Справа № 753/5613/18 Суддя (судді) першої інстанції: Коренюк А.М.
12 червня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача: Федотова І.В.,
суддів: Літвіної Н.М. та Сорочка Є.О.,
за участю секретаря Часник А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду м.Києва від 10 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до інспектора роти 3 батальйону 4 полку 2 Управління патрульної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції Біди Ірини Анатоліївни про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі про адміністративні правопорушення від 27 лютого 2018 року, -
ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора роти 3 батальйону 4 полку 2 Управління патрульної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції Біди Ірини Анатоліївни (далі - відповідач) про визнання дій неправомірними, скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення від 27.02.2018 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.178 КпАП України.
Рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 10.05.2018позовну заяву ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення суб'єкта владних повноважень без змін.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким скасувати оскаржувану постанову інспектора роти 3 батальйону 4 полку 2 Управління патрульної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції Біди Ірини Анатоліївни, справу про адміністративне правопорушення закрити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що вказана постанова винесена з порушенням вимог КУпАП, Закону України «Про національну поліцію», та є незаконною, оскільки,27.02.2018 о 17 год. 55 хв., він не міг знаходитись у стані алкогольного сп'яніння, тому що в цей час активно працював, зокрема, вів перемовини з партнерами агентства в якому працює та своїм керівництвом, що підтверджується виписками оператору зв'язку. Крім того, як стверджує позивач, медичне освідування його на стан алкогольного сп'яніння не проводилось, про складення протоколу та винесення постанови про адміністративне правопорушення не повідомлено, що в свою чергу позбавило його можливості самостійно пройти таке освідування. Також, позивач стверджує, що суд першої інстанції формально підійшов до розгляду цієї справи, не взявши до уваги надані ним докази, що спростовують наведені у постанові про адміністративне правопорушення висновки.
З цих та інших підстав апелянт вважає, що судом першої інстанції неповно та неправильно встановлено обставини справи і порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ст. 310 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.315, п.п.1, 4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АА №804649 від 27.02.2017 позивач о 17 год. 55 хв., знаходячись в громадському місці на вул. Жмаченка на території парку «Перемога», перебував в п'яному вигляді, що ображає людську гідність громадську мораль.
На підставі ч. 1 ст. 178 КУпАП відносно позивача винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, якою накладено штраф в розмірі 85 грн.
Вважаючи зазначену постанову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що факт вчинення позивачем правопорушення, підтверджується наявними у матеріалах доказами.
Дослідивши матеріали справи та здійснивши системний аналіз чинного законодавства, колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції передчасним та необґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до ст. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
За приписамист. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до положень ст. 222 КУпАП України розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1, 2 ст. 178 цього Кодексу і накладення адміністративних стягнень віднесено до компетенції органів Національної поліції, діяти від імені яких мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Так, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що інспектор роти 3 батальйону 4 полку 2 Управління патрульної поліції у м. Києві старший лейтенант поліції Біда І.А. є працівником підрозділу Національної поліції, а тому вона є особою, уповноваженою на розгляд вказаної справи.
Між тим, за приписами ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ч.2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставини, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Системний аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що достатньою та необхідною правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП є наявність в її діях (бездіяльності) відповідного складу правопорушення, що повинно підтверджуватися належними і необхідними доказами у розумінні ст. 251 КУпАП та ст. 73, 74 КАС України.
Разом з тим, колегія суддів встановила, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано лише у постанові серії АА №804649 від 27.02.2017 та не підтверджується жодними іншими доказами.
При цьому, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження не було надано належних і допустимих у розумінні ст. 251 КУпАП та ст. 73, 74 КАС України доказів, які б підтверджували наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке його було притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 85,00 грн.
Більш того, матеріали справи не містять жодної інформації про здійснення відповідачем заходів для проведення медичного освідування позивача на стан сп'яніння, або інших доказів того, що позивач дійсно перебував у стані алкогольного сп'яніння
Враховуючи вищевикладене та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, на якого за приписами ст.77 КАС України покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого рішення, не надав суду жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували правомірність винесення ним оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, не спростував тверджень позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, та не переконав судову колегію у своїй правоті.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нової постанови про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Дарницького районного суду м.Києва від 10 травня 2018 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 - задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії серії АА №804649 від 27 лютого 2017 року. винесену інспектором роти 3 батальйону 4 полку 2 Управління патрульної поліції у м. Києві старшим лейтенантом поліції Бідою Іриною Анатоліївною про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 грн. скасувати та закрити провадження у справі.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді: