згідно додатка № 5 наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 р. № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» про отриману ним закриту черепно-мозкову травму (струс головного мозку) під час виконання службових обов'язків несення служби оперативним черговим ІНФОРМАЦІЯ_1 21.04.2015 р. та акту про нещасний випадок.
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили його задовольнити. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначили, що наказ військового комісару Київської області від 18.05.2015 р. № 139 є незаконним, оскільки виданий з порушенням ст. 59 Статуту Внутрішньої служби та п.2.3 Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони від 06.02.2001 р. Службове розслідування було проведено формально, суб'єктивно, без з'ясування причин і обставин отриманої позивачем травми під час несення ним служби оперативним черговим ІНФОРМАЦІЯ_1 . Не було взято до уваги пояснення позивача, свідків щодо події, що трапилася з ним 21.04.2015 р. близько 19.00 год. Пропозиції комісії, створеної для розслідування травмування позивача суперечать фактичним обставинам події, є упередженими та безпідставними.
В порушення п. 1.6, п. 1.7 Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 р. № 36, комісія не склала акт (Додаток № 1 до Інструкції) та не зареєструвала травму, які він отримав під час несення служби оперативним черговим у журналі реєстрації потерпілих (Додаток № 2 до Інструкції).
Також в порушення п. 2.5 Інструкції комісія не обстежила місце нещасного випадку, не установила обставини та причини, що призвели до нього.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Про причини неявки в судове засідання не повідомив. Заяви про розгляд справи без його участі або клопотання про відкликання розгляду справи до суду не надходило. Згідно наданих письмових заперечень проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні. Обґрунтовуючи свої заперечення на позов зазначив, що службове розслідування відносно травми отриманої позивачем було проведено повно та об'єктивно. Позивачем не доведено зв'язок отримання травми із перебуванням на службі під час проходження військової служби.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходить військову службу в Збройних Силах України з серпня 1990 року. На на посаді начальника центру автоматизованих засобів управління ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває з 28.01.2009 року. За цей час жодного разу не притягувався до дисциплінарної відповідальності. В вересні 2010 року під час проходження військової служби захворів та знаходився на лікуванні з діагнозом: гіпертонічна хвороба І ст. Ідеопатичний пролапс передньої стулки МК з регургітацією І ст. Хронічна вертеброгенна цервікалгія, стаціонарний перебіг з початковими проявами дисциркуляції у вертебробазилярному басейні. Доброякісна гіпербілірубінемія, реметуючий перебіг. Знаходився під наглядом лікаря.
Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20 квітня 2015 року №74-НР позивач був призначений у добовий наряд оперативним черговим з 09.00 год. 21.04.2015 року до 09.00 год. 22.04.2015 року. В обов'язки позивача входило забезпечення своєчасного прийому та доведення сигналів і розпоряджень на приведення військових комісаріатів області у вищі ступені бойової готовності, виконання заходів по оповіщенню особового складу обласного військового комісаріату та підтримання внутрішнього порядку.
Виконуючи свої посадові обов'язки, 21.04.2015 року близько 19.00 год. позивач перевіряв опечатування службових приміщень посадовими особами після закінчення робочого дня у будівлі Київського обласного військового комісаріату. Піднімаючись по сходах на третій поверх, позивач відчув запаморочення у голові, оступився, впав та вдарився головою об сходинку і втратив свідомість. Через деякий час він прийшов до свідомості та побачив перед собою співслужбовця ОСОБА_2 , який допоміг йому дійти до робочого кабінету №15. Через деякий час позивач відчув погіршення стану здоров'я та зробив доповідь про те, що з ним сталося виконуючому обов'язки військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , який дав розпорядження ОСОБА_2 замінити його та приступити до виконання обов'язків оперативного чергового. Також, він дав розпорядження помічнику оперативного чергового ОСОБА_4 доставити позивача у Головний військовий клінічний госпіталь Міністерства оборони України.
