11 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/2372/18
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Матковської З.М., Затолочного В.С.,
при секретарі судового засідання: Бедрій Х.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року (суддя: Лучко О.О., ухвалена в м.Івано-Франківську) у справі № 809/103/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області про зобов"язання до вчинення дій,-
В січні 2018 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про зобов'язання здійснити перерахунок, нарахувати та виплачувати щомісячне довічне грошове утримання з врахуванням допомоги на оздоровлення без обмеження граничного розміру на підставі довідки Апеляційного суду Івано-Франківської області № 04-12/235-17 від 26.12.2017 року з врахуванням раніше виплачених сум, починаючи з жовтня 2016 року.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року позовні вимоги задоволено частково; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області здійснити ОСОБА_2 перерахунок, нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Апеляційного суду Івано-Франківської області № 04-12/235-17 від 26 грудня 2017 року без обмеження граничного розміру з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01 січня 2018 року; стягнуто з управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 20550895) за рахунок бюджетних асигнувань даного суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії СС № 110529) сплачений судовий збір в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив відповідач- управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області, вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове ,яким в задоволенні позову відмовити.
Як на доводи апеляційної скарги посилається на те, що матеріальна допомога на оздоровлення, не відноситься до складових суддівської винагороди, відтак підстав для перерахунку пенсії немає.
Сторони повідомлялися судом про час та місце розгляду справи, явки уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, що не перешкоджає розгляду справи за їхньої відсутності.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено що ОСОБА_2 на підставі постанови Верховної Ради України від 08.09.2016р. звільнена з посади судді Апеляційного суду Івано-Франківської області у зв'язку з поданням заяви про відставку та наказом голови суду від 16.09.2016р. відрахована зі штату суду.
З 20.09.2016р. позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області як суддя у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 84% суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді.
В подальшому 26 грудня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеного грошового утримання з урахуванням отриманої допомоги на оздоровлення, долучивши довідку Апеляційного суду Івано-Франківської області № 04-12/235-17 від 26.12.2017.
З даної довідки вбачається, що на момент звільнення судді Вакарук В.М. її суддівська винагорода, яка враховується при обчисленні щомісячного грошового утримання судді у відставці включає, крім посадового окладу та доплати за вислугу років, і допомогу на оздоровлення у розмірі посадового окладу, що надається до щорічної основної оплачуваної відпустки, з якої нараховано та сплачено загальнообов'язкові платежі, в тому числі і єдиний соціальний внесок.
Відповідач листом від 09 січня 2018 року повідомив позивача про відмову у проведенні перерахунку грошового утримання з огляду на те, що допомога на оздоровлення не є складовою суддівської винагороди і для її включення до складу заробітної плати для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці немає підстав.
Не погодившись з даною відмовою ОСОБА_2 звернулась в суд з даним позовом.
Задовольняючи позов суд першої інстанції зробив висновок, що позов підлягає задоволенню в частині зобов'язання відповідача провести позивачу перерахунок, нарахувати та виплатити щомісячне довічне грошове утримання з урахуванням довідки Апеляційного суду Івано-Франківської області № 04-12/235-17 від 26 грудня 2017 року без обмеження граничного розміру з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01 січня 2018 року.
Колегія суддів апеляційного суду з таким висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 142 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - ОСОБА_3 № 1402) суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
За унормуванням ч. 1 ст. 137 Закону № 1402 до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:
1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;
2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Згідно п. 25 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів”. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Пунктом 11 розділу XIII Перехідних положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 07 липня 2010 року № 2453-VI передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
Частиною 1 ст. 133 Закону № 1402 визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України “Про Конституційний Суд України” та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 вказаного Закону суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:
1) вислугу років;
2) перебування на адміністративній посаді в суді;
3) науковий ступінь;
4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Відтак колегія суддів апеляційного суду вважає за доцільне зазначити, що довідка Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26.12.2017 року (на підставі якої позивач вважає за необхідне перерахувати йому довічне утримання) включає інші виплати, а саме матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 15950,00 грн., яка не входить до складу суддівської винагороди.
Колегія суддів вказує на те, що в даному випадку спеціальним законом визначено склад суддівської винагороди, який застосовується при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до якого не входить матеріальна допомога на оздоровлення, відтак, в даному випадку відсутні правові підстави для перерахунку довічного грошового утримання судді з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, а отже, і підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки позивач пішов у відставку з 22.09.2016 року тоді слід застосовувати положення Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02 червня 2016 року № 1402-VIII.
Відповідно до ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити і рішення суду першої інстанції - скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Керуючись статтями 308, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську задовольнити.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року у справі № 809/103/18 скасувати та прийняти нове рішення яким в задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
На постанову протягом 30 днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_4
судді ОСОБА_3
ОСОБА_5
Повне судове рішення складено 12.06.2018р.