13 червня 2018 року м. Київ
Справа № 753/1189/18
№ апеляційного провадження: № 22-ц/796/5633/2018
Апеляційний суд міста Києва у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Невідомої Т.О., вирішуючи питання відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 25 січня 2018 року, постановлену під головуванням судді Мицик Ю.С., у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом вселення,
Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.
Відповідно до п. 8, ч. 1 Розділу ХІІІ (Прикінцеві та перехідні положення) ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 25 січня 2018 року було відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом вселення.
Не погодившись із такою ухвалою суду, ОСОБА_2 01 червня 2018 року направила апеляційну скаргу.
12 червня 2018 року вищевказана цивільна справа надійшла до Апеляційного суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 12 червня 2018 року справу призначено судді-доповідачу Невідомій Т.О.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційне провадження у справі не може бути відкрите, а апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику без розгляду з огляду на наступне.
Як убачається з матеріалів справи, в січні 2018 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом вселення.
В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 08.07.2016 року за нею визнано право власності на 3/8 частин квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3. Власниками інших 5/8 частин спірної квартири є відповідачі, які до теперішнього часу не визнають її право власності, створюють перешкоди у користуванні спірною квартирою.
Згідно позовної заяви відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою - АДРЕСА_1 (а.с.2).
Частиною 1 статті 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України суд зобов'язаний отримати відомості щодо реєстрації місця перебування або місця проживання відповідача.
Такі дії судом були вчиненні, за відомостями електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 значаться зареєстрованими за адресою місця проживання - АДРЕСА_1 (а.с.34).
25 січня 2018 року судом було відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче судове засідання на 26 лютого 2018 року об 11 годині (а.с.35-36).
25 січня 2018 року відповідачам були направлені копія ухвали про відкриття провадження та копія позовної заяви з додатками, одночасно відповідачів було повідомлено про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання за їх місцем реєстрації (а.с.37).
Відповідно до зворотних повідомлень про вручення поштових відправлень, направлені судом документи 08 лютого 2018 року відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримані (а.с.39,40).
В підготовчі судові засідання, що відбулися 26 лютого та 22 березня 2018 року відповідачі не з'являлися.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 22 березня 2018 року справу призначено до розгляду по суті на 25 квітня 2018 року о 14 годині (а.с.47-48).
Згідно розписки ОСОБА_2 про розгляд справи 25 квітня 2018 року повідомлена особисто (а.с.49).
Як убачається з протоколу судового засідання відповідач ОСОБА_2 була присутня у судовому засіданні та прохала відкласти розгляд справи в зв'язку з зайнятістю її представника в іншому судовому процесі (а.с.52-53). В даному судовому засіданні учасникам справи, в тому числі і ОСОБА_2 судом були роз'ясненні належні процесуальні права.
Розгляд справи було відкладено за клопотанням відповідачки на 14 червня 2018 року 17 годину, про що остання була особисто повідомлена, що підтверджує наявна в матеріалах справи розписка (а.с.59).
За викладених обставин вбачається, що про відкриття провадження у справі та подальші дії, вчинені судом, відповідачу було достеменно відомо.
Статтею 353 ЦПК України встановлений порядок оскарження ухвал окремо від рішення суду.
Пунктом 8 частини 1 статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.
У відповідності до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що апеляційна скарга на ухвалу суду в частині недотримання правил підсудності подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду до Апеляційного суду міста Києва через Дарницький районний суд міста Києва.
Як зазначено вище, ухвалу про відкриття провадження у справі відповідач ОСОБА_2 отримала 08 лютого 2018 року.
Отже, апеляційна скарга на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 25 січня 2018 року повинна була бути подана в період з 09 лютого по 23 лютого 2018 року включно.
ОСОБА_2 апеляційну скаргу направила поштою 01 червня 2018 року (а.с.63), тобто з пропуском строку, встановленого статтею 354 ЦПК України.
Подаючи апеляційну скаргу, ОСОБА_2 зазначає адресу реєстрації - АДРЕСА_1, що територіально відноситься до Дарницького району, та, одночасно, вказує, що справа прийнята з порушенням правил підсудності, оскільки місцем її проживання не є Дарницький район. Але, доказів іншої адреси реєстрації до апеляційної скарги не долучає.
Відповідно до тексту апеляційної скарги, скаржник проживає у Дніпровському районі м. Києва. При цьому, точна адреса скаржником не зазначена.
Окрім того, звертаючись із апеляційною скаргою, ОСОБА_2 питання про поновлення строку на оскарження ухвали суду не порушила, судовий збір у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» не сплатила.
Як убачається з матеріалів справи, між адвокатським об'єднанням «Романцова, Бончева і партнери» та ОСОБА_2 укладений договір про надання правової допомоги №48/04-2018 від 25 квітня 2018 року.
Слід звернути увагу, і на той факт, що у даному договорі ОСОБА_2 також вказала адресу реєстрації та проживання - АДРЕСА_1.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 210 ЦПК України сує має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 2 статті 44 ЦПК України встановлено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпна)…або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Положеннями частини 3 статті 44 ЦПК України передбачено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Ураховуючи викладені обставини, зважаючи на предмет заявлених позовних вимог, подання ОСОБА_2 апеляційної скарги на ухвалу про відкриття провадження у справі з порушенням встановленого процесуального строку на стадії судового розгляду є зловживанням процесуальними правами, оскільки такі дії сторони спрямовані на безпідставне затягування розгляду справи та суперечать завданням цивільного судочинства (стаття 2 ЦПК України), якими зобов'язані керуватися не лише суд, але й учасники судового розгляду.
На підставі частини 3 статті 44 ЦПК України суд визнає подану апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 25 січня 2018 року про відкриття провадження у справі зловживанням процесуальними правами, залишає її без розгляду та повертає з доданими до неї матеріалами скаржнику.
Керуючись ст. ст. 44, 260, 261, 353, 354, 357, 389, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 25 січня 2018 року, постановлену під головуванням судді Мицик Ю.С., у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом вселення повернути без розгляду.
Оригінал апеляційної скарги з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя Т.О.Невідома