м. Вінниця
12 червня 2018 р. Справа № 802/1376/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до: Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7) про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії та інвалідом І групи, захворювання якого пов'язано з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Вважаючи, що пенсія позивачу повинна нараховуватися та виплачуватися в розмірі, встановленому ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ, позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці із заявою. Згідно даного звернення позивач просив здійснити йому з 01.10.2017 року належне обчислення (перерахунку) пенсії по інвалідності з розрахунку п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Підставою для перерахунку пенсії позивач у заяві вказував постанову КМУ від 15.11.2017 року №851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою внесено зміни до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 року №1210, яка набула чинності з 01.10.2017 року.
Проте, відповідачем листом №141/С-1 від 24.04.2018 відмовлено у перерахунку пенсії з огляду на те, що позивач приймав участь в ліквідації наслідків аварії Чорнобильської катастрофи з 03.08.1987 по 12.08.1987 та 13.06.1988 по 29.10.1988 в період роботи в Управлінні МВС України у Вінницькій області, а не під час проходження дійсної строкової служби.
Позивач не погоджується із даною відмовою, тому звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення №141/С-1 від 24.04.2018 року Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці щодо відмови в перерахунку пенсії;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці здійснити з 01.10.2017 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи".
Ухвалою суду від 18.05.2018 року відкрито спрощене провадження по даній справі в порядку передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Від сторони відповідача на адресу суду надійшов відзив за вх. №22379 щодо позовних вимог ОСОБА_1 , за змістом якого зазначено наступне.
На обліку в Управлінні позивач перебуває з 05.04.1999, та отримував пенсію по інвалідності III групи (захворювання, пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС) як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до норм Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі -Закон №796-ХІІ). З 04.07.2000 ОСОБА_1 отримував пенсію по інвалідності II групи відповідно до норм Закону №796-ХІІ, з 12.04.2009 позивачу встановлена І група інвалідності, у зв'язку з чим він отримує відповідний розмір пенсії згідно з нормами Закону №796-ХІІ.
Серед документів, які на сьогодні визначають право позивача на призначення зазначеного виду пенсії - витяг із акту огляду МСЕК серії АС 025481 про встановлення з 12.04.2009 безстроково І групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, виписка з акта огляду МСЕК до довідки серії АС щодо відсотка втрати працездатності та посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серія НОМЕР_1 , видане 28.04.1999.
Закон України від 03.10.2017 № 2148-УІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" набрав чинності 11.10.2017, відповідно до якого частину 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено у новій редакції, згідно з якою особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
За доводами позивача, зміст частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-УШ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" є однозначним, які встановлюють право на перерахунок пенсії для трьох окремих категорій осіб, зокрема осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, не залежно від того, чи проходили такі особи дійсну строкову військову службу на той час.
Проте, Управління звертає увагу суду, що право на перерахунок пенсії у цьому випадку мають виключно пенсіонери з числа осіб, які на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС проходили дійсну строкову військову службу.
Відповідно до п.6 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ видами військової служби є: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу. Відповідно до п.7 ст. 2 вищезазначеного закону строкову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.
Строкову військову службу ОСОБА_1 проходив у період з 08.05.1974 по 10.05.1976, про що свідчать записи у трудовій книжці позивача, а також довідка №1/544 від 23.09.1999, видана Вінницьким районним військовим комісаріатом.
Поряд з тим обов'язки по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС позивач виконував в серпні 1987 року, тобто не під час проходження строкової служби. Зокрема, відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 в період з 19.11.1984 по 01.11.1995 працював в Управлінні державної пожежної охорони УМВС України у Вінницькій області. Відповідно до довідки №19/39 від 20.09.1999, виданої УМВС у Вінницькій області ОСОБА_1 в період з 03.08.1987 по 14.08.1987 та з 13.06.1988 по 29.10.1988 виконував службові обов'язки по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в населених пунктах м. Чорнобиль - 12 днів, с. Н. Радча - 137 днів. Зона 1-12 днів.
Поряд з тим, в пенсійній справі позивача міститься довідка про заробітну плату ОСОБА_1 , видана ГУ ДНС у Вінницькій області, відповідно до якої позивачу за роботу (службу) в населених пунктах зони відчуження (Чорнобиль) з 03.08.1987 по 14.08.1987 за місцем роботи (служби) ВПЧ-6 Відділу пожежної охорони УВС Вінницької облдержадміністрації на посаді водія посадовий оклад 170,00 крб. виплачена заробітна плата (грошове забезпечення) в сумі 153,68 крб. з урахуванням коефіцієнта відповідно до постанови РМ УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986 №207-7 «Об условиях оплаты труда и материального обеспечения работников предприятий, организаций и учреждений, занятых на работах, связанных с ликвидацией последствий аварии на ЧАЭС и предотвращением загрязнения окружающей среды».
