Справа № 199/1742/18
(2-а/199/75/18)
Іменем України
31.05.2018 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Куземі О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Дніпра адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до командира 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_2, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії АА № 145822 про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі у 17 грн. за порушення ч.1 ст. 178 КУпАП.
В обґрунтування позову зазначив, що 09.03.2018 року відносно нього було складено оскаржувану постанову, відповідно до змісту якої 09.03.2018 р. о 00 год. 25 хв. в м. Дніпро АНД районі, вул.Мохова біля буд. 61 позивач перебував на вулиці, що є громадським місцем, в п'яному вигляді, мав хитку ходу, неохайний зовнішній вигляд, чим ображав людську гідність та громадську мораль, чим порушив ч.1 ст. 178 КУпАП.
Позивач зазначає, що постанова є незаконною, та такою що не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки він перебував у своєму домоволодінні разом зі своєю дружиною ОСОБА_3 та сусідкою ОСОБА_4 за адресою: вул. Мохова, 48 у м. Дніпро. Десь приблизно о 00 год.15 хв. почув знадвору шум та голоси, серед яких почув голос свого брата, який проживає по сусідству. Дружина та сусідка вийшли на двір трохи раніше. Коли він вийшов на подвір'я, то побачив, що поліцейський штовхнув його дружину, вона впала та була травмована. Він намагався її захистити, та почав голосно вимагати у працівників поліції припинити цей безлад та пояснити в чому справа. Тоді працівники поліції почали застосовувати фізичну силу, наділи йому на руки кайданки та доставили у відділення поліції, де відносно нього було складено адміністративний протокол та винесено оскаржувану постанову. Таким чином вважає, що під час його спілкування з поліцейськими перебував на подвір'ї свого домоволодіння за адресою: вул. Мохова, 48. Тому його місцезнаходження в жодному разі не можна розцінювати як знаходження у громадському місці. Крім того зазначає, що він не був в стані алкогольного сп'яніння, був повністю одягнений, у чистому одязі, вів себе абсолютно пристойно, розмовляв чітко, мав гарну координацію рухів, а тому вважає, що в його діях були відсутні ознаки правопорушення передбаченого ч.1ст.178 КУпАП
Зважаючи на викладене вище, позивач просить суд визнати постанову серії АА № 195887 від 09.03.2018 р. протиправною та скасувати її, а провадження по справі закрити за відсутністю складу правопорушення.
У судове засідання позивач не з'явився, позов підтримав, просив його задовольнити та слухати справу у його відсутність, про що надав заяву.
Відповідач, представник відповідача в судове засідання не з'явилися, про дату місце та час повідомлені належним чином, надали письмові пояснення, в яких заперечували проти позову в повному обсязі.
Суд дослідивши наявні докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що відповідачем, командиром 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_2, відносно позивача було складено постанову АА № 145822 від 09.03.2018 року, відповідно до змісту якої 09.03.2018 р. о 00 год. 25 хв. в м. Дніпро АНД районі, вул.Мохова біля буд. 61 позивач перебував на вулиці, що є громадським місцем, в п'яному вигляді, мав хитку ходу, неохайний зовнішній вигляд, чим ображав людську гідність та громадську мораль, чим порушив ч.1 ст. 178 КУпАП. Згідно даної постанови на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17,00 грн. на підставі ч.1 ст. 178 КУпАП, що підтверджується зазначеною вище постановою, наявною в матеріалах справи.
Так, згідно ч. 1 ст. 178 КУпАП передбачено відповідальність зокрема за появу в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль. Отже для наявності об'єктивної сторони правопорушення, особа має перебувати: по - перше: в громадському місці; по - друге: у стані алкогольного сп'яніння; по-третє: своїм виглядом ображати людську гідність та громадську мораль.
Водночас, згідно ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Ця норма кореспондується з вимогами ч.2 ст.19 Конституції України, згідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 3 ч.1 ст.288 КУпАП передбачено, що може бути оскаржено постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, в районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Частиною 5 ст. 77 КАС України передбачено, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як було встановлено в ході розгляду справи, під час складання оскаржуваної постанови позивач знаходився на вулиці біля власного домоволодіння, доказів знаходження останнього в стані алкогольного сп'яніння, а також того, що позивач своїм виглядом ображав людську гідність та громадську мораль, суду не надано
Оскільки відповідачем, не надано доказів правомірності свого рішення, а саме ознак правопорушення передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП, то постанова серії АА№145822 по справі про адміністративне правопорушення щодо позивача підлягає скасуванню на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, із одночасним закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка набрала чинності для України з 11.09.1997 року і, відповідно до ст.9 Конституції України, є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція ( Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви » від 24 листопада 2000 року ).
Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 07 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь - які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15 травня 2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально - правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення ( п. 21 рішення ).
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року №23 - рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п.4.1).
У рекомендації № R (91)1 Комітету Міністрів Європи Державам - членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав - членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Відповідно до п.2 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний суд має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Крім того, суд враховує й роз'яснення Пленуму Вищого Адміністративного Суду України, викладені у п.10.2 його Постанови №7 від 20 травня 2013 року, «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно до якого, в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.
Судові витрати по справі відшкодуванню не підлягають, оскільки сторонами не понесені.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 241-246, 250, 251, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 до командира 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_2, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати постанову серії АА № 195887 від 09.03.2018 р. про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 гривень за порушення, передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП, протиправною та скасувати її.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за постановою серії АА № 195887 від 09.03.2018 року - закрити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі у десятиденний строк з дня ухвалення рішення апеляційної скарги.
Суддя