Справа № 815/1819/18
14 червня 2018 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І. розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області форми «Ф» №106719-13 від 18.06.2016 року.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, а позивачу відповіді на відзив.
Позивач в судове засідання не з'явився, був повідомлений про розгляд справи. Позов обґрунтований позивачем тим, що BMW Х5, 2014 року випуску, який належить позивачу не є об'єктом оподаткування транспортним податком відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким позивачу нарахований транспортний податок, є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідач в судове засідання не з'явився, був повідомлений про розгляд справи. Згідно відзиву на позовну заяву (аркуші справи 21-23), відповідач позов не визнає, оскільки позивачу належить автомобіль, який є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно із ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищевикладені приписи КАС України суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши позовну заяву та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 є власником автомобіля BMW Х5, 2014 року випуску, ВН 0223 ІІ, об'ємом двигуна 2993, дата першої реєстрації транспортного засобу - 07.11.2014 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу СХХ 898900 (аркуші справи 11-12).
ГУ ДФС в Одеській області 18.06.2016 року винесено податкове повідомлення-рішення №106719-13, яким позивачу визначена сума грошового зобов'язання за транспортним податком з фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 25000 грн. (аркуш справи 8).
Суд не погоджується з правомірністю нарахування позивачу податкових зобов'язань за транспортним податком з фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 25000 грн., з огляду на наступне.
З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким шляхом викладення ст. 267 Податкового кодексу України в новій редакції введений новий податок - транспортний податок.
З 1 січня 2016 року набрали чинності зміни до ст. 267 Податкового кодексу України внесені Законом України № 909-VIII від 24.12.2015 року, відповідно до яких об'єктом оподаткування транспортним податком визначено легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
Відповідно до п. п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та ст. 265 Податкового кодексу України транспортний податок у складі податку на майно віднесений до місцевих податків.
Згідно із п. п. 267.1.1 п. 267.1, п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Отже, об'єктом оподаткування транспортним податком з 01.01.2016 року є легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1033500 грн. (1378 грн. х 750 = 1033500 грн.) та з року випуску яких минуло не більше п'яти років.
Відповідно до п. 2, 3, 13, 14 «Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів», затвердженої 18 лютого 2016 року постановою Кабінету Міністрів України №66 , п. 3 «Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів», затвердженого 10 квітня 2013 року постановою Кабінету Міністрів України №403, середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою Сср= Ц н х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації; Гк - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу.
Джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів).
Мінекономрозвитку розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.
Згідно із положенням п. п. 267.6.1, 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Таким чином, податковий орган має визначити об'єкт оподаткування транспортним податком, обчислити його суму та направити фізичній особі податкове повідомлення-рішення про сплату податку.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області не надано до суду доказів, які б свідчили про встановлення нею середньоринкової вартості автомобіля, який належить позивачу, самостійно або шляхом отримання від Мінекономрозвитку такої інформації, не надано доказів, які свідчать про перевищення станом на 01.01.2016 року середньоринкової вартості зазначеним автомобілем 750 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто не доведена правомірність свого рішення.
Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №106719-13 від 18.06.2016 року про визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000 грн. за 2016 рік є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (вул. Одарія, буд. 16, м. Одеса, 65003, код РНОКПП НОМЕР_1) до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області (вул. Академіка Заболотного, 38 А, м. Одеса, 65025, код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області форми «Ф» №106719-13 від 18.06.2016 року - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області форми «Ф» №106719-13 від 18.06.2016 року.
Стягнути з ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області форми «Ф» №1067-19-13 від 18.06.2016 року за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1) сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повний текст рішення суду не було вручено у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Апеляційна скарга подається відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ перехідних положень КАС України учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Л. І. Свида
.