З 21.04.2015 року по 05.05.2015 року позивач знаходився на стаціонарному обстеженні та лікуванні в неврологічному відділенні вказаного госпіталю з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма (21.04.15), струс головного мозку. Гіпертонічна хвороба 1 ступеня. Гіпертонічна криза (21.04.15). ІХС: дифузний кардіосклероз, СН-1 ступеня. Атеросклероз судин головного мозку 1 ступеня. Доброякісна гіпербілірубінемія, ремітуючий перебіг. Реактивний гепатит з мінімальною активністю. На підставі рапорту від 06.05.2015 р. позивач був звільнений від виконання службових обов'язків на п'ять діб у зв'язку з перенесеною закритою черепно-мозковою травмою на підставі рекомендації військово-лікарської комісії від 29.04.2015 року.
Відповідно до наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.04.2015 року №115 за вказаним фактом призначено комісію та проведено службове розслідування по факту його травмування. В результаті розслідування було складено Акт у п. 4 якого вказано, що «в зв'язку з відсутністю будь-якої інформації, яка могла б підтвердити отримання травми підполковником ОСОБА_1 , встановити причини та обставини, а також факт отримання травми не має можливості».
Також комісія запропонувала притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
18.05.2015 р. військовий комісар Київської області видав наказ №139 ''Про результати службового розслідування". Пунктом 4 даного наказу за порушення вимог статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено сувору догану. Наказ №139 був доведений до позивача 10.09.2015 року, про що позивачем зроблено власноручно запис на аркуші доведення наказу військового комісара.
16.09.2015 р. позивач подав рапорт на ім'я військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 з просьбою видати йому довідку згідно додатка №5 наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" про отриману ним закриту черепно-мозкову травму (струс головного мозку) під час несення служби оперативним черговим, але військовим комісаром йому було відмовлено у цьому.
Позивач, вважаючи дії відповідача та прийняте ним рішення протиправними, звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Відповідно до ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, керівники регіональних органів і регіональних органів управління військових формувань, утворених відповідно до законів України, користуються дисциплінарною владою командувача військ оперативного командування.
Статтею 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України закріплено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідністю накласти дисциплінарне стягнення. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом.
Відповідно до ст. ст. 83, 84, 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення солдатом (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).
Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України встановлюється наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях - центральними органами виконавчої влади, яким вони підпорядковані.
Згідно із ст. 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Статтею 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що притягненню до дисциплінарної відповідальності повинно передувати встановлення факту невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків або порушення ним військової дисципліни або громадського порядку, а вид дисциплінарного стягнення повинен обиратись з урахуванням характеру та обставин вчиненого правопорушення, його наслідків, попередньої поведінки, а також тривалості військової служби та рівня знань про порядок служби.
При цьому, Дисциплінарним статутом Збройних Сил України чітко визначені стягнення, які накладаються на військовослужбовців, що вчинили правопорушення, у тому числі, звільнення з військової служби за службовою невідповідністю. У свою чергу, Статутом визначений й сам порядок накладання дисциплінарних стягнень та порядок їх виконання.
Судом встановлено, що на підставі запиту начальника Головного військово-медичного клінічного центру про надання довідки за формою додатку № 5 до «Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 р. № 402 про обставини травм полковника ОСОБА_1 , який надійшов 27.04.2015 р. на ім'я військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 та з метою встановлення причин та обставин даного факту, Військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено наказ від 28.04.2015 р. № 16 «Про проведення службового розслідування».
Службове розслідування доручено провести у відповідності до вимог наказу Міністра оборони від 06.02.2001 р. № 36, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.02.2001 р. № 169/5360, зокрема, в ході розслідування на підставі висновку в ГВМКЦ необхідно було встановити факт наявності в організмі військовослужбовця алкоголю (наркотичних засобів чи отруйних речовин), діагноз з яким госпіталізовано та ступінь тяжкості травми; обстежити місце отримання травми, опитати свідків і осіб, які причетні до події та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо; установити обставини і причини, що призвели до травмування військовослужбовця, визначити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам.
На підставі наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.04.2015 р. № 115 «Про проведення службового розслідування» та на підставі вимог ст. 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони від 06.02.2001 р. № 36 призначеною комісією було проведено службове розслідування по факту травмування начальника центру автоматизованих засобів управління ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_1 .
В ході розслідування встановлено, що згідно наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.04.2015 року № 74-НР, начальник центру автоматизованих засобів управління підполковник ОСОБА_1 , був призначений оперативним черговим ІНФОРМАЦІЯ_1 в добовий наряд з 09.00 21.04.2015 року до 09.00 22.04.2015 року.
