12 червня 2018 року м. Київ
Унікальний номер справи № 760/28285/17
Апеляційне провадження № 22-ц/796/4990/2018
Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.
суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.В.,
при секретарі - Слободяник Ю.О.
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 14 березня 2018 року, постановлену під головуванням судді Букіної О.М., по справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Подільський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про звернення стягнення на частку майна боржника, що належить йому на праві спільної сумісної власності, -
У грудні 2017 року позивачка звернулася із зазначеним позовом. (а.с.2-7)
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 20 грудня 2017 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали. (а.с.16)
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 14 березня 2018 року позовну заяву ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Подільський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про звернення стягнення на частку майна боржника, що належить йому на праві спільної сумісної власності визнано неподаною та повернуто позивачу. (а.с.25)
В апеляційній скарзі представник ФОП ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_4 посилаючись на порушення судом норм процесуального права, незаконність та необґрунтованість ухвали Солом'янського районного суду міста Києва від 14 березня 2018 року, просив її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. На обґрунтування скарги зазначив, що висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки позивачем сформульовано позовні вимоги на підставі статей 366, 371 ЦК України, ціну позову зазначено в розмірі 137 517,72 грн. згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 01 жовтня 2015 року про справі № 910/21815/15 і обставини справи висвітлені на шести аркушах друкованого тексту позовної заяви, підтверджені доказами, які додано до позовної заяви. У позовній заяві позивачка повідомила суд, що не зверталась до державного виконавця із клопотанням про звернення стягнення на частку у спільному майні боржника у межах виконавчого провадження, а також позовна заява містила підтвердження про відсутність позовів до відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав. Крім цього вказував, що позивачка не отримувала ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху і 27 грудня 2017 року подала до суду заяву про приєднання до матеріалів справи оригіналу квитанції № 62173 від 09 жовтня 2017 року про сплату судового збору у розмірі 640,00 грн. за вимогу немайнового характеру. (а.с.27-31)
Зважаючи наположення пункту8 частини1 РозділуХІІІ Перехідних положень ЦПК України у редакціїЗакону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, ч.6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VІІІ Апеляційний суд міста Києва здійснює свої повноваження до початку роботи новоутвореного апеляційного суду у відповідному апеляційному окрузі.
Відповідно до пункту 9 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідноч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Тому, розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали позовної заяви, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як видно із ухвали Солом'янського районного суду міста Києва від 20 грудня 2017 року, залишаючи подану заяву без руху, суддя виходила із її невідповідності вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України із обґрунтуванням такого висновку, посиланням на те, що:
- не зазначено виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- відсутнє підтвердження позивачів про те, що ними не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- позивачем не зазначено попередньої експертної оцінки майна, яке просить звернути стягнення позивач;
- відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір»ОСОБА_1 необхідно доплатити судовий збір у розмірі 6624 грн. 82 коп.;
- оскільки позивачем заявлено також вимоги немайнового характеру (п.1 прохальної частини позову), відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» остання маєдоплатити судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп. та надати оригінал квитанції. (а.с.16)
У позовній заяві, зокрема у її прохальній частині, позивачка просила перевести на неї права і обов'язки співвласника-боржника ОСОБА_2 на частку в розмірі 1/2 частини у статутному капіталі ТОВ «ЛЕВ ТРАНС ЛОГІСТИК», 1/2 частини квартири що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, 1/2 частини гаражу АДРЕСА_2 (кооператив по будівництву та експлуатації гаражів «Зірка»), 1/2 частини транспортного засобу марки Chevrolet моделі Aveo, 2007 р.в. в межах суми, встановленої рішенням Господарського суду міста Києва від 01 жовтня 2015 року про справі № 910/21815/15, а саме 137 517,72 грн., а також визнати за позивачкою право власності на частку в розмірі 1/2 частини у статутному капіталі ТОВ «ЛЕВ ТРАНС ЛОГІСТИК», 1/2 частини квартири що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, 1/2 частини гаражу АДРЕСА_2 (кооператив по будівництву та експлуатації гаражів «Зірка»), 1/2 частини транспортного засобу Chevrolet Aveo, 2007 р.в. в межах суми, встановленої рішенням Господарського суду міста Києва від 01 жовтня 2015 року про справі № 910/21815/15, а саме 137 517,72 грн. (ціна позову).
