Справа № 202/2855/16-к
Провадження № 1-кп/202/13/2018
12 червня 2018 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
судді - ОСОБА_2 ,
судді - ОСОБА_3 ,
за участю секретаря - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016040660000085 від 13.01.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 185 КК України, -
У провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська знаходиться вищевказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м'який - у вигляді домашнього арешту з 21.00 до 06.00 години щодоби, за місцем реєстрації обвинуваченого, а саме: АДРЕСА_1 , вказаний будинок належить на праві власності його рідній сестрі, яка не заперечує проти проживання ОСОБА_7 у зазначеному будинку, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України перестали існувати. Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав думку свого захисника.
Прокурор заперечував проти заявленого клопотання, просив суд залишити його без задоволення, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України продовжують існувати та обвинувачений ОСОБА_7 ще не допитаний в судовому засіданні, може впливати на свідків, переховуватися від органів досудового розслідування і суду, може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Суд, заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, доходить наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» наголошує, що суди при розгляді справ застосовують Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зважаючи на вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію ЄСПЛ, викладену у рішеннях по справах «Калашников проти Росії», «Томазі проти Франції», «Тодоров проти України» та інших для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку. Враховуючи обставини, якими обґрунтовано клопотання про зміну запобіжного заходу, які підтверджені матеріалами кримінального провадження, тривалість перебування обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, з урахуванням обставин, які викладені у клопотанні захисника і у відповідності до вимог ст. 178 КПК України, прокурором не доведено та судом не встановлено достатніх підстав, що виправдовували б подальше тримання ОСОБА_7 під вартою. При цьому суд також враховує, що обвинувачений ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки, а саме рідну сестру, яка має у власності будинок за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстрований обвинувачений і остання не заперечує проти його проживання у даному будинку. У зв'язку з цим, суд доходить висновку про можливість зміни обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт з покладенням обов'язку цілодобово не залишати житло, утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню, носити електронний засіб контролю.
Зазначений запобіжний захід, на думку суду, зможе забезпечити досягнення мети його обрання та зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 202 КПК України у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинувачений, який був затриманий негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 205, 331, 369-372 КПК України, -
Клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою на домашній арешт - задовольнити частково.
Змінити ОСОБА_7 запобіжний захід з утримання під вартою на домашній арешт за адресою проживання (реєстрації) - АДРЕСА_1 .
ОСОБА_7 негайно доставити до місця проживання (реєстрації) - АДРЕСА_1 і звільнити з-під варти.
Запобіжний захід у виді домашнього арешту встановити щодо ОСОБА_7 строком дії до 10.08.2018 року включно.
В порядку ч. 1 ст. 181, п. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 наступні обов'язки:
1)прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
2)утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню;
3)носити електронний засіб контролю;
4)цілодобово не залишати місце проживання (реєстрації) за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду.
В разі невиконання зазначених обов'язків застосувати більш суворий запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали про обрання міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченого ОСОБА_7 покласти на органи поліції за місцем проживання (реєстрації) обвинуваченого ( АДРЕСА_1 ).
Роз'яснити ОСОБА_7 , що під час здійснення за ним контролю з приводу виконання ухвали суду щодо обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, працівники поліції мають право з'являтися за місцем його проживання, а також вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, захиснику і прокурору та направити начальнику ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» і начальнику Новомосковського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3