Справа № 206/2276/18
Провадження № 3/206/910/18
12.06.2018року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді: Поштаренко О.В.
за участю:
секретаря судового засідання: Чабаненко О.В.
розглянувши матеріали адміністративної справи у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого в ООО «Логос», що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, за ч. 2 ст. 123 КУпАП,
за участю:
правопорушника ОСОБА_1
18.04.2018 року о 00 год. 20 хв., в м. Дніпро, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ВАЗ-211440 номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по вул.Гаванська зі сторони буд.17 в сторону буд.17-Д, здійснив проїзд на увімкнений заборонений (червоний) сигнал світлофора на залізничному переїзді, який розташований поблизу буд.17-Д по вул.Гаванська. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.20.5(в) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.123 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні провину не визнав, пояснив, що він рухаючись по вул. Гаванська в сторону буд.17-Д, доїхавши до переїзду, зупинився, оскільки був увімкнений звуковий сигнал світлофора, після того як він був вимкнений, закечав 7 секунд та продовжив рух через залізничний переїзд. Зазначив, що перед ним був автомобіль, який почав рух першим через переїзд. Вказав, що як йому відомо на залізничних переїздах повинні одночасно бути ввімкнені заборонений звуковий сигнал світлофора, разом з червоним сигналом світлофора. Після цього, він був зупинений працівниками патрульної поліції, йому повідомили про причину зупинки та про те, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.123 КУпАП. Останній просив надати працівників поліції відео-підтвердження його правопорушення, однак на його вимогу, патрульні повідомили, що відео фіксація не проводилася.
Свідок ОСОБА_2, який є працівником патрульної поліції та склав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.123 КУпАП, в судовому засіданні пояснив, що 18.04.2018 року о 00 годині 20 хвилин, вони патрулювали по вул. Гаванській. Попереду їхнього автомобіля знаходився залізничний переїзд, з правої сторони вони помітили, що на залізничному переїзді був увімкнений заборонений червоний сигнал світлофора. З іншої сторони їхав автомобіль ВАЗ-211440, який проїхав через залізний переїзд на заборонений червоний сигнал світлофору. Вказаний автомобіль був зупинений, водію про причину зупинки було повідомлено. У останнього було перевірено документи та повідомлено про складання відносно нього протоколу про адміністративного правопорушення за ч.2 ст.123 КУпАП. ОСОБА_1 повідомив, що він не чув увімкненого звукового сигналу світлофору. Останній зазначив, що черговий по переїзду спочатку вимикає звуковий сигнал світлофору, після цього піднімається шлагбаум, а лише потім вимикається червоний сигнал світлофору.
Суд, дослідивши надані до справи докази, приходить до висновку, що провадження по справі підлягає закриттю внаслідок відсутності події правопорушення з наступних підстав.
Частиною 2 ст. 123 КУпАП передбачена відповідальність за в'їзд на залізничний переїзд особою, яка керує транспортним засобом, у випадках, коли переїзд заборонений.
Пунктом 1.3. ПДР України, що кореспондується з п. 1.9ПДР України на учасників дорожнього руху покладений обов'язок знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, за порушення цих Правил вони несуть відповідальність згідно з законодавством.
Пункт 8.7.6 ПДР України передбачає, що на залізничних переїздах одночасно із забороненим сигналом світлофора може бути ввімкнено звуковий сигнал, який додатково інформує учасників дорожнього руху про заборону руху через переїзд.
Пункт 20.5 в ПДР України передбачає, що рух через переїзд забороняється, якщо: а) черговий по переїзду подає сигнал заборони руху - стоїть до водія грудьми або спиною з піднятим над головою жезлом (червоним ліхтарем чи прапорцем) або з витягнутими в сторони руками; б) шлагбаум опущений або почав опускатися; в) увімкнено заборонний сигнал світлофора чи звуковий сигнал незалежно від наявності та положення шлагбаума; г) за переїздом утворився затор, який змусить водія зупинитися на переїзді; ґ) до переїзду в межах видимості наближається поїзд.
З наданих у судовому засіданні пояснень водія ОСОБА_1 вбачається, що перед рухом через залізничний переїзд жодних забороняючих обставин, які викладені у п. 20.5(в) ПДР України не було.
Так, з метою встановлення фактичних обставин у справі, судом було направлено запит до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області щодо надання відеоматеріалів, транспортного засобу «ВАЗ-211440» д.н.з. НОМЕР_1.
Як вбачається з відеозапису нагрудної камери поліцейського інспектора, який надійшов до суду та був переглянутий в судовому засіданні при розгляді справи, момент проїзду на червоний сигнал світлофору вищезазначеного автомобіля відсутній, відеозапис починається з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення, тобто докази того, що ОСОБА_1 18 квітня 2018 року о 00-20 год. виїхав на залізничний переїзд на увімкненому забороненому сигналі світлофора відсутні.
Крім того, як зазначає ОСОБА_1 та не заперечує свідок ОСОБА_2, на залізничному переїзді перед ОСОБА_1 вже проїхав один автомобіль через переїзд.
Покази свідка ОСОБА_2, які були надані ним в судовому засіданні, суд не приймає до уваги, як належний доказ, оскільки вони спростовуються Пунктом 8.7.6. ПДР України, а саме: на залізничних переїздах одночасно із забороненим сигналом світлофора вмикається звуковий сигнал, який додатково інформує учасників дорожнього руху про заборону руху через переїзд.
Згідно до п.8.7.7 ПДР України для інформування сліпих пішоходів може бути ввімкнено звуковий сигнал, який дозволяє рух пішоходів.
Так, за ч. 2 ст. 123 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за рух через залізничний переїзд у випадках, коли він забороняється.
Доказів про те, що водій ОСОБА_1 виїхав на вищевказаний залізничний переїзд саме на заборонений червоний сигнал світлофора до суду не надано.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь згідно ст. 62 Конституції України ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини.
Відповідно до ст. 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його відповідності до вимог ст. 62 Конституції України особа не зобов'язана доводити свою невинуватість. Крім того, згідно чинного законодавства, вина особи у вчиненні будь-якого проступку (в тому числі адміністративного правопорушення), повинна бути доведена в установленому законом порядку тобто, в межах процедури, чітко визначеної нормативно правовим актом.
Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви стосовно доведеності вини ОСОБА_1, трактуються на його користь.
Аналогічні положення закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Крім того, виходячи із встановлених ст. 1 КУпАП завдань законодавства про адміністративні правопорушення й неможливість, виходячи із положень ст. ст.268,269 КУпАП України спричинити шкоди своїм правам, свободам та законним інтересам із наслідком у вигляді адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю серед інших, за наявності такої обставини як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи із зазначеного вище, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст. 123 КУпАП, у зв'язку із чим провадження у справі стосовно нього слід закрити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.23-24,27,33-35,268,283-285 КУпАП, суддя, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 123 КпАП України - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.
Суддя: О.В. Поштаренко