справа №813/648/18
05 червня 2018 року
ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Грень Н.М.,
секретар судового засідання Редкевич О.Р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (правонаступник - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 обласна державна адміністрація, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання перерахувати пенсію -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області від 18 січня 2018 року №214/04-12;
- зобов'язати Кам'янка-Бузьке об'єднане управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 згідно довідки виданої ОСОБА_1 ОДА від 10 січня 2018 року.
- включити до суми на перерахунок пенсії надбавку у розмірі 50 відсотків від посадового окладу, які були встановлені ОСОБА_2 з 01.09.2000 року розпорядженням голови ОСОБА_1 обласної державної адміністрації № 1073 від 21.09.2000 року;
- - включити до суми на перерахунок пенсії надбавку у розмірі 80 відсотків від посадового окладу, з урахуванням доплати за ранг державного службовця, які отримувала ОСОБА_2 з 01.04.2002 року відповідно до розпорядження голови ОСОБА_1 обласної державної адміністрації № 301 від 01.04.2002 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Кам'янка-Бузьким об'єднаним управління Пенсійного фонду України Львівської області неправомірно відмовлено ОСОБА_3 у перерахунку пенсії із включенням матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітку з яких сплачені страхові внески та збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування. Крім того, позивач зазначає, що управлінням Пенсійного Фонду при перерахунку пенсії з 01.05.2007 року не включено суми встановлених надбавок з 01.09.2000 року в розмірі 50%, та надбавки у розмірі 80% з урахуванням доплати за ранг державного службовця встановлені розпорядженням від 01.04.2002 року. Такі дії відповідача позивач вважає неправомірними, оскільки вони ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права, суперечать нормам діючого законодавства та, відповідно, порушують її конституційні права на збільшений розмір пенсії, що і стало підставою для звернення з позовом до суду.
У поданому суду відзиві від 01.03.2018 року відповідач проти позову заперечив повністю, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Вважає, що позивачем що матеріальна допомога, індексація не є складовими заробітної плати, а тому такі виплати не можуть враховуватись при призначенні пенсії.
Ухвалою суду від 15.02.2018 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 17.03.2018 року замінено судове засідання у справі без виклику сторін на підготовче засідання.
Ухвалою від 10.04.2018 року закрито підготовче засідання у справі та призначено таку до судового розгляду по суті.
Відповідач подав до суду клопотання від 12.03.2018 р. про заміну сторони відповідача на Головне правління Пенсійного фонду України Львівської області, у зв'язку із припиненням Кам'янка-Бузького управління Пенсійного фонду України Львівської області.
З урахуванням клопотання відповідача, судом допущено процесуальне правонаступництво сторони відповідача - Кам'янка-Бузького управління Пенсійного фонду України Львівської області на Головне правління Пенсійного фонду України Львівської області.
Крім того, судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 обласну державну адміністрацію.
Позивач у судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи.
Представник третьої особи у судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи.
Суд з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення викладені у відзиві на позовну заяву, а також ті, які мають значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та встановив наступне.
ОСОБА_2 призначено пенсію з 17.09.2002 року відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723) в розмірі 83% від заробітку.
Для обчислення пенсії позивачем надано довідки №5/8-3632/6-8 від 16.09.2002р. та №5/8-3695/6-8 від 19.09.202р. та №5/8-3694/6-8 від 19.09.2002р., виданих ОСОБА_1 обласною державною адміністрацією.
У зв'язку із збільшенням заробітної плати державним службовцям та згідно поданої Позивачем заяви від 23.10.2003р. №104 та довідки про заробітну плату №5/8- 4269/6-8 від 22.10.2003р. проведено перерахунок пенсії з 01.09.2003р. Наступні перерахунки проведено: з 01.11.2004р. (довідка про заробітну плату №5/22-5326/8 від 06.12.2004р.); з 01.01.2006р. згідно заяви від 04.06.2007р. №299 та довідки про заробітну плату №5/22-2103/4-8 від 27.04.2007р.; з 01.05.2007р. (довідка про зарплату №5/22- 3415/4-8 від 03.07.2007р.);з 01.02.2008р. (заява про перерахунок пенсії від 07.04.2008р. №57).
11.01.2018 року позивач зверталася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, однак в цьому листом відповідача від 18.01.2018 року № 214/04-12 їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю підстав для перерахунку.
Позивач не погоджуючись із таким рішенням відповідача, звернулась із даним позовом до суду.
При прийнятті рішення суд керувався наступним.
За змістом статті 37 Закону № 3723 пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі - Закон № 108/95) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону № 3723 передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових потреб входить до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що за змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11, 14.05.2013 року у справі № 21-125а13, 28.05.2013 року у справі №21-97а13, в яких визначено, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (рішення у справі «Хонякіна проти Грузії» (Khoniakina v. Georgia), №17767/08, пункт 72 від 19 червня 2012 року). Бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу (рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine), №68385/10 та 71378/10) від 26 вересня 2014 року).
За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Сухонов та Ільченко проти України» (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine) від 26 вересня 2014 року, за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.
Таким чином, відповідач протиправно не включив позивачу до складових заробітної плати для призначення (перерахунку) пенсії всіх видів оплати праці, на які були нараховані та сплачені страхові внески, тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області від 18 січня 2018 року №214/04-12 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 згідно довідки виданої ОСОБА_1 ОДА від 10 січня 2018 року належить задовольнити.