Зі слів підполковника ОСОБА_1 , перебуваючи в добовому наряді оперативним черговим 21 квітня 2015 року близько 19 години, під час підйому по сходах на третій поверх будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою перевірки та опечатування службових приміщень він відчув запаморочення, оступився і вдарився головою о сходинку, при цьому на декілька хвилин втратив свідомість. Прийшовши до свідомості підполковник ОСОБА_1 побачив біля себе майора ОСОБА_2 , який допоміг йому дійти до робочого кабінету № 15.
З пояснення майора ОСОБА_2 з'ясовано наступне: 21.04.2015 року, близько 19 години, майор ОСОБА_2 піднімався по сходах на другий поверх будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 до кабінету відділення персоналу для уточнення, чи готові документи на відрядження його до військової частини польова пошта НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , почув гуркіт на третьому поверсі. Піднімаючись на третій поверх, побачив як підполковник ОСОБА_1 стояв на сходах між другим і третім поверхом та держався за голову. Запитавши його, що трапилось, він сказав, що впав на сходах. Після чого майор ОСОБА_2 допоміг підполковнику ОСОБА_1 дійти до кабінету № 15 і поклав його на ліжко. Через деякий час підполковника ОСОБА_1 знудило, він відчув погіршення стану здоров'я та зробив доповідь ТВО військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковнику ОСОБА_3 .
Зі слів майора ОСОБА_2 , підполковник ОСОБА_3 надав по телефону розпорядження про заміну оперативного чергового підполковника ОСОБА_1 на майора ОСОБА_2 , а помічнику оперативного чергового начальнику радіостанції інформаційно- телекомунікаційного вузла сержанту ОСОБА_4 доучив відвезти підполковника ОСОБА_1 до Головного військового клінічного госпіталю МО України.
З пояснення сержанта ОСОБА_4 вбачається, що він, прибувши з Головного військового клінічного госпіталю, доповів майору ОСОБА_2 про госпіталізацію підполковника ОСОБА_1 .
Зі слів підполковника ОСОБА_3 стало відомо, що 21 квітня о 19 годині 20 хвилин, він прийняв доповідь від оперативного чергового Київського обласного військового комісаріату підполковника ОСОБА_1 про погіршення стану здоров'я, запаморочення і прохання надати йому дозвіл на заміну у добовому наряді та з подальшим вибуттям до Головного військово-медичного клінічного центру "Головного військово клінічного госпіталю".
З пояснення підполковника ОСОБА_3 видно, що дозвіл про відвезення помічником оперативного чергового сержантом ОСОБА_4 підполковника ОСОБА_1 до Головного військового клінічного госпіталю Міністерства оборони України він не надавав.
Разом з тим, майор ОСОБА_2 повідомляє в своєму поясненні, що такий дозвіл від підполковника ОСОБА_3 він отримав.
В період з 21.04.2015 року по 27.04.2015 року письмових повідомлень про діагноз, анамнез захворювання та нібито отримання травми підполковником ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не надходило.
Тому, тільки після отримання запиту 27.04.2015 року від начальника Головного військово-медичного клінічного центру "Головного військового клінічного госпіталю" від 23.04.2015 року №4/2141, підполковнику ОСОБА_3 стало відомо, що підполковник ОСОБА_1 , знаходиться з 21.04.2015 року в неврологічному відділенні в ГВМКЦ "ГВКГ".
28 квітня 2015 року ТВО військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 було призначено службове розслідування про з'ясування обставини отримання травми підполковником ОСОБА_1 . Одночасно був підготовлений та відправлений запит в ГВМКЦ "ГВКГ" щодо надання інформації, необхідної для проведення службового розслідування.
