Провадження № 33/792/174/18
Справа № 686/378/18 Головуючий в 1-й інстанції Слободян В. С.
Категорія: КУпАП Доповідач Кулеша Л. М.
12 червня 2018 року м. Хмельницький
Суддя Апеляційного суду Хмельницької області Кулеша Л.М., з участю секретаря судового засідання Інжиєвської Ю.А., особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 01 березня 2018 року,
Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 320 грн. 40 коп.
За постановою суду, 29 грудня 2017 року біля 23 год. 29 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем «МАЗДА СХ 5» д..н. АА 4958 ТВ по вул.Шевченка в м.Хмельницькому неподалік будинку №3, з ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мовлення) та , в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову місцевого суду скасувати, посилаючись на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема вказує на те, що:
-з відеозаписів не можливо ідентифікувати, які саме особи були присутні на місці зупинки автомобіля і чи вони були згадані в протоколі про адмінправопорушення та у постанові суду, чи були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 свідками у вказаній справі.
-судом залишено поза увагою клопотання представника про допит свідків.
-зі слів патрульних чути, що у них був відсутній прилад «Драгер»
-виходячи з матеріалів справи, протокол складався в присутності свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6
-у висновку лікаря вказується, що від проходження медогляду він відмовився о 23 год. 53 хв., а у висновку, який міститься в матеріалах справи вказано 23 год. 56 хв.
-копію протоколу про адмінправопорушення вручено не було.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, на підтримання апеляційної скарги, з посиланням на зазначені в ній доводи, допитавши свідка перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти, в установленому порядку, медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає, у тому числі, і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як убачається з матеріалів справи, дізнання, з'ясування обставин у справі та перевірка їх доказами проведені з дотриманням вимог закону, таких порушень закону, які були б істотними і тягли за собою скасування судового рішення, у справі не допущено, а висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, при зазначених у постанові обставинах, відповідає матеріалам справи та ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах.
Такий висновок ґрунтується на даних протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №144437, який 30.12.2017 року о 1 год. 05 хв. в присутності двох свідків: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, інспектором роти №2 УПП в м. Хмельницькому ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_7 складено відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, згідно яких 29 грудня 2017 року біля 23 год. 29 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1 по вул.Шевченка, в м.Хмельницькому неподалік будинку №3, з ознаками алкогольного сп'яніння;
З акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів слідує, що водій ОСОБА_1, у якого виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, порушення мовлення), на місці зупинки транспортного засобу, в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння;
Актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 5045 від 29.12.2017 року та відповідним висновком лікаря підтверджується те, що ОСОБА_1 29.12.2017 року о 23 год. 53 хв. в медичному закладі (ХОНД) відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння;
Згідно з показаннями свідка ОСОБА_8 - лікаря ХОНД в суді першої інстанції, у вказаний час, в медичному закладі, ОСОБА_1, який був направлений для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським ОСОБА_7, відмовився проходити такий огляд;
З відеозаписів зроблених з камери відео спостереження, встановленої в службовому автомобілі працівників поліції та нагрудних камер відео спостережень працівників поліції, переглянутих в судовому засіданні першої та апеляційної інстанції вбачається, що водій ОСОБА_1 керує автомобілем НОМЕР_2 по вул. Шевченка в м. Хмельницькому, та в присутності двох свідків відмовляється пройти обстеження на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу “Drager”, а також такий огляд він відмовляється пройти в закладі охорони здоров'я (ХОНД).
З показань свідка ОСОБА_7 в процесі апеляційного розгляду, слідує, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, у зв'язку з чим, щодо нього, було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 були роз'яснені його права. від підпису протоколу про адміністративне правопорушення і отримання його копії він відмовився в присутності свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не були присутні.
Наведені докази повністю спростовують доводи апеляційної скарги про необґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до встановленої законом відповідальності.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що відеозаписи не дозволяють ідентифікувати, які саме особи були присутні на місці зупинки його автомобіля і чи вони згадані в протоколі, не спростовують висновок суду про вчинення цього правопорушення саме ним, оскільки відеозапис не вівся безперервно.
Твердження апелянта про розбіжності в часі його огляду на стан алкогольного сп'яніння, зазначені у висновку, не заслуговують на увагу, так як, з вказаного висновку слідує, що огляд ОСОБА_1 проводився о 23:52 год., від якого він відмовився, а висновок складений о 23:56 год.
