Справа №345/445/18
Провадження № 2/345/500/2018
13.06.2018 р. м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Сухарник І.І.
секретаря судового засідання Баран В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуш справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно, суд -
встановив:
що ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно мотивуючи тим, що 07.05.2013 помер її дідо ОСОБА_6, який 09.04.2012 склав на неї заповіт. Позивач після одруження 21.05.2015 змінила прізвище із «Сондей» на «Кицман». До складу спадщини входить домоволодіння № 51 по вул. Шахтарська, в с. Сівка-Калуська, Калуського району, Івано-Франківської області з господарськими будівлями та спорудами, яке належало спадкодавцю на праві власності, що стверджується свідоцтвом про право власності від 02.04.1999. Також у даному свідоцтві окрім ОСОБА_7, як власника більше нікого не зазначено. 13.06.2017 нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_7 та свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7, яка померла 19.08.2016, з підстав пропущення строку для прийняття спадщини та те, що майно належить членам колгоспного двору на праві спільної сумісної власності. Згідно довідок сільської ради позивач до дня смерті спадкодавця проживала і проживає на даний час у спадковому домоволодінні, тому прийняла спадщину належним чином і не вважає, що пропустила строк на спадщину. Відповідачі не претендують на спадкове майно, тому ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на спадкове майно за заповітом після смерті ОСОБА_6, померлого 07.05.2013, а саме на домоволодіння № 51 по вул. Шахтарська, с. Сівка-Калуська, Калуський район, Івано-Франківська область з господарськими будівлями та спорудами.
Ухвалою суду від 09.02.2018 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 12.03.2018 о 13:00 год.
Ухвалою суду від 12.03.2018 закрито підготовче провадження та призначено відкрите судове засідання на 04.04.2018 о 13:00 год.
04.04.2018 розгляд справи відкладено за заявою відповідача ОСОБА_4 на 14.05.2018 о 09:00 год., яке за його неявкою відкладено на 13.06.2018 о 09:30 год.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, однак від неї надійшла заява про підтримання позову, а справу просить розглядати без її участі (а.с. 50).
Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, однак подали до суду заяви про визнання позову в повному обсязі, а справу просять розглядати у їхній відсутності (а.с. 41, 42, 43).
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання повторно не з'явився, однак був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи (а.с. 47, 49, 51).
Суд, проаналізувавши докази по справі, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав:
Згідно свідоцтва про смерть, ОСОБА_7 помер 07.05.2013 (а.с. 7), який був дідом позивача. Згідно свідоцтва про смерть, ОСОБА_7 померла 19.08.2016 (а.с. 9), яка була бабою позивача.
За життя ОСОБА_7 склав заповіт, яким все своє майно заповів позивачу (а.с. 19). Позивач після одруження від 21.05.2015 змінила прізвище із «Сондей» на «Кицман» (а.с. 10).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Як зазначено в ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, зазначені у заповіті.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 відмовилися від спадщини, подавши нотаріусу відповідні заяви (а.с. 11, 14, 16).
13.06.2017 нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_7 та свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7, яка померла 19.08.2016, з підстав пропущення строку для прийняття спадщини та те, що майно належить членам колгоспного двору на праві спільної сумісної власності (а.с. 5).
Згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок від 02.04.1999, житловий будинок в с. Сівка-Калуська по вул. Шахтарська, 51 в цілому на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_6 і дане свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Калуської районної ради народних депутатів № 17 від 14.02.1990 (а.с. 18).
Таким чимом, суд вважає, що спадкове домоволодіння по вул. Шахтарська, 51 в с. Сівка-Калуська одноосібно належало на праві приватної власності спадкодавцю ОСОБА_7
Згідно довідки від 26.06.2017, довідки від 30.06.2017, виданих виконкомом Сівко-Калуської сільської ради, позивач ОСОБА_1 постійно до дня смерті спадкодавця та після його смерті проживала та проживає у спадковому будинковолодінні по вул. Шахтарська, 51 в с. Сівка-Калуська, який значився за спадкодавцем (а.с. 21, 22).
Отже, позивач, проживаючи постійно зі спадкодавцем у спадковому будинку, фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_7
Оскільки, ОСОБА_1 належно та вчасно прийняла спадщину, зустрічних позовів ніхто з відповідачів не подавав, тому за таких обставин, суд вважає, що за нею слід визнати право власності на заявлене спадкове майно за заповітом.
На підставі ст. ст. 1217, 1223, 1268-1270 ЦК України та керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд -
ухвалив:
позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1 право власності на спадкове майно за заповітом після смерті ОСОБА_6, померлого 07.05.2013, а саме на домоволодіння № 51 по вул. Шахтарська, с. Сівка-Калуська, Калуський район, Івано-Франківська область з господарськими будівлями та спорудами.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 30-ти днів з дня його складення.
Головуючий: