Справа № 815/2726/18
14 червня 2018 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Суворовського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 ГТУЮ в Одеській області, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, треті особи - Державне підприємство «Сетам» Міністерства юстиції України, Державний нотаріус Другої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, ОСОБА_5, про скасування постанови, свідоцтва та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить суд:
- зобов'язати Суворовський відділ державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області скласти акт про проведені електронні торги, в якому вказати, що ОСОБА_1, паспорт: КК №424357, місце реєстрації: АДРЕСА_1, відповідно до протоколу № 217832 про проведення електронних торгів від 07.12.2016 є переможцем по реалізації арештованого майна ОСОБА_6 у вигляді 1/2 частки земельної ділянки № 23, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Суворовська, 10 (колишня вул. 10-а Лінія), площею 0,0524 га, кадастровий номер 5110137600:17:008:006;
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції ОСОБА_7 ВП № 50963792 від 19.04.2017 про передачу ОСОБА_5 в рахунок часткового погашення боргу 1/2 частки земельної ділянки № 23, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Суворовська, 10 (колишня вул. 10-а Лінія), площею 0,0524 га;
- скасувати посвідчене 08 червня 2017р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 свідоцтво № 530 про придбання ОСОБА_5 з прилюдних торгів 1/2 частки земельної ділянки № 23, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Суворовська, 10 (колишня вул. 10-а Лінія), площею 0,0524;
- зобов'язати приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на 1/2 частку земельної ділянки № 23, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Суворовська, 10 (колишня вул. 10-а Лінія), площею 0,0524 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1269586751101, індексовий номер витягу 89109540.
Підставою для звернення до суду позивач зазначив, що він вирішив взяти участь у електронних торгах, які відбулися 07.12.2016, та став їх переможцем, що підтверджується протоколом проведення електронних торгів № 217832, сплативши відповідні кошти на рахунок Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеса
По результатах проведених електронних торгів головний державний виконавець Суворовського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_7 28.12.2016 склала акт про проведені електронні торги ВП № 50963792, який затвердив начальник Суворовського відділу ДВС м. Одеса ОСОБА_8
Придбане ОСОБА_1 на електронних торгах арештоване майно у вигляді 1/2 частини житлового будинку, загальною площею 169 м. кв. належало на праві власності боржнику ОСОБА_6 згідно договору купівлі-продажу від 19.11.2003 № 5313, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 і було передано на реалізацію Суворовським відділом ДВС м. Одеса згідно зведеного виконавчого провадження № 2169102 по виконанню виданих Суворовським районним судом м. Одеси виконавчих листів про стягнення грошових коштів з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5.
На підставі вказаного акту 04.05.2017 державний нотаріус Другої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 посвідчила свідоцтво № 1-680, згідно якого ОСОБА_1 на праві власності належить майно, що складається з 1/2 частини житлового будинку № 23 по вул. Суворовська, 10 (колишня вул. 10-а Лінія) в м. Одеса загальною площею 169 м. кв., який раніше належав ОСОБА_6 на праві власності згідно договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 19.11.2003 № 5313.
04.05.2017 вказане свідоцтво було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за реєстраційним номером 1239538051101, що посвідчується витягом індексовий номер 86391513.
Оскільки, предметом лоту також була земельна ділянка загальною площею 524 м. кв., на якій знаходиться 1/2 частина житлового будинку з мансардою та дворовими спорудами, ОСОБА_1 вважав, що автоматично став власником як 1/2 частки земельної ділянки, так і розміщеного на ній 1/2 частини житлового будинку та дворових споруд, а тому не надав значення на відсутність інформації про земельну ділянку в акті про проведення електронних торгів та в свідоцтві на праві власності.
В квітні 2018 р. ОСОБА_1 отримав ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси про відкриття провадження у справі № 523/1435/18 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_10, треті особи: ОСОБА_1, управління держгеокадастру у м. Одеса, про виділення в натурі 1/2 частки земельної ділянки загальною площею 0,0524 га, що знаходиться за адресою: м. Одеса, 10 Лінія, 23.
Згідно договору купівлі-продажу від 19.11.2003, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрованого в реєстрі за № 5313, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 купили, в рівних частинах кожний, житловий будинок з надвірними спорудами під № 23 по вул. 10-а Лінія м. Одеси, який розташований на земельній ділянці площею 530 кв, м.
Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 296165, ОСОБА_10 є власником земельної ділянки площею 0,0524 га, яка розташована за адресою м. Одеса, вул, 10-а Лінія, 23 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5110137600:17:008:006. Співвласником вказаної земельної ділянки є ОСОБА_6.
