Справа № 752/13919/16-а Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А.
06 червня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - доповідача Глущенко Я.Б.,
суддів Бужак Н.П., Пилипенко О.Є.,
секретаря Андрієнко Н.А.
за участю:
представника позивача: Сояпіна Є.П.,
представника відповідача: Москалюк Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, стягнення одноразової грошової допомоги, за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2018 року, -
ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до Міністерства оборони, у якому просив: визнати протиправними дії щодо відмови у виплаті йому одноразової грошової допомоги; скасувати п. 47 Протоколу засідання Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби № 54 від 08 липня 2016 року; зобов'язати відповідача виплатити йому одноразову грошову допомогу відповідно до ч. 2. ст. 16 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету міністрів № 975 від 25.12.2013, як інваліду війни І групи, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що оскільки І група інвалідності йому встановлена в 2016 році, до спірних правовідносин слід застосовувати вищенаведений Порядок.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2018 року позов задоволено.
Задовольняючи позов, місцевий суд дійшов висновку, що враховуючи відсутність доказів звернення позивача з заявою щодо призначення грошової допомоги на момент встановлення ІІІ групи інвалідності з 20.10.2005, встановлення І групи інвалідності під час повторного огляду з 02.02.2016 з підстав травми, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, та дії у цей період постанови Уряду № 975 від 25.12.2013, позивач має право на отримання вказаної допомоги.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обгрунтуванян вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що позивач не має права на отримання спірної допомоги, оскільки право на таку виникає на момент встановлення інвалідності вперше, отже така допомога повинна призначатися та виплачуватися в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомогою.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав.
Судом установлено, що позивач проходив військову службу в лавах Збройних Сил колишнього Радянського Союзу з 01.09.1965 по 25.01.1992 та в лавах Збройних Сил України з 25.01.1992 по 26.06.1997, є учасником бойових дій.
20.10.2005 позивачу встановлено третю групу інвалідності у зв'язку з травмою, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК від 25.10.2005 серії КА-1 № 018361.
02.02.2016 позивачу встановлено першу групу інвалідності у зв'язку з травмою, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК від 08.02.2016 серії АВ № 0447132.
09.03.2016 позивач звернувся до Департаменту фінансів Міністерства оборони із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю 1 групи.
Листом від 24.03.2016 № 248/3/6/1517, враховуючи, що заявник мав право на отримання страхової суми за державним обов'язковим особистим страхуванням, Департамент просив Київський міський військовий комісаріат витребувати довідку про виплату (невиплату) страхової суми, а також повідомити, чи відбувалася зміна групи інвалідності в період з 2005 по 2016 рік (з часу первинного встановлення інвалідності до часу встановлення заявнику І групи інвалідності) та подати довідку МСЕК у разі встановлення такого факту та просив доопрацювати подані документи та поінформувати заявника про причини повернення таких.
Листом Київського міського військового комісаріату від 02.08.2016 № ВСЗ/1876 позивача повідомлено що до Департаменту фінансів Міністерства оборони направлені документи щодо розгляду питання правомірності виплати позивачу одноразової грошової допомоги як інваліду 1 групи.
08.07.2016 відповідно до протоколу № 54, затвердженого Міністром оборони 11.07.2016, комісія дійшла висновку про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги з огляду на те, що інвалідність йому встановлено до набрання чинності Законом від 04.04.2006 № 33597-ІV “Про внесення змін до Закону України “Про загальний військовий обов'язок і військову службу”, яким запроваджено виплату одноразової грошової допомоги, оскільки згідно зі статтею 58 Конституції закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Уважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся у суд із даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
За змістом статті 16 Закону від 20.12.91р. № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі Закон № 2011-XII) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Відповідно до п. «б» частини 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи.
Згідно висновку МСЕК, захворювання (інвалідність) позивача пов'язане з травмою, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.
Відповідно до підпункту 1 п. 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975, одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи.
Згідно п. 3 Порядку днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, зокрема, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, наведені норма не містять посилань на встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин під час первинного чи повторного огляду медико-соціальною експертною комісією.
Відповідно до ч. 4 ст. 16-3 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка кореспондує з п. 8 вищенаведеного Порядку, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Матеріали справи не містять, а відповідачем усупереч ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства не надано суду доказів звернення позивача до уповноважених органів із заявою щодо отримання грошової допомоги при встановленні йому 20.10.2005 ІІІ групи інвалідності, а також, що відповідне рішення приймалось, а виплата проводилась.
При цьому матеріалами справи підтверджується, що І група інвалідності встановлена позивачу за наслідками повторного огляду з 02.02.2016 та причиною інвалідності є травма, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.
Окрім того, згідно довідки Київської міської дирекції НАСК «Оранта» позивач за державним обов'язковим особистим страхуванням військовослужбовців протягом 1992-2016 років страхових сум не отримував.
Відповідно до п. 2 Порядку № 975 особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499, Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року №284, і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року №1331; допомога, що не була призначена, призначається і виплачується у встановленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
Згідно правової позиції Верховного Суду України у справі № 21-563а14 від 10.03.2015 у разі встановлення військовослужбовцю більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у нього виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше суми обов'язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги.
Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що позивач має право на отримання допомоги, а дії відповідача щодо відмови у виплаті такої є протиправними.
Отже, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС (у новій редакції від 15 грудня 2017 року) за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини 1 статті 316 КАС (у новій редакції від 15 грудня 2017 року) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 34, 243, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС.
Головуючий суддя - доповідач Я.Б. Глущенко
суддя Н.П. Бужак
суддя О.Є. Пилипенко
(Повний текст постанови складений 11 червня 2018 року.)