Справа № 635/3505/18
Провадження № 1-в/635/453/2018
13 червня 2018 року Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт.Покотилівка клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про дострокове зняття судимості, -
24 травня 2018 року до Харківського районного суду Харківської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_4 про дострокове зняття судимості, в якому заявник просить достроково зняти судимість за вироком Харківського районного суду Харківської області від 06 серпня 2004 року на підставі ст.91 КК України.
Засуджений у судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву з проханням розглядати клопотання у його відсутність та задовольнити клопотання у повному обсязі.
Заслухавши думку прокурора, який не заперечував проти задоволення даного клопотання, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 засуджений вироком Харківського районного суду Харківської області від 06 серпня 2004 року за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі. Строк відбуття покарання рахувався з 17 березня 2004 року з зарахуванням строку попереднього ув'язнення. Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено без змін - тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (№27)». Вирок набрав законної сили 27 жовтня 2004 року.
З 06 вересня 2004 року ОСОБА_4 відбував покарання у Державній установі «Диканівська виправна колонія (№12). За час відбуття покарання у колонії характеризувався позитивно, дотримувався режиму відбування покарання, дисциплінарних стягнень не мав. Адміністрацією виправної колонії заохочувався один раз. Приймав участь у проведенні культурно-масових заходів серед засуджених. У відношенні до представників адміністрації колонії був ввічливий, виконував їх законні вимоги. Був працевлаштований робітником до їдальні з погодинною оплатою праці. До праці ставився сумлінно, порушень трудової дисципліни не допускав. Приймав участь у програмі диференційованого впливу «Підготовка до звільнення». В побуті був акуратний, зовнішній вигляд охайний, правила санітарної гігієни виконував свідомо. Підтримував соціально-корисні зв'язки з родичами шляхом листування та особистих побачень, отримував від них посилки та передачі. Провину у скоєному злочині визнавав, розкаювався.
З копії дублікату довідки про звільнення серії 00 №259809 вбачається, що ОСОБА_4 був звільнений умовно-достроково від подальшого відбуття покарання на невідбутий строк 11 місяців 17 днів, на підставі ухвали Червонозаводського районного суду міста Харкова від 28 березня 2006 року.
Як вбачається з копії повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 14 травня 2014 року Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, 15 вересня 2011 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 уклали шлюб і засуджений змінив прізвище на - ОСОБА_7 .
11 червня 2013 року ОСОБА_4 здобув професійну освіту та отримав свідоцтво Харківського навчального центру №43 за кваліфікацією верстатника деревообробних верстатів 2 (другого) розряду.
Після звільнення ОСОБА_4 був працевлаштований та займав різні посади, а з 24 березня 2017 року по теперішній час є фізичною особою-підприємцем.
ОСОБА_4 має на утриманні неповнолітнього сина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 09 грудня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області.
Як вбачається з довідки голови Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області ОСОБА_9 №4 від 03 січня 2018 року, ОСОБА_10 , 1980 року народження, зареєстрований на території Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області за адресою: АДРЕСА_1 . Заяви та скарги на ОСОБА_10 , 1980 року народження не надходили.
Відповідно до положень ст.538 КПК України після відбуття особою покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі суд, який ухвалив вирок, має право розглянути питання про зняття судимості з цієї особи за її клопотанням.
Відповідно до положень ч.1 ст.88 КК України, п.п.5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року №16 «Про практику застосування судами України законодавства про погашення і зняття судимості» особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості.
При вирішенні питання про погашення судимості правове значення має не тільки наявність вироку суду, яким особу визнано винною у вчиненні злочину, а й підстави та час її звільнення від відбування покарання, оскільки саме з цього часу в передбачених законом випадках особа вважається такою, що не має судимості, або починає обчислюватися строк, протягом якого вона вважатиметься такою, що має судимість.
Відповідно до положень п.8 ч.1 ст.89 КК України такими, що не мають судимості визнаються особи, засуджені до позбавлення волі за тяжкий злочин, якщо вони протягом шести років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину.
Відповідно до положень ст.91 КК України якщо особа після відбуття покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення, то суд може зняти з неї судимість до закінчення строків у статті 89 цього Кодексу. При цьому зняття судимості допускається лише після закінчення не менш як половини строку погашення судимості, зазначеного у ст.89 КК України.
Змінами, внесеними до ст.91 КК України законом №1698-VII від 14.10.2014 року, виключається дострокове зняття судимості за особливо тяжкі та тяжкі злочини, але на момент умовно-дострокового звільнення ОСОБА_4 була чинною редакція ст.91 КК України, якою допускалось дострокове зняття судимості за усі злочини.
Відповідно до положень ст.58 Конституції України та ст.5 КК України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного суду України №16 від 26.12.2003 року «Про практику застосування судами України законодавства про погашення і зняття судимості» звернуто увагу на те, що судам необхідно враховувати, що дострокове зняття судимості відповідно до ст.91 КК України з особи, що вчинила тяжкий або особливо тяжкий злочин у виді позбавлення волі, можливе тільки після закінчення не менше ніж половини строку погашення судимості, передбаченого ст.89 КК України, і лише за умови, що судом буде встановлено, що ця особа зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення. У такому випадку суд виносить мотивовану постанову про дострокове зняття судимості. Зняття судимості є правом, а не обов'язком суду, тому, якщо з урахуванням обставин справи суд дійде висновку, що особа не довела свого виправлення, він вправі відмовити у достроковому знятті судимості.
Зняття судимості, виходячи з вимог ч.2 ст.91 КК України в редакції статті, яка діяла на час умовно-дострокового звільнення ОСОБА_4 від невідбутого покарання, допускається лише після закінчення не менш як половини строку погашення судимості, зазначеного у ст.89 КК України, що у випадку ОСОБА_4 становить 3 роки.
Умовами для дострокового зняття судимості у виді позбавлення волі, є доведення особою свого виправлення, своєю зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці, а також закінченням не менше, як половини строку погашення судимості, зазначеного у ст.89 КК України.
Отже, на час звернення ОСОБА_4 до суду з клопотанням про дострокове зняття судимості сплинув строк більш ніж шість років, що не суперечить вимогам ч.2 ст.91 КК України (в редакції яка діяла, як на момент вчинення злочину, так і на момент умовно-дострокового звільнення від відбування основного покарання).
Враховуючи вищевикладене, суд, вважає за можливе задовольнити клопотання та зняти з ОСОБА_4 судимість до закінчення строку, встановленого у ст.89 КК України, оскільки після відбуття покарання, призначеного вироком Харківського районного суду Харківської області від 22 грудня 2010 року, пройшло більше половини строку погашення судимості встановленого у ст.89 КК України і засуджений зразковою поведінкою та сумлінним ставленням до праці довів своє виправлення.
На підставі вищевикладеного, ст.91 КК України, керуючись ст.ст.538, 539 КПК України, -
Клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про дострокове зняття судимості про дострокове зняття судимості - задовольнити.
Зняти з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судимість за вироком Харківського районного суду Харківської області від 06 серпня 2004 року, на підставі ст.91 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд Харківської області протягом семи днів зі дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1