Ухвала від 13.06.2018 по справі 816/777/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про залучення другого відповідача

13 червня 2018 рокум. ПолтаваСправа № 816/777/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кисличенко О.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

07 березня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням уточненої позовної заяви від 07.05.2018, яка зареєстрована в суді 10.05.2018 за вх.№11416/18) до Національної поліції України про зобов'язання Національну поліцію України вилучити з Інтегрованих інформаційно-пошукових систем МВС "Угон" та "Рубіж" відомості щодо розшуку автомобіля "MITSUBISHI LANCER 1,6" 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, належного ОСОБА_1.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року відкрито провадження у справі №816/777/18, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного провадження з викликом учасників справи.

В судовому засіданні 13.06.2018 представник відповідача вказував на необґрунтованість звернення позовних вимог ОСОБА_1 до Національної поліції України, оскільки що остання не включала до інформаційної підсистеми "Угон" Інтегрованої інформаційно-пошукової системи МВС та інформаційної системи "Відеоконтроль-Рубіж" відомості про розшук вказаного транспортного засобу та їх не поширювала. Легковий автомобіль MITSUBISHI LANCER, державний номер НОМЕР_1, 2004 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, знаходиться в державному розшуку відповідно до кримінальної справи №805230326 від 01.08.2008 за ініціативою органу Алуштинського МВ ГУМВС України АР Крим. Поліція не є володільцем баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС. Розпорядником Центрального серверу системи "Відеоконтроль-Рубіж" є МВС України. Як наслідок, Національна поліція України не є належним відповідачем у спірних правовідносинах та не наділена повноваженнями щодо здійснення дій, про які просить позивач в поновленні своїх прав та інтересів.

Позивач в судовому засіданні 13.06.2018 наполягав на тому, що саме Національна поліція України є належним відповідачем у справі, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є цілком обґрунтованими.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

Як слідує зі змісту позовних вимог ОСОБА_1, вони направлені на зобов'язання Національну поліцію України вилучити з Інтегрованих інформаційно-пошукових систем МВС "Угон" та "Рубіж" відомості щодо розшуку автомобіля "MITSUBISHI LANCER 1,6" 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, належного ОСОБА_1.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.10.2009 №436, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.12.2009 за №1256/17272, відповідно до статей 10 та 11 Закону України "Про міліцію", постанов Кабінету Міністрів України від 04.10.2006 N 1383 "Про затвердження Положення про Міністерство внутрішніх справ України", від 20.12.2006 N 1767 "Про затвердження Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007 - 2009 роки" та з метою вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення оперативно-службової діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ України, підвищення ефективності її використання у профілактиці правопорушень, розкритті та розслідуванні злочинів, розшуку злочинців затверджено Положення про Інтегровану інформаційно-пошукову систему органів внутрішніх справ України (далі - Положення №436).

Згідно з пунктом 1.3 Положення №436 Інтегрована інформаційно-пошукова система органів внутрішніх справ України (далі - ІІПС) - це сукупність організаційно-розпорядчих заходів, програмно-технічних та інформаційно-телекомунікаційних засобів, що забезпечують формування та ведення довідково-інформаційних, оперативно-розшукових обліків, авторизований доступ до інформаційних ресурсів ІІПС.

Метою створення ІІПС є об'єднання існуючих в органах та підрозділах внутрішніх справ України (далі - ОВС) інформаційних ресурсів в єдиний інформаційно-аналітичний комплекс із використанням сучасних інформаційних технологій, комп'ютерного та телекомунікаційного обладнання для підтримки оперативно-службової діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ, суттєвого зміцнення їх спроможності протидії та профілактики злочинності (пункт 2.1 Положення №436).

За приписами пункту 3.1 Положення №436 інформаційними ресурсами (об'єктами обліку) ІІПС є об'єктивно поєднаний набір відомостей, що безпосередньо стосується осіб, кримінальних та адміністративних правопорушень, а також інших подій, який накопичується в процесі службової діяльності ОВС в обсязі, структурі й порядку, що визначаються завданнями, покладеними на ОВС, відповідно до чинного законодавства. До складу інформаційних ресурсів належать відомості, зокрема, щодо викрадених речей, документів, цінностей та іншого майна.

Згідно з пунктами 4.2 та 4.3 Положення №436 держателем (власником) ІІПС є Міністерство внутрішніх справ України. Розпорядником ІІПС є Департамент інформаційно-аналітичного забезпечення МВС.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для залучення до участі у справі №816/777/18 у якості співвідповідача - Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до частини першої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Положеннями частин третьої та четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Отже, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для встановлення Міністерству внутрішніх справ України строку для подання відзиву на позов та встановлення позивачу строку для подання відповіді на відзив.

Частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з частиною третьою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини третьої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Зважаючи на положення вказаних статей, суд доходить висновку про можливість витребування у Міністерства внутрішніх справ України доказів у справі, яких, на думку суду, не вистачає.

Враховуючи залучення до участі у справі №816/777/18 у якості співвідповідача - Міністерства внутрішніх справ України з огляду на положеннями частини другої статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку щодо наявності підстав для оголошення перерви у розгляді справи.

Керуючись статтями 48, 77, 80, 162, 241, 243, 248, 250, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Залучити до участі у справі №816/777/18 у якості співвідповідача - Міністерство внутрішніх справ України (вул. Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 00032684).

Оголосити перерву в розгляді справи до 09:00 17 липня 2018 року в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду (за адресою: 36039, м. Полтава, вул. Пушкарівська, 9/26).

Встановити Міністерству внутрішніх справ України строк для подання відзиву на позов та доказів направлення відзиву іншим учасникам справи до 06 липня 2018 року.

Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив Міністерства внутрішніх справ України до 16 липня 2018 року.

Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України у строк до 06 липня 2018 року надати до суду письмові пояснення (з підтверджуючими документами) щодо наявності у нього повноважень щодо ведення та обслуговування Інтегрованої інформаційно-пошукової системи та інформаційної системи "Відеоконтроль-Рубіж", в тому числі її інтегрованої підсистеми "Угон".

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Надіслати Міністерству внутрішніх справ України копію позову з додатками.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повний текст ухвали складено 13 червня 2018 року.

Суддя С.О. Удовіченко

Попередній документ
74639655
Наступний документ
74639657
Інформація про рішення:
№ рішення: 74639656
№ справи: 816/777/18
Дата рішення: 13.06.2018
Дата публікації: 18.06.2018
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Полтавський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (06.02.2019)
Дата надходження: 07.03.2018
Предмет позову: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії