08 червня 2018 року справа № 804/8237/17
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Іванов С.М., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року у справі № 804/8237/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус Плюс» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус Плюс» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.
Не погодившись з рішенням суду, Офіс великих платників податків ДФС подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року у справі № 804/8237/17 повернуто заявнику у зв'язку з тим, що до апеляційної скарги довіреність долучена не була, а довіреність, що містилась у матеріалах справи у встановленому законом порядку завірена не була.
30 травня Офіс великих платників податків ДФС повторно звернувся з апеляційною скаргою.
Відповідно до положень ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Оскаржуване рішення винесено Дніпропетровським окружним адміністративним судом 22 лютого 2018 року та виготовлено у повному обсязі 02 березня 2018 року.
Таким чином, тридцятиденний строк на оскарження рішення суду першої інстанції сплинув 02 квітня 2018 року.
Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи, копія оскаржуваного рішення була отримана Офісом великих платників податків ДФС 02 квітня 2018 року (а.с.256).
Відповідно до штемпелю на конверті до суду першої інстанції остання апеляційна скарга Офісом великих платників податків ДФС була направлена лише 30 травня 2018 року.
Заявником апеляційної скарги було подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, яке мотивовано тим, що перша апеляційна скарга була подана із дотриманням строків на апеляційне оскарження та була повернута судом з підстав неналежно оформленої довіреності представника Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_1 Зауважено, що повторну апеляційну скаргу подано з належно оформленою довіреністю.
Розглянувши вказане клопотання, приходжу до висновку про безпідставність та необґрунтованість останнього, адже повернення Офісу великих платників податків ДФС попередньої апеляційної скарги з підстав неналежного оформлення наданої довіреності, не може бути визнано об'єктивними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, адже такі причини є суто суб'єктивними та свідчать виключно про неналежні дії/бездіяльність апелянта щодо оформлення та направлення документів до суду.
При цьому слід зауважити, що у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини “Лелас проти Хорватії” Суд звертав увагу на те, що “держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу”.
У справі “Рисовський проти України” Європейський Суд з прав людини “... підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування”. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…”.
Тобто, виходячи з принципу “належного урядування”, державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов'язати діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).
Таким чином, неспроможність відповідача належним чином організувати засвідчення повноважень своїх представників у відповідності до встановлених законом правил, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження.
Вказана правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 15.05.2017 року (справа № 804/2979/17), що враховується у відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Таким чином, Офісу великих платників податків ДФС слід навести інші поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, якщо такі є.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час постановлення цієї ухвали) до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.
Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
На підставі викладеного, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без руху та надати особі, яка звернулась з апеляційною скаргою, десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст. 298 КАС України, суддя,-
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року у справі № 804/8237/17, зазначені Офісом великих платників податків ДФС в поданому клопотанні.
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року у справі № 804/8237/17 - залишити без руху.
Надати десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду:
- клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням інших поважних причин пропуску, якщо такі є.
Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу.
В разі невиконання вимог цієї ухвали, апеляційна скарга повертається апелянту протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з 08 червня 2018 року та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Іванов