АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М.КИЄВА
Справа № 33/796/1680/2018 Суддя у першій інстанції: Вовк Є.І.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у апеляційній інстанції: Фрич Т.В.
25 травня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м.Києва Фрич Т.В., за участю ОСОБА_4 та його представника -адвоката ОСОБА_5, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 16 квітня 2018 року щодо
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 16 квітня 2018 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір, що на день винесення постанови становить 352 грн. 40 коп.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Дарницького районного суду м. Києва від 16 квітня 2018 року та закрити провадження у даній справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Свої доводи мотивує тим, що суд першої інстанції в порушення вимог ст.268 КУпАП справу розглянув у його відсутність, чим порушив його право на захист, судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення проігноровано вимогу закону щодо всебічного, повного, об&q?ог;єктивного, безпосерднього дослідження доказів, їх достовірності, а також щодо аналізу взаємного зв&q?лі;язку доказів у їх сукупності, крім того висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_4 та його представника- адвоката ОСОБА_5, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення свідка ОСОБА_6, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи на обґрунтування апеляційної скарги, вважаю, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Вказаних вимог суд першої інстанції дотримався.
Так, згідно оскаржуваної постанови, ОСОБА_4 14.03.2018 о 00 год. 35 хв., в м.Києві по вул.А.Ахматової, 8 керував автомобілем з номерним знаком НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп&q?и ;яніння( запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на стан алкогольного сп&q?н ;яніння в установленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
З такими висновками погоджується і суд апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, матеріали адміністративної справи щодо ОСОБА_4 містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновку суду щодо доведеності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зокрема, крім протоколу про адміністративне правопорушення, який було складено щодо ОСОБА_4 той факт, що останній керував автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп&q?ог;яніння у встановленому законом порядку, підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8(а.с.3), а також відеозаписом з нагрудної камери інспекторів, який також було досліджено в Апеляційному суді м.Києва (а.с.4) під час розгляду апеляційної скарги.
Факти зафіксовані на вказаному технічному носії повністю спростовують доводи апелянта про те, що ОСОБА_4 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп&q?е ;яніння у порядку встановленому законом. А лише відмовився від проходження огляду за допомогою газоаналізатора &q?дм;Драгер&q?д ; через недовіру до даного технічного засобу.
З даного відеозапису вбачається, що ОСОБА_4 жодним чином не зазначав про будь-яку недовіру до технічного засобу, не наполягав на огляді в медичному закладі, позиція його захисту полягала в змушуванні працівників поліції, спочатку скласти щодо нього протокол, а потім він погодиться пройти огляд, тобто діяти всупереч вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції в порушення вимог ст.268 КУпАП розглянув справу у відсутність ОСОБА_4, чим порушив його право на захист, вважаю необгрунтованими, оскільки ОСОБА_4 належним чином був повідомлений про розгляд справи 16.04.2018 о 9.10 год. про що свідчить відповідна розписка( а.с.6) В судове засідання не з&q? с;явився, причини неявки не повідомив та не просив суд відкласти його розгляд.
Доводи про те, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення проігноровано вимогу закону щодо всебічного, повного, об&q?ен;єктивного, безпосерднього дослідження доказів, їх достовірності, а також щодо аналізу взаємного зв&q? ;язку доказів у їх сукупності, та висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи також вважаю безпідставними, оскільки суд у оскаржуваній постанові встановив ті фактичні обставини, які підтверджуються протоколом? показаннями свідків, які повністю узгоджуються між собою та підтверджуються дослідженим в апеляційному суді відеозаписом події.
Доводи апеляційної скарги про те, що протокол БР №428007 про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 за ч.1 ст.130 КУпАП було складено без суворого дотримання вимог законодавства, а тому як і інші докази у справі він не може бути визнаний належним та допустимим доказом його вини у вчиненні правопорушення, вважаю голослівними. Оскільки вказаний протокол повністю відповідає вимогам ст.256 КУпАП, підписаний уповноважною особою, свідками, з вказівкою на те, що ОСОБА_4 відмовився його підписувати.
До пояснень свідка ОСОБА_6, суд апеляційної інстанції ставиться критично, так як остання являється дружиною ОСОБА_4, та дані пояснення, ні яким чином не спростовують вчиненого правопорушення ОСОБА_4, та спростовуються відеозаписом з місця події.
Будь-яких інших переконливих доводів, які були би підставою для скасування постанови Дарницького районного суду м. Києва від 16 квітня 2018 року, апелянтом не наведено та судом апеляційної інстанції не встановлено.
Враховуючи викладене, не вбачаючи підстав для скасування чи зміни постанови суду, вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Дарницького районного суду м. Києва від 16 квітня 2018 року - без зміни.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП України, суддя,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_4., - залишити без задоволення.
Постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 16 квітня 2018 року, якою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва Т.В.Фрич