13 червня 2018 року справа №234/142/18
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів Ястребової Л.В., Казначеєва Е.Г., секретаря Тішевського В.В., за участі позивача особисто, представника віддповідача ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 02 квітня 2018 р. (повний текст складений 02.04.2018 у м. Краматорськ Донецької області) у справі № 234/142/18 (головуючий І інстанції суддя Михальченко А.О.) за позовом ОСОБА_2 до Донецької митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил,
02 січня 2018 року ОСОБА_2 (надалі - позивач) звернувся до Краматорського міського суду з позовною заявою до Донецької митниці ДФС (надалі - відповідач) про визнання незаконною та скасування постанови Донецької митниці ДФС в справі про порушення митних правил № 0150/70000/17 від 12 грудня 2017 року, якою його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн.; вирішити питання судових витрат (а.с. 24 - 28).
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 02 квітня 2018 р. у справі № 234/142/18 у задоволенні адміністративного позову відмовлено (а.с. 153-154).
Позивач із таким судовим рішенням не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що він мав поважні причини неявки до митного органу, належним чином зафіксував такі обставини записами у картку хвороб та відкриттям листка непрацездатності.
Крім того, судом першої інстанції не розглянута як доказ довідка ФОП ОСОБА_3, який здійснював ремонт транспортного засобу VW BORA.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Під час апеляційного розгляду позивач підтримав доводи апеляційної скарги, відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідив відзив, перевірив матеріали справи і, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановив наступне.
15 липня 2017 року позивачем у справі через пункт пропуску «Виступовичі - ОСОБА_4» митного посту «Північний» Житомирської митниці ДФС, ввезено на митну територію України транспортний засіб марки «VW Boro», р.н. JUS422 (країна реєстрації Литва), VIN WVWZZZ1JZXW598562 по смузі руху «червоний коридор» у митному режимі транзиту.
Донецькою митницею ДФС отримано лист Житомирської митниці ДФС від 02.08.2017 року № 1602/7/06-70-20 щодо відсутності в ЄАIC ДФС інформації про вивезення за межі митної території України транспортного засобу, який було ввезено на митну територію України в митному режимі транзиту на строк, встановлений відповідно до ст. 95 Митного кодексу України.
Заступником начальника другого відділу оперативного реагування Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Донецької митниці ДФС ОСОБА_1 13.11.2017 складено протокол № 0150/70000/17 про порушення митних правил ОСОБА_2
Відповідач у справі скерував позивачеві копію протоколу про порушення митних правил від 13.11.2017 року та роз'яснив йому права особи, що притягується до адміністративної відповідальності. Позивач поштове відправлення отримав 18.11.2017 року (а.с. 68-71, 78, 109).
Згідно зазначеного протоколу розгляд справи про порушення митних правил було призначено на 12.12.2017 об 11 год. 00 хв. за адресою: 87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Луніна, буд. 1 (а.с. 69-71).
Постановою в.о. заступника начальника Донецької митниці ДФС начальника управління ПМП та МВ ОСОБА_5 в справі про порушення митних правил № 0150/70000/17 від 12.12.2017 позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн. (а.с. 14-16).
Зазначені обставини не є спірними.
Спірним у даній справі є правомірність винесення відповідачем постанови в справі про порушення митних правил № 0150/70000/17 від 12 грудня 2017 року.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 70 Митного кодексу України встановлені види митних режимів, зокрема, транзит. Відповідно до положень статті 71 Митного кодексу України декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом. Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом. Митний режим, у який поміщено товари, може бути змінено на інший, обраний декларантом відповідно до частини першої цієї статті, за умови дотримання заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, встановлених відповідно до закону для товарів, що поміщуються у такий інший митний режим.
Таким чином, вибір митного режиму, поміщення у митний режим та зміна митного режиму є виключним правом декларанта.
Як вбачається з матеріалів справи, при митному оформленні автомобіль марки «VW Boro» реєстраційний номер JUS422, VIN WVWZZZ1JZXW598562 (країна реєстрації Литва), був оформлений позивачем у режимі "транзит".
Відповідно до статті 90 Митного кодексу України, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
У відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 93 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 1 статті 95 Митного кодексу України встановлені такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Згідно із частиною 1 статті 381 Митного кодексу України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.