Посилання ОСОБА_1 на причину відмови від огляду на стан алкогольного сп'яніння у зв'язку з недовірою до технічних засобів приладу «Драгер» є голослівними. Будь-яких доказів про несправність цього приладу чи неточність ним вимірів, ні він, ні захисник не надали
Порядок такого огляду на стан алкогольного сп'яніння визначений ст.266 КУпАП, постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі - Постанова) та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Вказаними нормами законодавства регламентовано, що огляд, проведений з порушеннями, передбачених ними вимог, вважається недійсним.
Відповідно до цих нормативних актів, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають в стані сп'яніння, з ознаками такого стану, при цьому ознаки такого стану виписані в п. 3 вищевказаної Інструкції: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
А сам огляд водія проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків з використанням спеціальних технічних засобів. Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення (ч.ч.1 і 2 ст.266 КУпАП, пункти 2-5 Постанови, п.4 Інструкції).
І лише у разі незгоди водія на проведення огляду поліцейським, з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки або в разі незгоди з його результатами, огляд та складання висновку за його результатами, проводиться в закладах охорони здоров'я в присутності поліцейського, але не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту встановлення відповідних підстав для його здійснення (ч.ч.3, 4 ст.266 КУпАП).
Огляд же особи на стан сп'яніння, проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП, вважається недійсним (ч.5 ст.266 КУпАП).
В процесі апеляційного розгляду не встановлено порушень при проведенні огляду ОСОБА_1 на алкогольного сп'яніння.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації ОСОБА_1 та його захисником не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду, а тому законні підстави для їх відхилення у суду відсутні.
Такі обставини ґрунтуються виключно на твердженнях самого ОСОБА_1 який є прямо зацікавленою особою, його звинуваченні органів поліції та суду в упередженості та необ'єктивності, вільному тлумаченні закону, що не можна визнати допустимими доказами.
В справі не встановлено жодного належного, переконливого та об'єктивного доказу щодо застосування відносно ОСОБА_1, свідків, заборонених законодавством методів дізнання, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.
Таким чином, підстав вважати, що в процесі встановлення обставин справи зі сторони органів поліції на особу, яка притягнута до адміністративної відповідальності, свідків, чинився тиск, проводилася фальсифікація матеріалів справи, в суду немає.
Об'єктивних даних, які б вказували на відсутність складу правопорушення в діях ОСОБА_1, в матеріалах справи не встановлено.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, на що є посилання в апеляційній скарзі, і вина ОСОБА_1 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Доводи апеляційної скарги про порушення прав ОСОБА_1, так як розгляд справи судом проводився у його відсутність, не заслуговують на увагу.
Дійсно, згідно з вимогами ч.2 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був повідомлений про дату та час розгляду справи (а.с.36), клопотання про її відкладення не подавав.
З огляду на викладене, вважаю, що місцевим судом, з урахуванням вимог чинного законодавства, правомірно було розглянуто справу про адміністративне правопорушення за відсутності апелянта.
Апеляційним судом скарга ОСОБА_1 була прийнята до розгляду та йому надана можливість реалізувати свої права, передбачені ст.268 КУпАП, які, на його думку, були порушенні місцевим судом, зокрема, давати пояснення, подавати докази, допитати свідків.
Істотних порушень вимог закону, які б ставили під сумнів висновки судді першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення, не встановлено.
Місцевим судом були встановлені дійсні обставини справи дана належна оцінка особі ОСОБА_1, правильно застосовані норми матеріального права, не допущено порушення норм процесуального права та зроблено обґрунтований висновок про доведеність його вини у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладене на ОСОБА_1 стягнення відповідає вимогам ст. 33 КУпАП, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення особи притягнутої до адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень.
Зокрема, суддею, при визначенні ОСОБА_1 виду стягнення, взято до уваги суспільну небезпечність вчиненого правопорушення та конкретні обставини справи.
За таких обставин вважаю, що стягнення, накладене на ОСОБА_1, при даних конкретних обставинах справи та особи притягнутої до адміністративної відповідальності є достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових правопорушень, тобто ґрунтується на вимогах закону.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду від 01 березня 2018 року, щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу останнього - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Хмельницької області ОСОБА_11