З пояснення помічника оперативного чергового начальника радіостанції інформаційно-телекомунікаційного вузла сержанта ОСОБА_4 було з'ясовано наступне, що близько 19 години 21.04.2015 року, оперативний черговий підполковник ОСОБА_1 , пішов перевіряти опечатування кабінетів в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 . А вже через деякий час він помітив майора ОСОБА_2 , який веде під руку підполковника ОСОБА_1 . Через певний час майор ОСОБА_2 , попросив сержанта ОСОБА_4 завести підполковника ОСОБА_1 до Головного військово-медичного клінічного центру "ГВКГ" Міністерства оборони України, так як він був на власному транспорті, а сам заступив замість підполковника ОСОБА_1 на чергування. Приїхавши до Головного військово-медичного клінічного центру "ГВКГ" Міністерства оборони України сержант ОСОБА_4 завів підполковника ОСОБА_1 на прийомний покій, де його було госпіталізовано.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії Головного військово-медичного клінічного центру "ГВКГ" Міністерства оборони України від 29.04.2015 року № 839-н, підполковнику ОСОБА_1 було проведено медичний огляд військово-лікарської комісії психоневрологічного профілю та встановлено діагноз: стан після перенесеної закритої черепно-мозкової травми (струсу головного мозку 21.04.2015). Захворювання, так, пов'язане з проходженням військової служби (довідка про обставини одержання травми відсутня).
Отже, комісія дійшла висновку, що факт отримання травми підполковником ОСОБА_1 , перебуваючи в добовому наряді оперативним черговим ІНФОРМАЦІЯ_1 , майор ОСОБА_2 та сержант ОСОБА_4 підтвердити не можуть. Вони лише вказують на побачене та почуте зі слів підполковника ОСОБА_1 .
У відповіді на запит військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30 квітня 2015 року № 1/3/1714 щодо наявності алкоголю у підполковника ОСОБА_1 повідомлено, що при поступленні в приймальне відділення Головного військово-медичного клінічного центру "ГВКГ' 21.04.2015 року о 20.00 підполковнику ОСОБА_1 аналіз крові на наявність алкоголю чи його сурогатів не виконувався. Наявних ознак алкогольного сп'яніння в медичній карті стаціонарного хворого (№ 9470) не відмічено. Це означає, що інформація про вживання алкоголю підполковником ОСОБА_1 відсутня.
Про госпіталізацію підполковника ОСОБА_1 керівним складом ІНФОРМАЦІЯ_1 надано доповідь: Командувачу військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_3 "; старшому оперативному черговому оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_3 "; начальнику управління по роботі з особовим складом - заступнику командувача військ по роботі з особовим складом управління оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_3 ".
Результатами службового розслідування встановлено, що про обставини отримання травми підполковник ОСОБА_1 військовому комісару ІНФОРМАЦІЯ_2 21.04.2015 року не повідомив, чим порушив статтю 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, яка зобов'язує доповідати своєму безпосередньому начальникові про все, що сталося з військовослужбовцем, а лише доповів про погане самопочуття та попросив дозволу на вибуття до приймального відділення ГВМКЦ МО України.
Головним військово-медичним клінічним центром "ГВКГ" МО України, повідомлення військовому комісару ІНФОРМАЦІЯ_2 , про госпіталізацію підполковника ОСОБА_1 до ГВМКЦ "ГВКГ" МО України, відповідно до наказу МО України №36 від 06.02.2000р. "Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, протягом доби не надходило. Протокол про наявність в організмі підполковника ОСОБА_1 алкоголю та визначення ступеня сп'яніння не складено.
У виписному епікризі Головного військово-медичного клінічного центру "ГВКГ" МО України вказано, що травма отримана підполковником ОСОБА_1 близько 18.00 21.04.15 року, знаходячись на службі, що суперечить його поясненню, яке він надав (з пояснень підполковника ОСОБА_1 близько 19 години 21.04.2015 року).
В зв'язку з відсутністю будь-якої інформації, яка могла б підтвердити отримання травми підполковником ОСОБА_1 , встановити причини та обставини, а також факт отримання травми не має можливості.
За результати проведеного розслідування комісією складено акт службового розслідування та запропоновано за порушення вимог статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України підполковника ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи на момент, коли сталося травмування позивача (з його слів) в будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 перебували наступні військовослужбовці та працівники: ОСОБА_5 - каб. 26-в (2-й поверх), залишала будівлю КОВК о 19.00; майор ОСОБА_6 - каб. 32 (2-й поверх), залишив будівлю о 19:00; майор ОСОБА_7 - каб. 23 (3-й поверх), залишив будівлю о 19:40; капітан ОСОБА_8 - каб. 33 (3-й поверх), залишив будівлю в 19:40; капітан ОСОБА_9 - каб. 40 та 42 (3-й поверх), залишив будівлю о 20:00.