За приписами ст. 102 Митного кодексу України митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення. Митний режим транзиту також завершується поміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим при дотриманні вимог, встановлених цим Кодексом. Для завершення митного режиму транзиту особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму, до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, органу доходів і зборів призначення повинні бути представлені товари, поміщені у митний режим транзиту, та митна декларація або інший документ, визначений статтею 94 цього Кодексу.
При апеляційному розгляді справи позивач підтвердив, що працівники митного органу попереджали його про строки перебування транспортного засобу на митній території України.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що позивач неодноразово запрошувався для надання пояснень щодо перевищення строку перебування транспортного засобу на території України (а.с.114 зв.бік, 115).
При цьому позивач відреагував письмовим зверненням від 04.09.2017 року для продовження строку явки для надання пояснень, в якому наполягав на відповіді щодо вирішення питання саме Донецькою митницею (а.с. 115 -117).
Позивач 22.09.2017 року повторно був запрошений до митного органу і отримав запрошення, так само як і запрошення на 13 листопада 2017 року для складання протоколу про порушення митних правил (а.с. 117-122)
Як було з'ясовано при апеляційному розгляді і вбачається з матеріалів справи, у строк до 25.07.2017 вказаний транспортний засіб з митної території України не вивезений, в інший митний режим не поміщений.
Позивач не спростував факту того, що транспортний засіб було ним вивезено за митну територію України 20.01.2018 року і в той же день знову ввезено на митну територію.
Суд апеляційної інстанції не приймає у якості доказів надані позивачем в судовому засіданні замовлення - наряд № 138 від 18.07.2017 року та рахунок-фактуру, оскільки ці документі не відповідають вимогам до доказів в розумінні ст.ст. 72-76 КАС України.
Замовлення - наряд від 18.07.2017 року містить назву запасної частини і дату прийняття замовлення, але дата закриття заказу в ньому відсутня. Рахунок-фактура, яка містить дані про вартість ремонту, взагалі не має дати.
Частиною 3 ст. 470 Митного кодексу України передбачено, що перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що в діях позивача дійсно є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, у зв'язку з чим відповідачем правомірно винесено спірну постанову.
Порядок виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень затверджено наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2012 N 1066, зареєстровано в Міністерстві юстиції України19 грудня 2012 р. за N 2120/22432, згідно п. 2.2 якого встановлено: якщо під час транзитного перевезення товарів транспортний засіб комерційного призначення не зміг прибути до митниці призначення в установлений строк внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, до строку транзитного перевезення не включається час дії та/або ліквідації наслідків цих обставин за умови документального підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили та вчасного (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмового інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події, місцезнаходження товарів, транспортного засобу комерційного призначення та номер ДКПТ.
Митний орган, до якого звернувся перевізник, протягом цієї самої доби вносить до ЄАІС відомості (дату та номер реєстрації звернення митним органом) про факт наявності звернення та каналами електронного зв'язку інформує митницю відправлення і митницю призначення про обставини події, місцезнаходження товарів та транспортного засобу.
За приписами п.2.4 наведеного Порядку підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили здійснюється згідно з Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2012 року N 657, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02 жовтня 2012 року за N 1669/21981.
Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 № 1118 встановлено, що обставини непереборної сили - смерть власника ТЗ; стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема замерзання моря, проток, портів тощо, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів); військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується ТЗ; страйк; злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника ТЗ; дорожня пригода за участю ТЗ, яка спричинила повне або часткове його пошкодження; неможливість подальшого руху ТЗ, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров'ю людей або навколишньому середовищу; інші схожі за характером обставини чи події.
Відповідно до п. 2 розділу VIII «Підтвердження факту втрати товарів унаслідок аварії або дії непереборної сили» Порядку № 657 визначено, що аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи; документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили; обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.
Залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції (п. 3 Порядку № 657).
Також, п. 5 розділу VIII Порядку № 657 передбачено обов'язок особи, відповідальної за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.
З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції вказує на те, що неможливо визнати технічну несправність автомобіля аварією або дією обставин непереборної сили. Крім того, факт технічної несправності транспортного засобу не унеможливлює вивезення автомобілю за межі митної території України, зокрема, за допомогою інших способів та засобів.
В матеріалах справи також відсутні докази звернення позивача до будь-якої митниці ДФС з приводу поміщення в інший митний режим автомобілю марки «VW Boro» реєстраційний номер JUS422, VIN WVWZZZ1JZXW598562 (країна реєстрації Литва) або з приводу аварії чи дії обставин непереборної сили.