Відповідно до акту зустрічної перевірки зазначеної довідки про заробіток, на підставі досліджених наказів, особових рахунків по нарахуванню грошового забезпечення, особової картки П-2, встановлено, що ОСОБА_1 в період з 03.08.1987 по 14.08.1987 працював в управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області та отримував відповідний заробіток (грошове забезпечення) за основним місцем роботи.
Тобто, позивач брав участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в період його роботи в управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області, а не під час проходження дійсної строкової служби, як передбачено ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
За наведеного вище, відповідач просив суд відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи та докази, суд встановив наступне.
Згідно з матеріалами справи, позивач ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 28.04.1999 року.
Згідно з вкладкою № НОМЕР_2 до посвідчення громадянина, який постараждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія1).
Позивач також є інвалідом 1 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни (посвідчення серії НОМЕР_3 .
Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Вінниці та отримує пенсію по інвалідності в розмірі визначеному відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що не заперечувалось сторонами по справі.
Позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду в місті Вінниці із заявою про здійснення перерахунку пенсії відповідно до ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Листом від 24.04.2018 №141/С-1 Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці повідомило позивачу про відсутність підстав для перерахунку пенсії.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Статтею 1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Отже, метою та завданнями цього Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок: 1) Чорнобильської катастрофи; 2) інших ядерних аварій та випробувань; 3) військових навчань із застосуванням ядерної зброї.
Статтею 59 Закону визначено, що пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи" вказаного Закону (у редакції Закону України від 05 жовтня 2006 року № 231-V) встановлювалось, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Як слідує з наведеного, частина 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (до внесення змін Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ) регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" статтю 59 Закону викладено у наступній редакції: "Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".
Порівняльний аналіз попередньої та чинної редакцій частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" свідчить про те, що дана норма регулювала та регулює порядок обчислення пенсії особам, які проходили дійсну строкову службу, але, внісши зміни до частини 3 цієї статті, законодавець на виконання мети та основних завдань закону розширив перелік осіб, які мають право на обчислення пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановивши у переліку окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, ще й інших осіб, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Так, зокрема, частина 2 статті 59 вказаного Закону врегульовує порядок призначення пенсій військовослужбовцям, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї.
З огляду на це, до статті 59, яка регулює порядок призначення пенсій військовослужбовцям, включено частину 3, яка встановлює порядок обчислення пенсії особам, які під час проходження саме дійсної строкової служби брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Таким чином, суд дійшов висновку, що для отримання пенсії за частиною 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особа має відповідати наступним критеріям:
1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або
2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або
3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не допускається):
1) особа має статус особи з інвалідністю;
2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;
3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.
Таким чином, частина третя статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не містить норм, які можуть викликати неоднозначність у її застосуванні.
Зазначена вище правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 08.05.2018 року у справі № 820/1148/18 (адміністративне провадження № Пз/9901/33/18).
Позивач дійсно з 03.08.1987 по 14.08.1987 та з 13.06.1988 по 29.10.1988 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується матеріалами справи.
Проте, суд звертає увагу, що доказів на підтвердження того, що позивач проходив дійсну строкову службу у цей період позивачем до суду не надано.
Таким чином, суд погоджується з твердження відповідача, викладеним в листі від 24.04.2018 року, що згідно наданих ОСОБА_1 документів не вбачається настання інвалідності під час проходження дійсної строкової служби, а відтак дія норми частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на нього не поширюється.
Як встановлено матеріалами справи, позивачу призначена пенсія у відповідності до положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 54 вказаного Закону встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі Порядок).
Пунктом 1 вказаного Порядку (у редакції, діючій до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 851) передбачалось, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв'язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою (пункт 9 Порядку).
15 листопада 2017 року (після внесення змін до статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи") постановою Кабінету Міністрів України за № 851 внесено зміни до Порядку, а саме: у першому реченні пункту 1 слова і цифри "статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" замінено словами і цифрами "статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та доповнено Порядок пунктом 9-1 такого змісту: «За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».
Отже, наведеним підтверджується, що пункт 9-1 Порядку прийнятий на реалізацію норми частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а відтак може бути застосований виключно до осіб, на яких поширюється дія частини 3 статті 59 вказаного Закону.
Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У даному випадку відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до положень КАС України, судові витрати в даному випадку не присуджуються.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 37979905) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовти повністю.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення у повному обсязі складено: (12.06.18)
Суддя/підпис/ Дмитришена Руслана Миколаївна
Згідно з оригіналом.
Суддя:
Секретар: