Справа № 819/512/18
08 червня 2018 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Мірінович У.А.
за участю:
секретаря судового засідання Порплиці Т.В.
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області до фізичної особи-громадянина ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДФС у Тернопільській області звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-громадянина ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в розмірі 3893,48 грн.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання у справі на 27.04.2018.
Тернопільським окружним адміністративним судом у судових засіданнях, які проводилося 27.04.2017, 15.05.2018, 04.06.2018 розгляд справи відкладався у зв'язку із неприбуттям відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкового зобов'язання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 3893,48 грн, яка не сплачена добровільно, а відтак підлягає стягненню в судовому порядку.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, з мотивів викладених в позовній заяві, просить позов задовольнити.
Відповідач та його представник в судовому засіданні заперечили проти позову, вказавши що, відповідач не отримував податкову вимогу, відтак йому не було відомо про наявність податкового боргу, а тому податковим органом неправомірно нараховано пеню в розмірі 3893,48 грн.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази по справі, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Фізична особа - громадянин ОСОБА_2, дата народження - 19.08.1975, перебуває на податковому обліку у Бучацькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області як платник податків.
Платник податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у відповідності до пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України (далі - ПК України), зобов'язаний до 1 травня року, що настає за звітним, подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (за податковою адресою) відобразити в ній вказаний дохід та самостійно до 1 серпня, що настає за звітним сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в декларації.
Судом встановлено, що відповідачем було подано до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, податкову декларацію від 28.04.17 про майновий стан і доходи за 2016 рік, у якій самостійно визначено суму податкового зобов"язання 179118,65 грн., з яких: з податку на доходи фізичних осіб у сумі 179118,65 грн. та з військового збору на суму 14926,55 грн., у зв"язку з прощенням частини боргу згідно Додаткової угоди №1 від 12.02.2016р. до Договору про надання споживчого кредиту №11100775000 від 21.12.2006 р. та згідно повідомлення про анулювання боргу АТ "УкрСиббанк" від 16 лютого 2016 р. вих. №31-5/44 (арк. справи 21-22, 73-77, 72).
Проте, відповідач самостійно до 1 серпня 2017 року не сплатив суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік.
22.12.2017 відповідач подав уточнюючу декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік, зокрема відповідачем зменьшено суму, яка підлягає до переахування до бюджету (рядок 26-2. декларації), а саме на 179118, 65 грн.
Відтак податковим органом нараховано пеню за період з 30.10.2017 по 22.12.2017, яка станом на час розгляду справи судом відповідачем не сплачена.
Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Тобто, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення податкового боргу повинен сплатити пеню у розмірі, який залежить від періоду прострочення.
Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, визнається податковим боргом.
Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення- рішення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкового зобов'язання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами на загальну суму 3893,48 грн. (пеня), в тому числі по платежах: податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування - 3616,72 грн, військовий збір - 276,76 грн.
Відповідачу виставлялась та була надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкова вимога №2478-17 від 07.08.2017 за адресою, що зазначена відповідачем у податкових органах.
Слід відмітити, що на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, міститься запис про отримання відповідачем 13.09.2017 поштового відправлення, яким була надіслана податкова вимога №2478-17 від 07.08.2017, та відповідачем ненадано доказів, які б спростовували даний факт, а відтак, суд критично оцінює твердження відповідача про не отримання ним податкової вимоги.
Як слідує з матеріалів справи, з дати отримання податкової вимоги, відповідач податковий борг не погашав у повному обсязі, а отже, відповідно до статті 60 ПК України зазначена податкова вимога не відкликалася.
Згідно п.95.2 ст.95 ПК України, стягнення коштів майна податків проводиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Виконанням податкового обов'язку згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.
Згідно пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Таким чином за відсутності понесених судових витрат у даній справі, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, такі судові витрати не належать стягненню з відповідача на користь суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46021, код ЄДРПОУ 39403535) до ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення податкового боргу, - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) податковий борг на суму 3893 ( три тисячі девяносто три) гривні 48 коп. з яких, по платежах:
3616 (три тисячі шістсот шістнадцять) гривень 72 коп. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;
276 (двісті сімдесят шість) гривень 76 коп. військовий збір.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13 червня 2018 року.
Головуючий суддя Мірінович У.А.
копія вірна
Суддя Мірінович У.А.