Справа № 461/6419/17
Провадження № 6-а/461/23/18
11.06.2018 м. Львів
Галицький районний суд м.Львова
в складі:
головуючого судді Радченка В.Є.
при секретарі Сидорак М.А.
з участю
представника ГУ ПФУ
у Львівській області ОСОБА_1
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Львові заяву Пенсійного фонду України у Львівській області про відстрочення виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_2 (79014, м.Львів, вул. Репіна, 14/1) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) про зобов'язання вчинити певні дії , -
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося до суду із заявою, в якій просить відстрочити виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 01 листопада 2017 року у справі № 461/6419/17 до 01 листопада 2018 року та розстрочити до 01 січня 2020 року. В обґрунтування заяви покликається на те, що Кабінетом Міністрів України 21 лютого 2018 року прийнято постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам які звільнені з військової, служби, та деяким іншим категоріям осіб», яка набрала чинності 24.02.2018 р. Відтак, перерахунок пенсії з 01.01.2016 р., а також виплата перерахованої пенсії, в тому числі позивачеві, належним чином врегульовані та здійснюються у встановленому законом порядку. Просить заяву задовольнити.
Представник ГУ ПФУ у Львівській області ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримав та просив таку задовольнити повністю.
ОСОБА_2 в судове засідання не прибув. Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Через канцелярію суду поступила заява ОСОБА_2, в якій просив розглядати справу у його відсутності та відмовити у заяві ГУ ПФУ у Львівській області.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Таким чином, на підставі ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_2
Заслухавши думку представника ГУ ПФУ у Львівській області, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви необхідно відмовити з наступних підстав.
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 01 листопада 2017 року у справі № 461/6419/17 задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання вчинити певні дії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплачувати з 01 січня 2016 року пенсію за вислугу років ОСОБА_2 відповідно до закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» №900-VIII від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», на підставі довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області від 17.05.2017 року №91-03241, виходячи із зазначеного у ній розміру грошового забезпечення, а також виплатити йому недоотриману різницю, що виникла після перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року. Стягнуто з державного бюджету за рахунок асигнувань Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 640 грн.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018 р. постанову Галицького районного суду м.Львова від 01.11.2017 р. залишено без змін.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб у п.3 постановлено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:
з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року;
з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
Відповідно до положень ст.378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сімї, її матеріальне становище;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Зі змісту наведеної норми Закону випливає, що відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду можливе лише за наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Єдиною правовою підставою для відстрочення виконання судового рішення можуть бути виняткові обставини, які ускладнюють його виконання. Факт наявності таких обставин має підтверджуватись певними доказами, як це встановлено положеннями ст.ст.72-77 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, обов'язок доказування покладається на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Разом з тим, представником ГУ ПФУ у Львівській області не наведено таких обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, в тому числі і не зазначено яким чином постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103 ускладнює або робить неможливим виконання рішення суду.
Крім цього, при розгляді даної заяви суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права.
Так, Європейський суд з прав людини у справах Кечко проти України, Ромашов проти України, Шевченко проти України зауважив, що реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органів державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними. Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Враховуючи відсутність доказів, які б свідчили про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим - суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення та розстрочення виконання судового рішення. Тому заява Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відстрочення виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 01 листопада 2017 року у справі № 461/6419/17 до 01 листопада 2018 року та розстрочення до 01 січня 2020 року задоволенню не підлягає.
Керуючись 378 КАС України, суд -
У задоволенні заяви Пенсійного фонду України у Львівській області про відстрочення виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_2 (79014, м.Львів, вул. Репіна, 14/1) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складений 13.06.2018 р.
Суддя В.Є. Радченко