1[1]
16 травня 2018 року місто Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Журавель О.О., за участю осіб досліджуваної справи ОСОБА_3 та ОСОБА_4, їх захисників Федченка В.В, та ОСОБА_6, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 з апеляційною скаргою адвоката Федченка В.В., в інтересах ОСОБА_3, на постанову судді Деснянського районного суду міста Києва від 24 січня 2018 року, -
Цією постановою ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження у справі відносно нього закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Відповідно до постанови та протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 010691 ОСОБА_3 05.10.2017 року о 11 годині 10 хвилин, керуючи автомобілем марки «ЗАЗ» д.н.з. НОМЕР_2 по а/д Київ - Одеса, 28 км., не був уважним та не виконав вимогу знаку 3.25 «Обгін заборонено», внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4, в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження. Таким чином, своїми діями порушив п. 8.4 в, 14.6 а Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.
Не погодившись із постановою Деснянського районного суду від 24 січня 2018 року, вважаючи її необґрунтованою, винесеною без з'ясування всіх обставин справи та в порушення норм процесуального та матеріального права, захисник Федченко В.В., в інтересах ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу в якій просить вказану постанову суду першої інстанції скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що ОСОБА_3 як в
поясненнях наданих до протоколу про адміністративне правопорушення так і в поясненнях наданих під час судового розгляду не визнав себе винним і вказував, що саме з другорядної дороги та в порушення наказового знаку «РУХ ПРАВОРУЧ» виїхав автомобіль Субару д.н.з. НОМЕР_1. Оскільки, у ОСОБА_3 не було часу для повної зупинки, він намагався уникнути зіткнення в зв'язку із чим, його автомобіль повністю опинився на зустрічній смузі, однак все одно відбулося зіткнення автомобілів. Таким чином автомобіль Субару, д.н.з. НОМЕР_1. скоїв аварійну ситуацію та створив перешкоду для руху, чим порушив вимоги ПДР України.
Крім того, судом першої інстанції взагалі не було розглянуто процесуальні документи подані захисником, зокрема: клопотання про призначення та виклик експерта, висновок експертного дослідження № 19/12-1/1 -ЕД/18 від 22.01.2018 року (копія висновку міститься в матеріалах справи), копію постанови Апеляційного суду міста Києва від 20 грудня 2017 року, якою залишено в силі постанову Оболонського районного суду м. Києва від 14.11.2017 року по справі № 756/10470/17-п про визнання винним ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення ст. 124 КУпАП та закрито провадження у справі у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Таким чином апелянт вважає, що суд першої інстанції при винесенні рішення надав перевагу доказам, які були надані іншим учасником ДТП та його захисником, оскільки обставини встановлені у справі № 756/10470/17-п, докази та клопотання які були подані захисником ОСОБА_3 жодним чином не досліджені та не відображені в оскаржуваній постанові.
Отже, апелянт вважає, що водій автомобіля ЗАЗ Деу ОСОБА_3 не порушував інкриміновані йому п.п. 8.4 (в) та 14.6 (а) Правил дорожнього руху України, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку із чим просить задовольнити апеляційну скаргу.
Заслухавши пояснення учасників досліджуваної справи, перевіривши доводи викладені в апеляційній скарзі, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Але при винесенні постанови від 24 січня 2018 року, суддя всупереч вимогам ст. 280 КУпАП, не вжив заходів для належноїперевірки обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, внаслідок чого було неправильно застосовано матеріальний закон, та фактично визнав ОСОБА_3 винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП без будь-якого судового розгляду, не дослідивши не тільки його пояснення і заперечення, а й тих незначних доказів, що містяться в матеріалах справи, не давши їм належну й об'єктивну оцінку.
Так, в апеляційному зсідання захисник Федченко В.В., який діє в інтересах
ОСОБА_3, надав пояснення та ці пояснення підтверджуються матеріалами справи, що для водія автомобіля «Субару» ОСОБА_4, був можливий рух лише в одному напрямку «Рух праворуч», з умовою дати дорогу транспортним засобам які рухаються по головній дорозі, оскільки на даному перехресті було встановлено дорожній наказовий знак 4.2 - рух праворуч та дорожній знак пріоритету 2.1 - дати дорогу. Проте, водій ОСОБА_4 не стежив за дорожньою обстановкою (знаками), проігнорував та порушив вимоги правил дорожнього руху України.