Однак, складаючи акт про проведені електронні торги ВП № 50963792, від 28.12.2016, державний виконавець Дараган В.О. не вказала в акті про проведені електронні торги щодо 1/2 частки земельної ділянки площею 524 м. кв., яку державний виконавець також подала на електронні торги і яка, згідно лоту Державного підприємства "СЕТАМ" № 182436. продавалася разом із 1/2 частиною житлового будинку № 23, загальною площею 169 м. кв., який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. 10-а Лінія (Суворовська).
В той же час описану та арештовану 16.09.2016 належну боржнику ОСОБА_6 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0524 га, яка розташована за адресою м. Одеса, вул. 10-а Лінія, 23, двічі: 20.02.2017 та 13.03.2017 передавалася на електронні торги ДП "СЕТАМ", які не відбулися у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів, в зв'язку з чим 1/2 частка вказаної земельної ділянки площею 0,0524 га була передана ОСОБА_5 в рахунок часткового погашення боргу.
08.06.2017 приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 посвідчив свідоцтво № 530 про придбання майна ОСОБА_5 Л з прилюдних торгів 1/2 частки земельної ділянки № 23, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Суворовська, 10 (колишня вул. 10-а Лінія), площею 0,0524 га. Вказане свідоцтво приватний нотаріус ОСОБА_3, як держаний реєстратор, 08.06.2017 зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 1269586751101, що посвідчується індексовим номером витягу 89109540.
Позивач вважає, що при купівлі на електронних торгах 1/2 частини будинку він також одночасно купив і 1/2 частку земельної ділянки площею 524 м. кв. за адресою: м. Одеса, вул. 10-а Лінія (Суворовська), кадастровий номер 5110137600:17:008:006, яка була вказана в характеристиці лоту № 182436, і зважаючи на вищезазначені обставини, звернувся до суду із даним позовом.
Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 слід відмовити.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Відповідно до вимог статті 19 ЦПК України Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.1, п.2 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Головне завдання адміністративної юстиції - утвердження верховенства права над адміністративним свавіллям, захист прав і законних інтересів громадян від неправомірних дій і рішень органів виконавчої влади і, врешті-решт, забезпечення законності у сфері публічного управління.
Публічно-правові відносини можна визначити як врегульовані правом суспільні відносини, що складаються в процесі здійснення державою, її органами та посадовими особами, іншими суб'єктами владних повноважень. Публічне право є певним чином функціонально-структурною підсистемою права, яка виражає державні, міждержавні і суспільні відносини. До предмета правового регулювання публічним правом належать такі об'єкти: побудова і функціонування держави та її інститутів; інститути громадянського суспільства; механізм і рівні самоврядування; засади правової системи, правотворчості і правозастосування; принципи, норми та інститути міждержавних відносин і міжнародних організацій.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи, як правило, майнового інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Публічно-правовий спір має свою особливість суб'єктного складу - участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати з публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, аналіз ЦПК України та КАС України дає підстави для висновку, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі недостатньо застосувати виключно формальний критерій - встановлення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір.
Оскільки позивач звернувся до суду за захистом свого цивільного права, а саме, права власності на майно (земельної ділянки, яку він вважає придбаною ним), при цьому у тому числі просить суд скасувати свідоцтво про право власності на земельну ділянку, то цей спір підвідомчий судам цивільної юрисдикції.
Аналогічну правову позицію висловлено у постанові ОСОБА_11 Верховного Суду від 30.05.2018 N 640/7794/16-ц (N 14-133цс18).
При цьому спірна земельна ділянка також є предметом судового розгляду у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_10, треті особи - ОСОБА_1, Управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області про виділення у власність в натурі ? частки земельної ділянки. Зазначений спір виник у зв'язку із невизначенням належної ОСОБА_5 та ОСОБА_10 часток земельної ділянки в натурі, наявних суперечностей між ними з цього приводу, оскільки ділянка має єдиний вихід з калиткою та воротами, а ОСОБА_5 має намір побудувати житловий будинок та влаштувати город. Таким чином, щодо земельної ділянки, яку позивач вважає придбаною, наявний спір в першу чергу про право власності із ОСОБА_5, який позивач штучно бажає вирішити через суд адміністративної юрисдикції.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Єропейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Згідно з п.2 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
При зазначених вище обставинах, враховуючи, що спір пов'язаний із сімейними правовідносинами, - Одеський окружний адміністративний суд не є «встановленим законом судом» щодо розгляду такого спору, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження по справі.
На підставі викладеного та керуючись п.2 ч.1 ст.170 КАС України,
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження по справі за його позовом до Суворовського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 ГТУЮ в Одеській області, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, треті особи - Державне підприємство «Сетам» Міністерства юстиції України, Державний нотаріус Другої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, ОСОБА_5, про скасування постанови, свідоцтва та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.
Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.В. Завальнюк