- Щодо позовної вимоги включити до суми на перерахунок пенсії надбавку у розмірі 80 відсотків від посадового окладу, з урахуванням доплати за ранг державного службовця, які отримувала ОСОБА_2 з 01.04.2002 року відповідно до розпорядження голови ОСОБА_1 обласної державної адміністрації № 301 від 01.04.2002 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 33 Закону України "Про державну службу" (в редакції на час призначення пенсії), заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплат за ранги, надбавок за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 (із змінами і доповненнями), в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачеві, передбачено, що особи, які вийшли на пенсію згідно Закону № 3723-ХІІ мають право на перерахунок пенсій, але лише за умови підвищення заробітної плати державним службовцям після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-ІV "Про внесення змін до Закону № 3723-ХІІ" (далі - Закон № 432-ІV).
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 року № 581 встановлено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-IV "Про внесення змін до Закону № 3723-ХІІ" заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом № 3723-ХІІ, визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому, премія та інші надбавки враховуються в середніх розмірах стосовно визначених законодавством таких виплат у відповідному державному органі, з якого особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично їй встановлені.
Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання вдосконаленні визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" від 31.05.2000 року № 865, в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачеві, посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років при призначенні пенсії, відповідно до Закону України "Про державну службу", враховуються в розмірах, що виплачуються на день звільнення з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії, а, згідно пп. 2 п. 4 цієї ж постанови, посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії.
Крім того, пп. 2 п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 визначено, що посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, установлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії.
Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що надбавки входили до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини 1 статті 66 вказаного Закону, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 20 лютого 2012 року, 14, 28 травня 2013 року (справи №№ 21-430а11, 21-125а13, 21-97а13 відповідно) прийнятих в порядку перегляду судового рішення з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що відмова відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивачу з урахуванням надбавки у розмірі 80% від посадового окладу, з яких сплачено страхові внески, є неправомірною.
Тобто, фактично має місце перерахунок обчислення раніше призначеної пенсії з урахуванням тих додаткових показників заробітної плати, які не були враховані при такому призначенні. При такому обчислені слід застосовувати той відсотковий показник, який існував на час його призначення. Ті обставини, що відбулись зміни у законодавстві, та з 01.05.2016 року діє новий Закон України «Про державну службу», яким визначені нові правила призначення пенсії, жодним чином не впливають на характер спірних правовідносин, який виник до цих обставин.
Згідно з ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Такого ж висновку дійшов і Конституційний Суд України у Рішенні по справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення ч. 1 ст. 58 Конституції України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 в якому зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Принцип дії закону або нормативно-правового акту в часі треба розуміти так що його дія починається з моменту набрання актом чинності і припиняється з втратою його чинності. Тобто, до події, факту, застосовується той закон або нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Таким чином, відповідно до вказаних нормативних актів, пенсія повинна бути перерахована з урахуванням всіх виплат, на які нараховувались платежі до Пенсійного фонду України в тому числі і з врахуванням в повному обсязі надбавки у розмірі 80% на момент нарахування пенсії,
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Статтею 58 Конституції України не передбачено зворотної дії в часі Законів та інших нормативно-правових актів, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Крім того, згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17 грудня 2013 №21-445а13, яка у відповідності до положень ст. 244-2 КАС України є обов'язковою для застосування.
Згідно ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
В силу ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як зазначено в п. п. 19, 22, 27 Рішення Європейського суду з прав людини про справі «Кечко проти України» (Заява № 63134/00) від 08 листопада 2005 року, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Судом роз'яснено, що поняття «власності», яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права», і, таким чином, як «власність» в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу № 1 (див. Broniowski v. Роland, № 31443/96, пар. 98). Судом також наголошено, що цивільне законодавство, що має зворотну дію в часі прямо не забороняється Конвенцією, та за певних обставин може бути виправданим (див. mutatis mutandis. заява № 8531/79, рішення Комісії від 10 березня 1981 року, (DR) 23, пар. 203-211).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовна вимога про включення до суми на перерахунок пенсії надбавку у розмірі 80 відсотків від посадового окладу, з урахуванням доплати за ранг державного службовця, підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги включити до суми на перерахунок пенсії надбавку у розмірі 50 відсотків від посадового окладу, які були встановлені ОСОБА_2 з 01.09.2000 року розпорядженням голови ОСОБА_1 обласної державної адміністрації № 1073 від 21.09.2000 року, то суд зазначає, що перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.05.2007 року проведено із сум зазначених у довідці №5/22- 2103/4-8 від 27.04.2007р наданої ОСОБА_1 обласною державною адміністрацією для перерахунку із зазначенням надбавки за високі досягнення у праці - 50% в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа вийшла на пенсію (копія додається). Таким чином позивачеві включено до суми пенсії, що виплачується надбавку у розмірі 50%, тому у задоволенні вказаної позовної вимоги належить відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково.
Підстави для застосування ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 132, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області від 18 січня 2018 року №214/04-12;
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 згідно довідки виданої ОСОБА_1 ОДА від 10 січня 2018 року.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області включити до суми на перерахунок пенсії надбавку у розмірі 80 відсотків від посадового окладу, з урахуванням доплати за ранг державного службовця, які отримувала ОСОБА_2 з 01.04.2002 року відповідно до розпорядження голови ОСОБА_1 обласної державної адміністрації № 301 від 01.04.2002 року.
5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
6. Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Грень Н.М.
Повний текст рішення складено та підписано 14.06.2018 року.