Зазначене підтверджується і самим водієм ОСОБА_4, а саме: в своїх поясненнях відібраних працівниками поліції, ОСОБА_4 зазначив «... увімкнув лівий показник повороту аби здійснити маневр в напрямку м. Київ, при цьому не помітив дорожні знаки «дати дорогу» та«рух праворуч…»
Апеляційний суд також приймає до уваги висновок експертного дослідження № 19/12-1/1-ЕД/18 Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, складеним експертом ОСОБА_7, з якого вбачається наступне.
У досліджуваній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля ЗАЗ Деу, д.н.з. НОМЕР_2 MBповинен був діяти відповідно до вимог п.п. 14.6, 14.2 та 1.1 розділу 34 «Дорожня розмітка» Правил дорожнього руху України.
У досліджуваній дорожньо-транспортній ситуації у діях водія автомобіля ЗАЗ Деу, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 невідповідностей вимогам п.п. 14.6, 14.2 та 1.1 розділу 34 «Дорожня розмітка» Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору, не вбачається.
У досліджуваній дорожньо-транспортній ситуації лінію 1.1 ПДР України дозволяється перетинати для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.
У досліджуваній дорожньо-транспортній ситуації у діях водія автомобіля ЗАЗ Деу д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 невідповідностей вимогам п. 14.6 (а) Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору, не вбачається.
У досліджуваній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля ЗАЗ Деу ОСОБА_3 вимогами п. 8.4 (в) ПДР України не регламентуються.
Більш того, в апеляційне засідання прибув експерт ОСОБА_7 та надав наступні пояснення.
З технічної точки зору саме дії водія «Субару» д.н. НОМЕР_1 призвели до ДТП. Водій «Субару» повинен був надати дорогу транспортним засобам, які наближаються по головній дорозі. Уданому випадку водій «ЗАЗ Деу» ОСОБА_3 їхав по головній дорозі та виконував маневр об'їзду, бо мав право це робити, оскільки, у нього були відсутні забороняючі знаки, що об'їзд або обгін заборонено. Тому експерт ствердив, що причинно наслідковий зв'язок у скоєнні ДТП знаходиться саме в діях водія «Субару» ОСОБА_4, внаслідок порушення п.п. 10.1,10.4,16.11 та 8.4 а також вимог дорожніх знаків 2.1 та 4.2 ПДР України.
Щодо розбіжностей його висновків з висновком № 70 від 31.08.2017 складеним експертом ОСОБА_8, експерт ОСОБА_7 зазначив, що на проведення експертизи ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт» невірно надані вихідні дані, зокрема , щодо наявності дорожніх знаків 3.25 та 3.29 для автомобіля «ЗАЗ Деу», бо дивлячись зі схеми ДТП ці знаки були відсутні, що і призвело до розбіжностей
у висновках експертів.
Крім того, як встановлено в апеляційному засіданні на іншого учасника ДТП ОСОБА_4 також було складено протокол про адміністративне правопорушення, та постановою Оболонського районного суду міста Києва від 14 листопада 2017 року встановлено вину ОСОБА_4 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито провадження у справі за скінченням строку накладення адміністративного стягнення. До того ж, постановою Апеляційного суду міста Києва від 20 грудня 2017 року залишено без змін постанову Оболонського районного суду міста Києва від 14 листопада 2017 року, а апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення.
Слід також зазначити, що за загальним правилом, винуватцем у ДТП може бути лише один порушник правил дорожнього руху. Діяння інших учасників досліджуваної події, хоча б вони і порушили правила дорожнього руху, але ці порушення не перебувають з наслідками ДТП передбаченими у ст. 124 КУпАП причинному зв'язку, не можуть бути кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.
У цьому випадку орган дізнання та суд першої інстанції помилково визнали винуватим за ст. 124 КУпАП обох учасників ДТП.
З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова Деснянського районного суду міста від 24 січня 2018 року про визнання винуватим ОСОБА_3 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не може вважатися законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню із подальшим закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційної інстанції -
Апеляційну скаргу адвоката Федченко В.В. на постанову Деснянського районного суду міста від 24 січня 2018 року - задовольнити.
Постанову судді Деснянського районного суду міста від 24 січня 2018 року про визнання винуватим ОСОБА_3 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, із закриттям провадження у справі відносно ОСОБА_3 у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, - скасувати, а провадження у справі відносно ОСОБА_3 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва О.О. Журавель
Справи № 33/796/1008/2018
Категорія: ст. 124 КУпАП
Суддя у першій інстанції - ПанченкоО.М.