З їх слів нічого незвичайного вони в військовому комісаріаті не помітили. Жодного гуркоту та шуму від падіння дорослого чоловіка з крутих сходів вони не чули. Відповідно про нібито травмування підполковника ОСОБА_1 вони не знають.
Під час здачі своїх приміщень під охорону в приміщенні оперативного чергового підполковник ОСОБА_1 був відсутній, приймав приміщення під охорону його помічник сержант ОСОБА_10 .
В той же час, майор ОСОБА_2 моменту падіння підполковника ОСОБА_1 не бачив, відповідно не може підтвердити його травмування.
Виходячи із аналізу фактичних обставин справи та фактів, встановлених службовим розслідуванням, суд вбачає наявність неоднакових свідчень позивача та осіб, якими надавалися пояснення з приводу травмування останнього.
В той же час, відповідач зазначає, що підполковник ОСОБА_1 знаходиться у Головному військово-медичному клінічному госпіталі з метою проходження військово-лікарської комісії з метою звільнення з військової служби за станом здоров'я та отримання інвалідності. Саме на підставі довідки про обставини травми, яку позивач просить суд зобов'язати відповідача йому видати в висновку МСЕК буде зазначено, що інвалідність отримана під час виконання обов'язків військової служби. Таким чином, підполковник ОСОБА_1 має намір незаконно отримати одноразову грошову допомогу та статус «інваліда війни».
В судове засідання в якості свідків викликалися ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , які своїми поясненнями не підтвердили факт отримання позивачем травми 21.04.2015 року близько 19 години.
Так, свідок ОСОБА_9 показав, що 21.04.2015 р. він був на роботі, нікого на сходах не бачив, шуму не було. Позивача на робочому місці не бачив.
Свідок ОСОБА_12 показав, що 21.04.2015 р. він бачив на роботі позивача на сходах. Позивач був у поганому стані, а потім йому стало зле в його присутності.
Також в судовому засіданні в якості свідка був допитаний ОСОБА_3 , який зазначив, що факт отримання позивачем травми під час виконання своїх службових обов'язків не підтверджується. Про те, що позивач почуває себе погано йому стало відомо 21 квітня о 19 годині 20 хвилин, коли він прийняв доповідь від оперативного чергового Київського обласного військового комісаріату підполковника ОСОБА_1 про погіршення стану здоров'я, запаморочення і прохання надати йому дозвіл на заміну у добовому наряді та з подальшим вибуттям до Головного військово-медичного клінічного центру "Головного військово клінічного госпіталю". В період з 21.04.2015 року по 27.04.2015 року письмових повідомлень про діагноз, анамнез захворювання та нібито отримання травми підполковником ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не надходило. Тільки після отримання запиту 27.04.2015 року від начальника Головного військово-медичного клінічного центру "Головного військового клінічного госпіталю" від 23.04.2015 року №4/2141, підполковнику ОСОБА_3 стало відомо, що підполковник ОСОБА_1 , знаходиться з 21.04.2015 року в неврологічному відділенні в ГВМКЦ "ГВКГ".
Допитаний в судовому засідання ОСОБА_1 показав, що перебуваючи в добовому наряді оперативним черговим 21 квітня 2015 року близько 19 години, під час підйому по сходах на третій поверх будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою перевірки та опечатування службових приміщень він відчув запаморочення, оступився і вдарився головою о сходинку, при цьому на декілька хвилин втратив свідомість. Прийшовши до свідомості підполковник ОСОБА_1 побачив біля себе майора ОСОБА_2 , який допоміг йому дійти до робочого кабінету № 15. Пізніше йому стало погано, а тому його відвезли до військового шпиталю. Зазначив, що повідомляв підполковника ОСОБА_3 про травмування в телефонному режимі.
Отже, згідно пояснень свідків ніхто не бачив позивача на момент отримання травми на робочому місці.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_11 , лікар, який оглядав позивача на ранок 22.04.2015 р. показав, що дійсно у позивача на потиличній частині були свіжі подряпини, проте достовірно сказати, що вони могли бути отримані саме ввечері 21.04.2015 р. не можливо, оскільки вони могли бути отримані і з ранку 21 по ранок 22 квітня.
