12 червня 2018 року справа № 404/995/18
провадження №2-а/404/323/18
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.,
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю. ,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу поліцейського роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції ОСОБА_1
на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 травня 2018 року (суддя - Бершадська О.В., повне судове рішення складено 04.05.2018р.) у справі №404/995/18(провадження №2-а/404/323/18) за позовом ОСОБА_2 до поліцейського роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції ОСОБА_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління патрульної поліції у м.Кропивницькому Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
1) визнати оскаржувані дії відповідача щодо винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі від 11.02.2018р. серія ВР №044068 відносно нього та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. - протиправними;
2) скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі від 11.02.2018р. серія ВР №044068, щодо застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на необґрунтованість та неправомірність оскарженого рішення, оскільки винесене відповідачем за відсутності події та складу правопорушення, без наявності доказів вчинення такого. Позивач зазначає про те, що 11.02.2018р. близько 5:00 год. дійсно знаходився у автомобілі DAEWOO LANOS, д.з. ВА 2833 ВА, на правому пасажирському сидінні, який стояв по вул. Тараса Кирпи, 10 в м. Кропивницькому. Автомобіль було зупинено відповідно до вимог ПДР та діючих знаків. Як зазначає позивач, під час складання оскаржуваної постанови відповідачем не було враховано, що автомобіль не рухався в той час, його було зупинено і на нього не поширювався п.19.1 (а) ПДР України. Крім цього, при винесенні постанови відповідачем не було роз'яснено позивачу його права, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України; відповідачем не було не розглянуто клопотання позивача щодо відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення, до явки адвоката, правовою допомогою якого він має право користуватися.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 травня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково, а саме:
визнано протиправною та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 11.02.2018 року серії ВР №044068 відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.122 КУпАП;
закрито справу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_2.
В задоволенні вимоги про визнати оскаржуваних дій відповідача щодо винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі від 11.02.2018р. серія ВР №044068 відносно ОСОБА_2 та застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. протиправними - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, поліцейський роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне дослідження судом доказів у справі, порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким притягнути позивача до адміністративної відповідальності згідно постанови серія ВР №044068 від 11.02.2018р. в справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП. Заявник вказує на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи не досліджено в повному обсязі наданих відповідачем доказів, які, на думку заявника, підтверджують факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. Також, відповідач зазначає, що стягнення відносно позивача було застосовано в межах санкції ч.2 ст.122 КУпАП, за якою позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності, під час винесення оскаржуваної постанови інспектор патрульної поліції діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.311 КАС України.
Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що 11 лютого 2018 року поліцейським роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР №044068, згідно з якою позивач 11.02.2018р. о 05 год. 58 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по вул. Тараса Кирпи, 10 в м. Кропивницькому, у темну пору доби не увімкнув фари ближнього (дальнього) світла, чим порушив п.19.1 (а) ПДР України.
Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.
За наслідками перегляду судового рішення колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позову виходячи із наступного.
Відповідно до п.19.1 (а) ПДР України у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.
Так, порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами є адміністративним правопорушенням, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП.
У свою чергу, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік джерел яких наведено в ст.251 КУпАП.
На підтвердження правомірності прийнятого рішення відповідачем надано диск з відеофіксацією, здійсненою на нагрудний відеореєстратор патрульного поліцейського (а.с.16). Дослідженням вказаного відеозапису встановлено, що він не містить фіксації самого правопорушення, об'єктивна сторона якого викладена в оскарженій постанові у справі про адміністративне правопорушення серія ВР №044068 від 11.02.2018р., та розпочинається вже з фіксації розмови ОСОБА_2 із патрульними поліцейськими.
Отже, вказаний відеозапис не може бути визнаний належним доказом вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Наданий відповідачем запис з відеореєстратора, розташованаго в службовому автомобілі патрульної поліції (а.с.22), також не може бути визнаний належним доказом, оскільки не підтверджує факту скоєння ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, оскільки з нього неможливо встановити те, що саме позивач знаходився за кермом автомобіля НОМЕР_2 та те, що вказаний автомобіль рухався без ввімкнених фар ближнього (дальнього) світла.
Будь-яких інших доказів на підтвердження правомірності та обґрунтованості спірної постанови відповідачем не надано.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи, що обов'язок доказування в даних справах покладається на відповідача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо недоведеності відповідачем під час судового розгляду справи правомірності прийнятого ним рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.
Посилання заявника апеляційної скарги на те, що під час винесення оскаржуваного рішення інспектор патрульної поліції діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначений Законом, не можуть бути підставою для висновків щодо обґрунтованості оскарженого рішення, оскільки виконання патрульним поліцейським своїх обов'язків у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію», не позбавляє останнього обов'язку обґрунтувати належними доказами прийняті ним рішення.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.
На підставі викладеного, керуючись статтями п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу поліцейського роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 травня 2018 року по справі №404/995/18(провадження №2-а/404/323/18) - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з 12.06.2018р. та відповідно до ч.3 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 12.06.2018р.
Головуючий суддя: Я.В. Семененко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк