14 червня 2018 року Чернігів Справа № 825/2051/18
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не нарахування та не виплати позивачу компенсації по втраті частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії з 01.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, яка передбачена ч.2 ст.55 Закону України від 09.04.1992 № 2262 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Законом України від 19.10.2000 № 2050 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії з 01.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, яка визначається відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати".
Позов мотивовано тим, що у листопаді 2017 року відповідачем на виконання постанови Борзнянського районного суду Чернігівської області від 28.08.2017 (справа № 730/704/17), залишеної в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2017, було проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 згідно довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських, наданої Ліквідаційною комісією УМВС України в Чернігівській області, без нарахування компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати. Позивач вважає, що оскільки тривале не перерахування та не виплата йому пенсії за минулі роки відбувалась з вини органу Пенсійного фонду України, внаслідок чого позивач своєчасно недоотримував частину грошових коштів та не міг ними вільно розпоряджатися на протязі тривалого часу, зазначене є підставою для стягнення з відповідача компенсації.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.05.2018 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) і встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов
Представником відповідача подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість пояснюючи, що підстави для стягнення компенсації у розумінні положень Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати" відсутні, оскільки пенсія позивачу виплачується щомісячно, без порушення строків, а виплата сум перерахованої пенсії з 01.01.2016 здійснена позивачу 06.11.2017.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач є пенсіонером МВС України, перебуває на обліку у відповідача, та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262).
На виконання постанови Борзнянського районного суду Чернігівської області від 28.08.2017 (справа № 730/704/17), залишеної в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2017, позивачу було проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 згідно довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських, наданої Ліквідаційною комісією УМВС України в Чернігівській області та направленої до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
Зазначені обставини сторонами не заперечуються.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, вказаний вище перерахунок та виплата була проведена без нарахування компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, що знаходить своє відображення в розрахунках та протоколах відповідача.
Враховуючи наведене, в березні 2018 року позивач звернувся із заявою до відповідача, в якій просив виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати суми перерахованої пенсії з 01.01.2016, розрахувавши її розмір. Натомість, листом від 06.04.2018 №2403/03/П-12 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило його, що нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів немає законних підстав, оскільки рішення суду виконано своєчасно та виплата пенсії за вислугу років проведена в листопаді 2017 року.
Вважаючи таку відмову ГУ ПФУ в Чернігівській області протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
В силу ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому згідно із ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 №2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 (далі - Порядок №159).
Згідно ч.2 ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Згідно зі ст.ст.1, 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі органом Пенсійного фонду) добровільно чи на виконання судового рішення.
Згідно зі ст.3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Тобто, необхідною ознакою при вирішенні спору, є встановлення факту нарахування доходу, про що вказано в ст. 3 цього Закону.
За змістом ст.4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З аналізу норм Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:
1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;
2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);
3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);
4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;
5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
При цьому, як вже було зазначено, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) і компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Тобто, за наявності визначених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" умов, присуджена за рішенням суду сума підлягає компенсації у тому ж самому порядку, якщо ці умови настали у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2014 у справі №6-43цс14.
З наведеного слідує, що коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. А отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.
Таким чином, моментом, коли виник факт нарахованого та не виплаченого доходу, як початку періоду обчислення суми компенсації, є 02.10.2017, у зв'язку із набранням законної сили рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 28.08.2017 (справа № 730/704/17).
Оскільки постанова Борзнянського районного суду Чернігівської області від 28.08.2017, залишена в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2017, виконана відповідачем 06.11.2017, за встановленого факту нарахування суми компенсації судом та виплати такої компенсації - періодом, на який розповсюджується право заявляти компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, є період з 02.10.2017 по 06.11.2017, у зв'язку з порушенням строків виплати доходів понад 1 місяць.
За таких обставин позов необхідно задовольнити частково, шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не нарахування та не виплати позивачу компенсації по втраті частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії з 02.10.2017 по 06.11.2017 та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії з 02.10.2017 по 06.11.2017.
В іншій частині позову відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Таким чином суд доходить висновку, що сума судового збору має бути стягнута з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації по втраті частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії з 02.10.2017 по 06.11.2017.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії з 02.10.2017 по 06.11.2017.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-а, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 21390940) на користь ОСОБА_1 (вул. 40 років Перемоги, 32, м.Борзна, Чернігівська область, 16400, ід.код НОМЕР_1) судові витрати в сумі 704,80 грн (сімсот чотири гривні 80 коп.).
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повне рішення суду складено 14 червня 2018 року.
Суддя Л.О. Житняк