Також зазначив, що під час огляду було встановлено, що загальний стан хворого був задовільний, стабільний. Позивач скаржився на постійний головний біль переважно в потиличній області, стискаючого характеру, періодичні головокружіння та похитивування під час ходи, періодичне відчуття «пелени» перед очима, загальну слабкість, швидку стомлюваність, болісність в очах при погляді на яскраве світло. За результатами обстеження було поставлено діагноз: закрита черепно-мозкова травма (21.04.15), струс головного мозку. Після обстеження позивача, ним було направлено повідомлення військовому комісару ІНФОРМАЦІЯ_2 про госпіталізацію підполковника ОСОБА_1 до ГВМКЦ "ГВКГ" МО України.
Частиною 3 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Відповідно до пункту 6.2 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 р. № 402 (надалі- Положення № 402), на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, подається оригінал довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).
Відповідно до пункту 21.25 глави 21 розділу ІІ названого Положення при вирішенні питання про причинний зв'язок поранення (контузії, травми, каліцтва) штатна ВЛК може брати до уваги такі документи про причини та обставини поранення: службову та медичну характеристики, витяг з книги обліку хворих в амбулаторії при первинному зверненні по медичну допомогу, матеріали службового розслідування, дізнання або досудового слідства, атестації, довідку військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу, історію хвороби або витяг з неї, свідоцтво про хворобу, запис лікаря військової частини, лікаря військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу у медичній книжці військовослужбовця про первинне звернення по медичну допомогу, довідку архівної установи. У воєнний час постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення приймається на підставі картки передового району, а також документів, указаних у цьому пункті.
Враховуючи вказані положення та те, що судом не встановлено причинно-наслідкового зв'язку між фактом несення позивачем служби та отримання ним під час проходження на ній травми, суд приходить до висновку, що у відповідача не було правових підстав для надання відповідної довідки.
Стосовно позовної вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.05.2015 р. № 139 в частині накладення дисциплінарного стягнення, суворої догани на підполковника ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначено Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року N 548-XIV (надалі - Статут внутрішньої служби Збройних Сил України).
Відповідно до ст.ст. 12, 13, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
Військовослужбовець зобов'язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров'я звичок.
Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
На військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов'язки. Ці обов'язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України (ст. 17).
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (ст.16).
Як вбачається з матеріалів справи, підполковник ОСОБА_1 стверджує, що він під час перебування у добовому наряді оперативним черговим по КОВК з 21.04.2015 р. по 22.04.2015 р. близько 19.00 здійснював перевірку опечатування службових приміщень.
Проте, здійснення перевірки здачі службових приміщень в КОВК визначено в обов'язках помічника оперативного чергового. До обов'язків оперативного чергового це не входить.
Окрім того, позивач зазначає, що оскаржуваний наказ від 18.05.2015 р. № 139 до нього вчасно під підпис доведений не був. Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач знаходився у відпустках (з 11.06.2015 р. по 25.06.2015 р., з 13.07.2015 р. по 11.08.2015 р., з 12.08.2015 р. по 26.08.2015 р.).
Отже, тривала відсутність позивача на військовій службі не дало змоги вчасно довести до позивача саме під підпис наказ про результати службового розслідування.
Наведене свідчить про те, що позивачем порушено вимоги ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а, отже, комісія дійшла вірного висновку про надання пропозиції військовому комісару за порушення ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про притягнення підполковника ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а тому підстави для скасування наказу Військового комісара Київського обласного комісаріату від 18.05.2015 р. № 139 в частині накладення дисциплінарного стягнення, суворої догани, на підполковника ОСОБА_1 у суду відсутні.
Виходячи із системного аналізу фактичних обставин справи та норм чинного законодавства, беручи до уваги пояснення сторін, суд приходить до висновку, що неналежне виконання позивачем своїх службових обов'язків, що безпосередньо пов'язане з недотриманням положень ст. 12, ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, свідчить про співмірність накладеного на нього дисциплінарного стягнення, вчиненому ним дисциплінарному проступку, що, в свою чергу, дає підстави для висновку, що при вирішенні питання накладення на позивача дисциплінарного стягнення відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 цієї статті).
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що докази, наведені відповідачем у запереченнях на позов, спростовують доводи позивача, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.П. Васильченко
Повний текст постанови складено та підписано 08.06.2018 р.