про залишення позовної заяви без руху
13 червня 2018 року м. Рівне №817/1607/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., після одержання позовної заяви
ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "РІВНЕАЗОТ"
до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
провизнання протиправною та скасування вимоги,
Приватне акціонерне товариство звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування податкової вимоги.
Проте, позовна заява не відповідає вимогам статті 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України .
Відповідно до пункту 8 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач у позовній заяві вказує перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви та зазначає щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
А відповідно до частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому, за правилами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Всупереч наведених вимог, позивачем до позовної заяви подані копії письмових документів без їх засвідчення та без зазначення дати такого засвідчення. Також в позовній заяві не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів тих письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Також згідно з частиною третьою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
Відповідно до частин п'ятої-шостої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Положення наведених норм процесуального права дають підстави для висновку, що право на подання і підписання позовної заяви від імені юридичної особи має особисто керівник, уповноважений на це законом чи установчими документами або його представник, повноваження якого підтверджуються оригіналом довіреності підписаної таким керівником, повноваження якого повинні бути визначені у відповідному документі, що посвідчує такі повноваження. При цьому, представник на підтвердження своїх повноважень має право долучити копію такої довіреності посвідчену нотаріально або особою, якій такі повноваження надано законом.
Позовна заява від імені ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "РІВНЕАЗОТ" підписана ОСОБА_1, як представником. До позовної заяви додано копію довіреності №437-юд від 28.12.2017, яка засвідчена самою ОСОБА_1 Разом з тим, жодного підтвердження того, що вказана особа уповноважена законом на вчинення дій щодо посвідчення копій довіреностей відсутнє.
Матеріали справи не містять оригіналу, або засвідчену у встановленому порядку копію довіреності.
Також відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011.
Відповідно до частини першої статті 4 цього Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 становить 1762,00 грн.
За змістом позовної заяви Приватне акціонерне товариство "Рівнеазот" просить суд визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №Ю-258-11 від 15.03.2018 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 12248796,16 грн.
Оскаржуваний акт індивідуальної дії (податкова вимога) породжує підстави для змін майнового стану позивача, зокрема, реалізація такого рішення може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження такої вимоги спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна, а відтак вимога про її скасування є позовною вимогою майнового характеру.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, за подання вказаної позовної заяви позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 183731,94 грн.
Всупереч викладеному, позивачем до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору.
Разом з тим, до позовної заяви позивач долучив клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що ПрАТ "Рівнеазот" є бюджетоутворюючим підприємством, яке перебуває в скрутному фінансовому становищі, наявна загроза банкрутства підприємства. Повідомляв, що тривалий час, після повного припинення газопостачання з 07.03.2017 було повністю припинено виробничу діяльність структурних підрозділів підприємства та оголошено вимушений простій (наказ №293 від 10.04.2017). Також вказував, що на момент звернення до суду позивач має значні збитки, кредиторську та дебіторську заборгованість, що свідчить про скрутне фінансове становище, яке унеможливило сплату 183731,94 грн. судового збору. За наведених обставин, просив клопотання задовольнити.
Оцінюючи обґрунтованість поданого позивачем клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті8 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відтак, підставою для відстрочення сплати судового збору до закінчення судового розгляду у цій справі в суді першої інстанції, зокрема, є майновий стан сторони, визначення якого є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень.
При цьому, клопотання про відстрочення сплати судового збору може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Так, на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує клопотання про відстрочення сплати судового збору, позивачем додано копії наказу від 10.04.2017 №293 "Щодо простою структурних підрозділів підприємства" та податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2017 рік.
Суд вважає, що наказ від 10.04.2017 №293 "Щодо простою структурних підрозділів підприємства" не може слугувати належним і допустимим доказом відсутності у позивача можливості сплати судового збору у встановленому законом розмірі станом на червень 2018 року.
Окрім того, податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2017 рік підтверджує, що позивач за результатами господарської діяльності в звітному періоді отримав дохід (за вирахуванням непрямих податків) в сумі 1855397398,00 грн. При цьому, декларування платником податків - юридичною особою від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток не визначене законом як підстава для відстрочення сплати судового збору за позовом такої особи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази не містять достатніх документально підтверджених відомостей про майновий стан позивача та не підтверджують неможливості сплати ним судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Статтею 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Задоволення заяви позивача про відстрочення сплати судового збору у цій справі в суді першої інстанції з неналежних підстав або з підстав, що не підтвердженні відповідними доказами, поставить позивача у привілейоване становище перед іншими учасниками судового процесу, що, на переконання суду, з урахуванням приписів статті 129 Конституції України, є неприпустимим.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до закінчення судового розгляду у цій справі в суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху.
Позивачу недоліки позовної заяви слід усунути у спосіб подання до суду: належним чином засвідчених копії письмових документів з зазначенням щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів тих письмових доказів, копії яких додано до заяви, належним чином підтвердити повноваження представника, яким підписана позовна заява, оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 183 731,94 грн. Судовий збір слід перераховувати за наступними реквізитами: р/р 31211206784002; одержувач: УДКСУ у м. Рівному (м. Рівне) 22030101; банк одержувача: ГУ ДКСУ у Рівненській області; код ЄДРПОУ одержувача: 38012714; МФО: 833017.
Керуючись статтями 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" про відстрочення сплати судового збору - залишити без задоволення.
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування вимоги - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Друзенко Н.В.