12 червня 2018 року місто Київ.
Справа 755/9326/16
Апеляційне провадження № 22-ц/796/4525/2018
Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Желепи О.В.,
суддів: Іванченко М.М., Рубан С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 04 квітня 2018 року у складі судді Шум Л.М. про повернення заяви про часткове скасування заходів забезпечення позову (інформація про дату та час складання ухвали відсутня)
в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду Апеляційним судом міста Києва.
Відповідно ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
30 березня 2018 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про часткове скасування заходів забезпечення позову.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04.04.2018 року заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1, заінтересована особа: ОСОБА_3 про часткове скасування заходів забезпечення позову повернуто заявнику.
Не погодившись з ухвалою суду, представник відповідача ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В скарзі посилався на те, що ухвала суду винесена з порушенням норм процесуального права, а саме ст. 158 ЦПК України щодо порядку розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, неправильно застосовано ст. 185 ЦПК України щодо підстав повернення позовної заяви, ст. 10 ЦПК України щодо можливості застосування аналогії закону, аналогії права, це призвело до постановлення помилкової ухвали; також висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки клопотання про часткове скасування заходів забезпечення позову було подане у порядку скасування судом першої інстанції без прив'язки до вирішення спору по суті, а з прив'язкою до співмірності ціні позову.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 6 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 379 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є :1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Повертаючи заяву про часткове скасування заходів забезпечення позову, місцевий суд виходив з того, що заявник звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову в межах цивільної справи, яка підлягає розгляду Апеляційним судом міста Києва та яким, станом на день постановлення даної ухвали, не прийнято рішення за наслідками розгляду справи, - наявні підстави для застосування наслідків звернення до суду із заявою у виді повернення останньої заявнику відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, оскільки звернення до суду першої інстанції із заявою про скасування заходів забезпечення позову по справі, яка наразі підлягає перегляду апеляційною інстанцією, є передчасним, з урахуванням того факту, що апеляційний суд наділено правом скасування заходів забезпечення позову залежно від результату перегляду справи, що передбачено ч. 9 ст. 158 ЦПК України.
Апеляційний суд з вказаним висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне:
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2016 року було постановлено ухвалу про забезпечення позову, якою задоволено заяву про забезпечення позову.
01 лютого 2018 року було постановлено ухвалу, якою скасовано заходи забезпечення позову, щодо накладення арешту на частину арештованого майна ухвалою від 21 жовтня 2016 року.
06 лютого 2018 року рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2016 року позов задоволено частково, стягнуто борг за договорами позики.
В березні 2018 року представник відповідача подав до суду заяву про часткове скасування заходів забезпечення позову, яка ухвалою суду від 04 квітня 2018 року повернута заявникові.
Повертаючи заяву, місцевий суд, за аналогією закону, застосував норми п. 7 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Так, відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
Скасування заходів забезпечення позову регулюється ст. 158 ЦПК України.
При цьому, нормами цієї статті не передбачено повернення заяви про скасування заходів забезпечення позову, у зв'язку з тим, що рішення суду не набрало законної сили внаслідок здійснення його перегляду в апеляційному порядку.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що посилання місцевого суду на те, що апеляційний суд наділено правом скасування заходів забезпечення позову залежно від результату перегляду справи (ч. 9 ст. 158 ЦПК України), не може бути підставою для повернення заяви про скасування заходів забезпечення позову, адресованої районному суду.
Апеляційним судом встановленопорушення норм процесуального права, оскільки застосовано норму процесуального права, яка не підлягала застосуванню при вирішенні питання розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову.
Отже, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість ухвали, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм процесуального права при її постановленні знайшли своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, а тому ухвала підлягає скасуванню з направленням заяви для її розгляду до суду першої інстанції.
Розподіл судових витрат апеляційним судом не здійснюється, оскільки судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу має бути здійснений судом першої інстанції. Іншими учасниками справи не заявлено до відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у апеляційному суді.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 379, 382-384, 389 ЦПК України, Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 04 квітня 2018 року про повернення заяви про часткове скасування заходів забезпечення позову скасувати, заяву передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повна постанова складена 12 червня 2018 року.
Головуючий Желепа О.В.
Судді: Рубан С.М.
Іванченко М.М.