справа №813/2388/18
про залишення позовної заяви без руху
13 червня 2018 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Коморний О.І. одержав позовну заяву Головного управління Держпраці у Львівській області про застосування до Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Межирічанська» заходів реагування у сфері державного нагляду.
До Львівського окружного адміністративного суду 06.06.2018 року надійшла позовна заява Головного управління Держпраці у Львівській області з вимогою застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Межирічанська», шляхом заборони подальшого ведення гірничих робіт у підготовчій виробці 194 розвідувального штреку, до усунення зазначених порушень.
Суддя після одержання позовної заяви відповідно до п. 6 ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства (КАС України) з'ясовує окрім іншого, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви не додано квитанції про сплату судового збору.
Відповідно до ч.5 ст.161 КАС України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Одночасно, позивач в змісті позовної заяви просить суд відстрочити сплату судового збору.
Відповідно до ст.133 КАС України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір ”.
Відповідно до статті 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Обґрунтовуючи заяву про відстрочення сплати судового збору, позивач посилається на відсутність фінансування.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23.01.2015 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 № № 3674-VI "Про судовий збір" судам роз'яснено, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Отже, відстрочення сплати судового збору відповідних органів, як сторін в окремих категоріях справ може розцінюватися як надання їм певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу, зокрема, юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати судовий збір. Тому суддя дійшов висновку відмовити позивачу у відстроченні сплати судового збору.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем згідно п. 3 ч.2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” справляється судовий збір за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” встановлено, що у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2018 року становить 1762,00 гривень.
Отже, за звернення позивача до адміністративного суду із адміністративним позовом немайнового характеру судовий збір складає 1762,00 грн. за платіжними реквізитами: одержувач - УДКСУ у Залізничному районі м. Львова; ЄДРПОУ 38007594; банк одержувача - ГУ ДКСУ у Львівській області; МФО - 825014; рахунок - 31217206784003; Код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу: судовий збір за подання позову до (вказати найменування суду) та зазначення відомих номерів засобів зв'язку, адресу електронної пошти відповідача.
Відсутність відповідного документа про сплату судового збору свідчить про неналежне виконання позивачем вимог КАС України при зверненні до суду з означеним позовом.
Крім того, відповідно до п. 11 ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
До позовної заяви позивачем не додано власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Подання позовної заяви без додержання вимог, передбачених ст.ст. 160, 161 КАС України є підставою для залишення її без руху.
Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу необхідно надати певний строк для усунення вищевказаних недоліків та приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
постановив:
1. У задоволенні відстрочення сплати судового збору відмовити.
2. Позовну заяву залишити без руху.
3. Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду документа про сплату судового збору в сумі 1762,00 грн.; власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Коморний О.І.