За таких обставин, посилання апелянта на довідку станції техобслуговування ФОП ОСОБА_3 від 12.02.2018 року судом апеляційної інстанції до уваги не беруться.
Крім того, позивачем не спростовано факту вчинення ним порушення митних правил.
Згідно ч. 1 ст. 494 Митного кодексу України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
За приписами частини 3 цієї статті протокол підписується посадовою особою, яка його склала. Якщо при складенні протоколу була присутня особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, протокол підписується і цією особою, а за наявності свідків - і свідками.
У зв'язку із неприбуттям позивача до митниці, протокол 13.11.2017 року був складений без його присутності, примірник протоколу про порушення митних правил направлено позивачу 14.11.2017, відповідно до вимог ч.8 ст.494 Митного кодексу України із роз'ясненням йому прав, передбачених ст.498 Митного кодексу України, що підтверджується фіскальним чеком Укрпошти та роздруківкою з сайту Укрпошта про відстеження поштового відправлення. Позивачем отримано особисто 18.11.2017 (а.с. 109).
Таким чином, 18.11.2017 позивач був повідомлений про час та місце розгляду справи про порушення митних правил.
За приписами частини 1 стаття 526 Митного кодексу України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.
Згідно частини 2 цієї статті про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.
Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи (частина 4 стаття 526 Митного кодексу України).
12.12.2018 року об 11:00 у приміщенні Донецької митниці ДФС справу про порушення митних правил № 0150/70000/17 було розглянуто за відсутності позивача відповідно до ст. 526 Митного кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач був повідомлений про час та місце розгляду справи про порушення митних правил.
Позивач направив шляхом поштового відправлення на адресу відповідача клопотання про перенесення дати розгляду справи, у зв'язку з тим, що станом на 06.12.2017 року він знаходиться на лікуванні і тому 12.12.2017 року об 11:00 не зможе особисто бути присутнім при розгляді справи. З копії листка непрацездатності судом встановлено, що він відкритий 11.12.2017 року, тобто на дату відправлення клопотання позивач на лікуванні не знаходився і його відомості про хворобу письмово не підтверджені.. Згідно з відстеженням поштового відправлення клопотання позивача встановлено, що воно отримано Донецькою митницею ДФС 12.12.2017 року вже після винесення постанови у справі про порушення митних правил № 0150/70000/17.
Таким чином, судом апеляційної інстанції не беруться до уваги доводи позивача стосовно того, що відповідачем прийнято постанову про порушення митних правил з порушенням вимог ст. 526 Митного кодексу України за відсутності ОСОБА_2 та наявності клопотання про відкладення розгляду справи.
Митним кодексом України закріплено процесуальні права та гарантії особи, що притягується до адміністративної відповідальності. Законодавчо закріплений алгоритм дій притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення митних правил є однією з гарантій особи на повне та об'єктивне з'ясування всіх обставин у кожній конкретній справі з метою запобігання прийняттю протиправних рішень митними органами.
При цьому, надане особам право на заявлення клопотання, зокрема, про відкладення розгляду справи, за відсутності обґрунтованих доводів для такого відкладення, не є абсолютним та не може перешкоджати розгляду справи у розумні строки, якщо з дій особи вбачається зловживання наданим їй процесуальним правом.
З урахування наявних у справі доказів обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил не встановлено.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем не було порушено процедури розгляду справи про порушення митних правил.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на ті обставини, що позивачем та його представниками як до суду першої інстанції так і до суду апеляційної інстанції не надано додаткових доказів, які могли бути розглянуті відповідачем при розгляді оскаржуваної постанови.
Частиною 1 статті 458 Митного кодексу України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
За приписами частини 1 стаття 531 Митного кодексу України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду;5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення;6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції вважає, що факт вчинення позивачем правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України підтверджується матеріалами справи, відповідачем дотримано порядок притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому постанова про порушення митних правил від 12.12.2017 р. № 0150/70000/17 є правомірною та не підлягає скасуванню.
Апеляційний суд зазначає, що позивачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Натомість, відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти позову, довів правомірність власних дій, які є предметом оскарження позивачем.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що, у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 02 квітня 2018 р. у справі № 234/142/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Г.М. Міронова
Судді Л.В. Ястребова
ОСОБА_7