13 червня 2018 року м. Рівне №817/1439/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області
про скасування постанови, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (далі - відповідач) про скасування постанови державного виконавця про накладення на головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області штрафу від 17.05.2018 по ВП №56300619.
Позов мотивовано тим, що 21.05.2018 позивач отримав від відповідача постанову державного виконавця від 17.05.2018 ВП №56300619, якою за невиконання без поважних причин рішення: накладено на головне управління штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн.; зобов'язано виконати рішення протягом 10 робочих днів; попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. Позивач вважає, що ним виконано рішення суду про перерахунок та виплату пенсії у справі №817/2168/17 в межах повноважень та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, оскільки доплату до пенсії за період з 01.01.2018 по 30.03.2018 в сумі 8141,15 грн. позивачу нараховано на його особистий рахунок, а доплату за період з січня 2016 року по грудень 2017 року буде проведено в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103. Відтак вважає, що рішення державного виконавця щодо "невиконання рішення суду без поважних причин" прийняте відповідачем без аналізу чинного законодавства та листів головного управління, необгрунтовано та передчасно. За наведених обставин, просить задовольнити позовні вимоги повністю.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 08.06.2018 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін. Про дату, час і місце розгляду справи учасники справи повідомлені належним чином відповідно до ч.ч.1,2 ст.268 КАС України.
Згідно з ч.4 ст.287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Представник позивача в судове засідання не прибув, подав клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.36).
Відповідач позов не визнав, подавши відзив на позов (а.с.32-35), в обґрунтування якого зазначив, що позивачем не надано доказів нарахування та виплати коштів стягувачу відповідно до резолютивної частини рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №817/2168/17 в строк, відведений для добровільного виконання. Таким чином, вважає, що постанова державного виконавця про накладення штрафу прийнята у спосіб та в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження". З цих підстав, просить в задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, у відзиві на позовну заяву просив розглянути справу за без його участі.
Згідно з ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Необхідність заслухати свідка чи експерта в даній справі відсутня.
З огляду на наведене, суд вважає можливим розглянути справу в письмовому провадженні.
З'ясувавши доводи позивача і відповідача, викладені в позовній заяві та відзиві на позов, встановивши обставини справи відповідно до наданих сторонами та дослідженими судом доказами, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням такого.
Суд встановив, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 у справі №817/2168/17 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900 від 23.12.2015, статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" №988 від 11.11.2015, Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін по постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268" №947 від 18.11.2015 та довідки від 024 липня 2017 року №5/177 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2016 року, яка виготовлена Ліквідаційною комісією УМВС України в Рівненській області, починаючи з 01 січня 2016 року по 19 грудня 2016 року - з врахуванням вимог частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, а з 20 грудня 2016 року - без обмеження граничного розміру.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 у справі №817/2168/17 набрало законної сили 06.03.2018.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Рівненським окружним адміністративним судом 19.04.2018 видано виконавчий лист про примусове виконання рішення суду в справі №817/2168/17.
Виконавчий лист у справі №817/2168/17 пред'явлений стягувачем до відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області для його примусового виконання 02.05.2018.
03.05.2018 постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_2 (далі - головний державний виконавець Дудка І.О.) було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №817/2168/17, виданого 19.04.2018 Рівненським окружним адміністративним судом. У пункті 2 постанови зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Згідно з пунктом 3 постанови стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 14892,00 грн. (а.с.7)
Постанова про відкриття виконавчого провадження була одержана боржником 08.05.2018, що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції на супровідному листі до постанови (а.с.8).
Головним державним виконавцем Дудкою І.О. за невиконання рішення суду згідно з виконавчими документами без поважних причин 17.05.2018 винесено постанову про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області штрафу в розмірі 5100,00 грн. у виконавчому провадженні №56300619 (а.с.13).
Постанова про накладення штрафу була одержана боржником 21.05.2018, що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції на супровідному листі до постанови (а.с.14).
Вирішуючи спір, суд виходить з того, що за статтею 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною 4 статті 372 КАС України передбачено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Правовідносини у сфері примусового виконання судових рішень регулюються Законом України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1404-VIII).
Статтею 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно з частиною п'ятою статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви або повідомлення, передбачених частиною першою цієї статті, отримує в Єдиному державному реєстрі виконавчих документів електронну копію виконавчого документа та виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до частини шостої статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Водночас, згідно з частиною 4 статті 19 №1404-VIII сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Частиною 4 статті 18 Закону №1404-VIII встановлено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право зокрема накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (п.16 ч.3 ст.18 №1404-VIII).
Згідно з приписами частини 1-2 статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною 1 ст. 75 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Наведені норми Закону №1404-VIII дають підставу для висновку, що невиконання боржником рішення без поважних причин у визначений строк є підставою для накладення на боржника штрафу.
Суд встановив, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з січня 2016 року по березень 2018 проведено 27.03.2018, що підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №N/A 036184 за дорученням № Д N/A 036184/9.
Зазначено про відкладення виплати згідно з постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018. Водночас, доплату пенсії за період з січня 2018 року по березень 2018 року ОСОБА_1 нараховано для виплати згідно з додатковою відомістю (а.с.11-12).
Відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Частиною 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
На виконання ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категорія осіб" (далі - Постанова №103).
Відповідно до пункту 3 Постанови №103 регламентовано перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:
з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року;
з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
Таким чином, вказана Постанова №103 фактично запровадила поетапний порядок виплати пенсій, перерахованих за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", при цьому обумовивши виплату перерахованих пенсій виділенням коштів на їх фінансування з державного бюджету.
На виконання цієї Постанови №103 виплата сум пенсій, призначених згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та перерахованих за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), у тому числі стягувачу ОСОБА_1 за рішенням суду в адміністративній справі №817/2168/17, буде проведена упродовж 2019-2020 років у межах відповідних бюджетних призначень, про що позивач повідомив державного виконавця під час примусового виконання цього судового рішення.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
За таких обставин, часткове невиконання судового рішення позивачем з незалежних від нього причин (через відсутність відповідного фінансування із державного бюджету) є поважною причиною в розумінні статей 63 та 75 Закону №1404-VIII, а відтак прийнята головним державним виконавцем Дудкою І.О. постанова про накладення штрафу є протиправною.
Таке правозастосування відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах від 24.03.2015 (справа №21-66а15) та від 09.06.2015 (справа №21-658а15).
Отже, суд дійшов висновку, що оскаржена постанова про накладення на позивача штрафу не відповідає критеріям правомірності, передбаченим у частині 2 статті 2 КАС України, оскільки прийнята необґрунтовано та без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Тому позов про її скасування підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7, м. Рівне, 33028, ЄДРПОУ 21084076) до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області задовольнити повністю.
Скасувати постанову державного виконавця про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області штрафу від 17.05.2018 ВП №56300619.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 13 червня 2018 року.
Суддя Дорошенко Н.О.