ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
05 червня 2018 року справа №826/3613/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомФонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - позивач, Фонд)
доПечерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі по тексту - відповідач, Печерський ВДВС)
третя особаОСОБА_2 (далі по тексту - третя особа, ОСОБА_2)
про1) визнання протиправними дій державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 24 лютого 2017 року №53474854; 2) скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 24 лютого 2017 року №53474854
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва оскільки вважає протиправною постанову про відкриття виконавчого провадження 24 лютого 2017 року №53474854, у зв'язку із порушенням державним виконавцем вимог Закону України "Про виконавче провадження" щодо місця проведення виконавчих дій та тим, що в оскаржуваній постанові невірно зазначено прізвище та ім'я стягувача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/3613/17; закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою від 04 грудня 2017 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2
Відповідач та третя особа письмового відзиву або пояснень з приводу позовних вимог до суду не надали.
В судовому засіданні 27 листопада 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідача та третьої особи до суду не прибули, у зв'язку із чим, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглядати справу у письмовому провадженні.
Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.
Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, звертає увагу на наступне.
24 лютого 2017 року державним виконавцем Печерського ВДВС Гусєвим О.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №53474854 з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2016 року №826/24937/15 про стягнення з Фонду на користь ОСОБА_2 487,20 грн.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною першою статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Згідно з пунктом 10 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, зокрема якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Як встановлено судом, згідно інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17.
Згідно адміністративного поділу, дана адреса відноситься до Шевченківського району міста Києва.
Таким чином належним органом державної виконавчої служби до якого слід пред'являти до виконання виконавчий лист Окружного адміністративного суду міста Києва №826/24937/15 від 10 жовтня 2016 року є Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
З огляду на зазначене, виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання, що є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу.
Разом з тим, суд не приймає до уваги посилання позивача на невірне зазначення імені та по батькові стягувача, оскільки виконавчий лист на виконання якого відкрито виконавче провадження містить повні та достовірні дані про стягувача, а помилка, допущена державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження, не може бути підставою для скасування постанови.
Водночас, враховуючи той факт, що виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання встановленим законом, суд приходить до висновку, що дії державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 24 лютого 2017 року №53474854 та, власне, ця постанова не відповідають нормам Закону України "Про виконавче провадження".
Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними дій державного виконавця та про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 24 лютого 2017 року №53474854 є обґрунтованими.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних дій та постанови про відкриття виконавчого провадження, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, ідентифікаційний код 21708016) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гусєва О.О. (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 24 лютого 2017 року №53474854 з виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва №826/24937/15 від 10 жовтня 2016 року.
3. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гусєва О.О. про відкриття виконавчого провадження від 24 лютого 2017 року ВП №53474854.
4. Стягнути на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 200,00 грн. (три тисячі двісті гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.А. Кузьменко