про прийняття позовної заяви до розгляду
та відкриття провадження у адміністративній справі
13 червня 2018 року справа № 823/2265/18
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюк В.О., перевіривши матеріали адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (20200, Черкаська область, м. Звенигородка, пр-т. Шевченка, 93, кв. 12, далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) подала позов до Головного управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 193, далі - Головне управління, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.11.2017 № 000572003, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 28101,16 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у декларації акцизного податку, якою встановлено порушення терміну реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних за 31.01.2017 та у зв'язку з вказаними порушеннями відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 28101,60 грн за порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних.
Позивач не погоджується з даними податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки несвоєчасна реєстрація акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних вчинена з причини, яка не залажала від позивача. Так, позивач у своїй роботі використовує програмне забезпечення “M.E.Doc”, однак в період з 01.01.2017 по 13.03.2017 не було технічної можливості здійснити реєстрацію акцизних накладних у зв'язку із збоєм в роботі програмного забезпечення під час його налаштування, про що свідчить лист ФОП ОСОБА_2, який обслуговує вказане програмне забезпечення.
Окрім того, позивач наголошує, що під час камеральної перевірки дослідженню підлягають саме дані податкової звітності, а отже в акті за результатами проведеної камеральної перевірки можуть бути зафіксовані лише встановлені помилки (порушення) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, проте у даному випадку досліджувалася не податкова звітність позивача, а встановлення наявності порушення визначеного податковим законодавством терміну реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування, виданих позивачем, а отже терміни реєстрації накладних/розрахунків коригування не є об'єктом, який підлягає вивченню контролюючим органом шляхом проведення камеральної перевірки, оскільки не є даними податкової звітності, що відповідає приписам пункту 76.1 Податкового кодексу України.
Також, позивач вважає, що застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій за п. 120-2.1 ст. 120 Податкового кодексу України суперечить нормам чинного законодавства, оскільки даний пункт містить сім абзаців, а в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні не вказано абзацу п.120-2.1 ст. 120 Податкового кодексу України.
Вказаний спір виник з публічно-правових відносин і відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатися у порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність та у строк, установлений законом. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні.
Відповідно до частин 1-4, 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України “Про запобігання корупції” займають відповідальне та особливо відповідальне становище; 2) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 4) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію; 6) оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; 8) типові справи; 9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині; 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження; 11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Статтею 260 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи вищевикладене, суддя зазначає, що вказана справа має ознаки незначної складності, а тому має розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи вищевикладене та частину 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України суддя вважає за доцільне призначити судове засідання для розгляду справи по суті.
Керуючись статтями 12, 171, 241, 243, 248, 256, 257, 260-262, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
ухвалив:
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у адміністративній справі.
Здійснити розгляд адміністративної справи за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 10 липня 2018 року о 10 год. 00 хв. в приміщенні Черкаського окружного адміністративного суду за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 117.
Встановити відповідачеві п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали, протягом якого може бути поданий відзив на позовну заяву, що відповідає вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України. До відзиву на позовну заяву мають бути додані докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин спір буде вирішено за наявними матеріалами справи.
Встановити позивачеві трьохденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву, протягом якого може бути подана відповідь на відзив, що відповідає вимогам частин 2-4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Встановити відповідачеві трьохденний строк з дня отримання відповіді на відзив, протягом якого можуть бути подані заперечення на відповідь на відзив, що відповідають вимогам частин 2-4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/.
В судове засідання викликати осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з частиною 2 статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 5 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
СуддяОСОБА_3