При цьому, у позовній заяві ФОП ОСОБА_1 зазначила, що із клопотанням про звернення стягнення на частку у спільному майні боржника у межах виконавчого провадження вона не зверталась, а звертається до суду на підставі статей 366, 371 ЦК України. Також у позовній заяві ФОП ОСОБА_1 зазначила, що іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав не подавала. (а.с.2-7)
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 185 ЦПК України (в редакції викладеній Законом України від 03 жовтня 2017 року N 2147-VIII, яка набула чинності з 15 грудня 2017 року), суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК України)
Відповідно до статей 13, 43, 49 ЦПК України, позивач сам визначає зміст позовних вимог, викладає обставини, якими їх обґрунтовує, та зазначає докази на підтвердження обставин.
Суддя при вирішення питання про відкриття провадження у справі за поданою позовною заявою не має права давати оцінку доказам та встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги.
Якщо заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, суддя відповідно до вимог статті 185 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху.
У випадку безпідставності заявлених вимог, суд може ухвалити судове рішення про відмову у їх задоволенні, а не ухвалу про визнання неподаною і повернення позовної заяви.
Відповідні роз'яснення містяться і в п.п. 2, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року N 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції».
Тому, колегія суддів не погодилась з висновком районного суду про повернення позовної заяви з підстав, що позивачкою не зазначено виклад обставин, якими вона обґрунтовує свої вимоги, не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини, а також з підстав невідповідності позовної заяви вимогам п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
За роз'ясненнями, які містяться в п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) залишається без руху. При цьому у відповідній ухвалі суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.
В ухвалі Солом'янського районного суду міста Києва від 20 грудня 2017 року зазначено, що позивачем не зазначено дійсну вартість майна на яке просить звернути стягнення і при зверненні до суду позивач сплатив 1375 грн. 18 коп. судового збору, тому із посиланням на те, що визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна, міститься висновок про необхідність ОСОБА_1 доплатити судовий збір у розмірі 6624 грн. 82 коп. Крім того, позивачем заявлено також вимоги немайнового характеру, а тому остання відповідно до вимог Закону України « Про судовий збір» має доплатити 640,00 грн. судового збору та надати оригінал квитанції. (а.с.16)
28 грудня 2017 року районним судом отримано заяву представника ФОП ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_4, разом із доданою квитанцією № 62173 від 09 жовтня 2017 року про сплату судового збору в розмірі 640,00 грн. за вимогу немайнового характеру. (а.с.19-20)
Зважаючи на те, що позивачкою ФОП ОСОБА_1 у даній справі заявлено позовні вимоги майнового характеру (визнання права власності) в межах 137 517,72 грн. - суми встановленої рішенням Господарського суду міста Києва від 01 жовтня 2015 року про справі № 910/21815/15, а також позовні вимоги немайнового характеру (переведення прав і обов'язків співвласника), відповідно до положень пп. 1, 2 п. 1 ч. 2 ст. 4, ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду даної позовної заяви ФОП ОСОБА_1 мала сплатити судовий збір у розмірі 2975,18 грн., з яких 1375,18 грн. - відповідно до позовних вимог майнового характеру (137 517,72 грн. - ціна позову х 1 % - ставка судового збору за подання фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру) та 1600,00 грн. - відповідно до позовних вимог немайнового характеру (ставка судового збору за подання фізичною особою-підприємцем позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2017 року).
За таких обставин, оскаржувана ухвала не може бути визнана законною і обґрунтованою, на підставі п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням позовної заяви і доданих матеріалів до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 367, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст.ст. 381-384 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 14 березня 2018 року скасувати, матеріали справи за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Подільський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про звернення стягнення на частку майна боржника, що належить йому на праві спільної сумісної власності, направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення - 12 червня 2018 року.
Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець
В.М.Ратникова
О.В.Борисова