Справа № 11-сс/796/1449/2018 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
31 травня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участі прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві в режимі відео конференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 , що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 12 лютого 2018 року у кримінальному провадженні № 12018100020001289,
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_10 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12018100020001289 від 10.02.2018 рокута застосовано до підозрюваного
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 05 год. 30 хв. 10 квітня 2018 року включно.
Одночасно підозрюваному ОСОБА_8 визначено заставу в розмірі 30 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 52 860 гривень з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Розглянувши клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя погодився з його доводами про достатність доказів обґрунтованої підозри та дійшов висновку, що клопотання органу досудового розслідування та додані до нього матеріали містять достатньо даних, які б вказували на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Слідчий суддя, у відповідності до вимог ч. 3 ст.183 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, з урахуванням тяжкості та характеру кримінального правопорушення, відомостей що характеризують особу підозрюваного ОСОБА_8 визначив останньому альтернативний вид запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 30 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка гарантуватиме виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення місцевого суду та постановити нову, якою обрати ОСОБА_8 запобіжний захід не пов'язаний з тримання під вартою. Вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою, невмотивованою та такою що постановлена з порушенням вимог Кримінально процесуального закону та норм міжнародного законодавства. Апелянт зазначає, що матеріали що обґрунтовують клопотання, не містять докази, що ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, перешкоджати розслідуванню кримінального провадження або вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто, що в його поведінці є ризики передбачені ст.. 177 КПК України.
Апелянт додає, що стороною обвинувачення не було доведено неможливість застосування інших запобіжних заходів не пов'язаних з триманням ОСОБА_8 під вартою. Захисник зазначає, що рішення суперечить нормам міжнародного законодавства та практиці ЄСПЛ.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного які підтримали вимога апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту,дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, щоапеляційна скарга захисника задоволенню непідлягає, виходячи з наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За результатами апеляційного перегляду колегією суддів апеляційного суду не встановлено порушень наведених вимог закону слідчим суддею.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Дарницького управління поліції Головного управління національної поліції в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12018100020001289, відомості про яке 10.02.2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.
10.02.2018 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Старший слідчий слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_10 за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_6 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
12 лютого 2018 року ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва клопотання органу досудового розслідування застосовано, та застосовано щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до до 05 год. 30 хв. 10 квітня 2018 року включно із визначенням застави 30 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 52 860 гривень
Під час розгляду клопотання, слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого кримінального правопорушення.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні. Таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, тому колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності задовольнити клопотання слідчого, оскільки слідчий та прокурор в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_8 на свободу.
В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону, слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Також на переконання колегія суддів, слідчий суддя, визначаючи розмір застави, взяв до уваги обставини, встановлені ст. 177, 178 КПК України, вимоги ст. 182 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, та прийшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_8 слід визначити заставу 30 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 52 860 гривень, враховуючи, що застава саме у такому розмірі буде належною гарантією того, що у разі сплати визначеного розміру застави, ОСОБА_8 вирішить не зникати через побоювання втрати заставу.
Такий розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, а тому підстав вважати його завідомо непомірним чи напроти недостатнім для ОСОБА_8 , колегія суддів не вбачає.
Доводи апелянтів за змістом апеляційних скарг про необґрунтованість підозри у вчиненні злочину, відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційній скарзі про невмотивованість висновків суду щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах кримінального провадження доказам, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви з яких прийняв відповідне рішення.
За таких обставин, ухвала слідчого судді відповідно до вимог ст. 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляцій скарзі, колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 12 лютого 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_10 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_6 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 05 год. 30 хв. 10 квітня 2018 року включно, визначивши підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави розмірі 30 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 52 860 гривень - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 - без задоволення.
Ухвала Апеляційного суду міста Києва оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4