Провадження № 22-ц/774/2978/18 Справа № 200/19579/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Свистунова О.В.
Категорія 59
12 червня 2018 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Свистунової О.В.,
суддів - Єлізаренко І.А., Красвітної Т.П.,
за участю секретаря - Гулієва М.І.о.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Квасок”
на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 листопада 2017 року
за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову
по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Квасок”, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
В порядку пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті “Голос України” повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п.6 ст. 147 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”).
Відповідно до пункту 9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать ТОВ “Квасок”, та які знаходяться на банківських рахунках: № 26001053900545, № 26002053911759, № 26054053906336, № 26047053902079, № 26000053916789, код валюти 980 - українська гривня, відкриті у Закарпатському РУ ПАТ КБ “ПриватБанк” у м. Ужгороді (МФО 312378) шляхом заборони будь-яких видаткових операцій по вищевказаним рахункам, за виключенням видаткових операцій щодо сплати заробітної плати та обов'язкових платежів до державного бюджету зі сплати податків, зборів та з можливістю зарахування грошових коштів на рахунок.
Заява мотивована тим, що відповідач ТОВ “Квасок” уникає виконання зобов'язань перед ОСОБА_2, а тому існує цілком ймовірна вірогідність, що у разі незастосування заходів забезпечення позову ускладнить виконання рішення суду по вказаній справі.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 листопада 2017 року заява про забезпечення позову задоволена.
В порядку забезпечення позову накладено арешт на грошові кошти, які належать ТОВ “Квасок” (ЄДРПОУ 32520357), та які знаходяться на банківських рахунках: № 26001053900545, № 26002053911759, № 26054053906336, № 26047053902079, № 26000053916789, код валюти 980 - українська гривня, відкриті у Закарпатському РУ ПАТ КБ “ПриватБанк” у м. Ужгороді (МФО 312378) шляхом заборони будь-яких видаткових операцій по вищевказаним рахункам, за виключенням видаткових операцій щодо сплати заробітної плати та обов'язкових платежів до державного бюджету зі сплати податків, зборів та з можливістю зарахування грошових коштів на рахунок.
В апеляційній скарзі ТОВ “Квасок”, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, ставить питання про скасування вказаної ухвали та постановлення нової ухвали, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не доведені обставини, що мають значення для справи.
Також скаржник зазначає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають встановленим обставинам.
У відзиві на апеляційну скаргу, позивач ОСОБА_2 просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу відповідача ТОВ “Квасок” без задоволення.
Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини 2 статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Частиною 3 статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
З аналізу статей 150-153 ЦПК України можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
З таким висновком суду погодитися не можна у повному обсязі, оскільки накладаючи арешт на грошові кошти відповідача суд першої інстанції взагалі не визначив суму, в межах якої накладено арешт по видатковим операціям з рахунків, тим самим заблокувавши господарську діяльність підприємства.
Крім того, суд першої інстанції, прийшовши до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, належним чином не обґрунтував, яка існує загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Згідно абзацу 3 пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” № 9 від 22 грудня 2006 року, ухвала про забезпечення позову повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.
Однак, у порушення зазначених вище вимог процесуального закону, вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд першої інстанції не обґрунтував причини застосування саме такого виду забезпечення позову. Суд взагалі не зазначив доказів і мотивів, з яких дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. Крім того, оскаржуваною ухвалою фактично зупинено рух коштів по рахунку відповідача.
Відповідно до частини 2 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. 147, п.3 розділом XII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, ст.ст. 259,268,374,376,381,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Квасок”- задовольнити частково.
Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 листопада 2017 року- скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_2про забезпечення позову - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
Головуючий О.В. Свистунова
Судді: І.А. Єлізаренко
ОСОБА_4