справа №813/1330/18
30 травня 2018 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Карп'як О.О.,
секретар судового засідання Єрмакова Х.Р.,
за участю:
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у Львівській області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у Львівській області у якій позивач просить стягнути з Головного територіального управління юстиції у Львівській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 05.10.2017 року по дату ухвалення відповідного рішення судом у даній справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головне територіальне управління юстиції у Львівській області затримало виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 27.07.2016 р. по справі №813/1715/16, якою визнано протиправним та скасовано наказ Головного територіального управління юстиції у Львівській області №1001/К від 29.04.2016 року “Про звільнення ОСОБА_2В.”, зобов”язано Головне територіальне управління юстиції у Львівській області запропонувати ОСОБА_2 вакантні посади в структурі Головного територіального управління юстиції у Львівській області та стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Львівській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 7 374,64 грн. з врахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів. Відтак, існують підстави для стягнення з Головного територіального управління юстиції у Львівській області різниці в заробітку за час затримки виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 27.07.2016 р. по справі №813/1715/16.
Відповідач подав відзив на адміністративний позов, який мотивовано тим, що рішення суддів виконане в повному обсязі та виплачено позивачу всі кошти, а виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді завідувача сектору організаційного забезпечення Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області на той момент виявилося неможливим у зв'язку з ліквідацією даної юридичної особи, а тому відсутні підстави для виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позивач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце його проведення, подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила повністю з підстав, наведених у відзиві, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Ухвалою від 13.04.2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження у судовому засіданні з викликом сторін на 14.05.2018.
10.05.2018 відповідач подав відзив на позов.
Ухвалою від 14.05.2018 року розгляд справи відкладено на 30.05.2018 року у зв"язку з поданням додаткових доказів.
Заслухавши вступне слово відповідача, матеріали позовної заяви, дослідивши подані сторонами документи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.07.2016 р. у справі №813/1715/16 за позовом ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ Головного територіального управління юстиції у Львівській області №1001/К від 29.04.2016 року “Про звільнення ОСОБА_2В.”, зобов'язано Головне територіальне управління юстиції у Львівській області запропонувати ОСОБА_2 вакантні посади в структурі Головного територіального управління юстиції у Львівській області та стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Львівській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 7 374,64 грн. з врахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів, в решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду у справі №876/6116/16 від 27.10.2016 р. апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Львівській області задовольнити частково. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2016 року у справі № 813/1715/16 - скасовано в частині зобов'язання Головного територіального управління юстиції у Львівській області запропонувати ОСОБА_2 вакантні посади в структурі Головного територіального управління юстиції у Львівській області та прийнято в цій частині нову постанову. Адміністративний позов ОСОБА_2 - задоволено. Поновлено ОСОБА_2 на посаді завідувача сектору організаційного забезпечення Сабірського міськрайонного управління юстиції Львівської області з 05 травня 2016 року.
27.10.2016 рішення суду набрало законної сили в частині поновлення на посаді ОСОБА_2 та стягнення на користь позивача середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 2831,35 грн. з врахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів рішення звернуто до негайного виконання.
27.07.2016 Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №813/1715/16 на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 27.07.2016 року.
20.12.2016 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №53164246.
Окрім того, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 р. у справі №813/3412/17 адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у Львівській області про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі задовольнено частково, а саме: стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Львівській області на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 28.07.2016 року по 26.10.2016 року в сумі 8296, 47 грн., з утриманням податків та інших обов'язкових платежів. Стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Львівській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 27.10.2016 року по 04.10.2017 року в сумі 30947,15 грн., з утриманням податків та інших обов'язкових платежів. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018 по справі №876/12028/17 апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Львівській області залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року у справі №813/3412/17 - без змін.
14.03.2018 органами державного казначейства, згідно виконавчих листів у справі 813/3412/17 виплачено позивачу заробітну плату за час вимушеного прогулу з 28.07.2016 по 26.10.2016 в сумі 8296,47 грн. з утриманням податків та інших обов'язкових платежів та середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 27.10.2016 по 04.10.2017 в сумі 30 947,15 грн. з утриманням податків та інших обов'язкових платежів.
Вирішуючи спір по суті, суд керувався наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Статтею 5 КЗпП України встановлено, що держава гарантує працездатним громадянам України правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Згідно з ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Частиною 7 ст. 235 КЗпП України передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Відповідно до вимог чинного законодавства рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника, вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ, розпорядження про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника. Обов'язок власника або уповноваженого ним органу виплатити працівникові середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення його на роботі настає тільки тоді, коли така затримка була допущена з вини власника або уповноваженого ним органу. При несвоєчасному поновленні працівника на роботі з вини власника або уповноваженого ним органу середній заробіток виплачується йому за чітко визначений законом проміжок часу: з дня винесення відповідного рішення органом, що розглядав трудовий спір, до дня його фактичного виконання.
Як вбачається з постанови Львівського апеляційного адміністративного суду у справі №876/6116/16 від 27.10.2016 р. ОСОБА_2 поновлено на посаді завідувача сектору організаційного забезпечення Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області з 05 травня 2016 року.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Самбірське міськрайонне управління юстиції Львівської області припинено 08.02.2017 року. Відповідачем необгрунтовано поважності причин невиконання судового рішення у термін до припинення такої юридичної особи.
Відповідно до п. 34 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.1992 року “Про практику розгляду судами трудових спорів” відповідно до правил ст.24 КЗпП України рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником
або уповноваженим ним органом про це наказу.
За змістом норм статті 236 КЗпП України затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення.
Такий наказ ГТУЮ у Львівській області не видано, відтак покликання представника відповідача щодо неможливості виконання судового рішення про поновлення ОСОБА_2 на посаді завідувача сектору організаційного забезпечення Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області через ліквідацію даної юридичної особи є необґрунтованими.
Головне територіальне управління юстиції у Львівській області не виконало постанову суду, яким ОСОБА_2 поновлено на посаді завідувача сектору організаційного забезпечення Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області з 05 травня 2016 року.
Згідно ст. 236 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України
“Про оплату праці” за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 08.02.1995р. №100 (надалі - Порядок).
З урахуванням цих норм, зокрема абз. З п. 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.
Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз.2 п.8 Порядку).
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. 2 п.8. Порядку).
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року по справі №6-648цс15.
Згідно довідки Головного управління юстиції у Львівській області про середньомісячну плату від 16.05.2018 року №164, в якій встановлено, що середньомісячна плата позивача становить 2831,35 грн., середньоденна- 131,69 грн.
Враховуючи те, що за період з 05.10.2017 р. по 30.05.2018 р. було 161 робочих днів, а середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 становила 131,69 грн., з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 21202,09 грн. (161 р.д. * 131,69 грн.).
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Підпунктом 2 ч.1 ст. 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, слід стягнути з Головного територіального управління юстиції у Львівській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 05.10.2017 року по 30.05.2018 року в сумі 21202,09 грн. з утриманням податків та інших обов'язкових платежів.
Відповідно до положень статті 139 КАС України, судові витрати зі сторін не стягуються.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Головного територіального управління юстиції у Львівській області (79000, м. Львів, пл. Шашкевича, 1; ЄДРПОУ 34942940) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 05.10.2017 року по 30.05.2018 року в сумі 21202,09 грн. з утриманням податків та інших обов'язкових платежів.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 07.06.2018 року.
Суддя Карп'як О.О.