Справа № 826/7876/17 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.
13 червня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
представника позивача - ОСОБА_2
представника третьої особи - Гуриненка О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Престиж Парк» про визнання протиправними та скасування висновку та наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_4 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач 1), Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України (далі - відповідач 2), третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Престиж Парк» про визнання протиправними та скасування висновку відповідача 2 від 09 червня 2017 року, складеного за результатами розгляду скарги ТОВ «Престиж Парк» від 31 травня 2017 року; визнання протиправними та скасування наказу відповідача 1 від 13 червня 2017 року № 1873/5 щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 35436956, 35437715, 35437824, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2018 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В обґрунтування скарги апелянт зазначає, що ним виконано вимогу ст. 35 Закону України «Про іпотеку» та направлено ТОВ «Престиж Парк» та ТОВ «Стиль-Нова» письмову вимогу про усунення порушень та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі не виконання цієї вимоги. При цьому апелянт вважає, що оскільки предмет іпотеки знаходиться на тимчасово окупованій території України (АР Крим, м.Ялта, вул.Заміська,19) і затримка викликана таким повідомленням може спричинити втрату предмету іпотеки, то звернення стягнення на предмет іпотеки можливе без попереднього повідомлення іпотекодержателя. Також апелянт зазначає, що заборона відчуження предмету іпотеки була накладена в інтересах іпотекодержателя ОСОБА_4, а відповідно до п.п.2.13 розділу 2 глави 2 Порядку вчинення нотаріальної дій нотаріусом України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року, підставою для припинення іпотеки та зняття заборони відчуження предмета іпотеки у випадку укладення договору купівлі-продажу є заява іпотекодержателя, яку і було подано позивачем до реєстратора.
Апелянт у скарзі посилається також на те, що розгляд скарги ТОВ «Престиж Парк» здійснено без дотримання його прав, без забезпечення йому можливості бути присутнім під час її розгляду та завчасно ознайомитися зі скаргою.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - частковому скасуванню, з наступних підстав.
Судом встановлено, 23 грудня 2013 року між ТОВ «Престиж Парк» та ПАТ «Діамантбанк» укладено іпотечний договір, предметом якого стало нерухоме майно, а саме: об'єкт незавершеного будівництва з відсотком готовності 85% - житловий будинок загальною площею 1036,4 кв.м., розташований в АР Крим, м. Ялта, вул. Заміська, 19. Відповідно до умов вказаного договору, метою його укладення є забезпечення виконання зобов'язання за договором кредитної лінії від 23 грудня 2013 року № 630, сторонами якого є ПАТ «Діамантбанк» та ТОВ «Стиль Нова».
24 березня 2017 року між ПАТ «Діамантбанком» та ТОВ «Юргруп» укладено договір відступлення права вимоги, а 27 березня 2017 року укладено ще один договір відступлення права вимоги - між ТОВ «Юргруп» та ОСОБА_4
30 травня 2017 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. зареєстровано право власності на об'єкт незавершеного будівництва з відсотком готовності 85% - житловий будинок загальною площею 1036,4 кв.м., розташований в АР Крим, м. Ялта, вул. Заміська, 19 за ОСОБА_4
09 червня 2017 року відповідачем 2 складено висновок, відповідно до якого встановлені порушення приватним нотаріусом Малим О.С. вимог законодавства при прийнятті рішення про реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на нерухоме майно.
На підставі вказаного висновку від 09 червня 2017 року Міністерством юстиції України видано наказ № 1873/5 від 13 червня 2017 року «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень».
Не погоджуючись з висновком Комісії та наказом Міністерства юстиції України, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам при вирішенні даної справи, колегія судів виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV), Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 1128).
Частиною 1 ст. 37 Закону № 1952-IV визначено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
При цьому, згідно з ч. 9 ст. 37 Закону № 1952-IV, порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаного припису, постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, п. 2 якого визначено, що для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Міністерством юстиції України або відповідним територіальним органом.
З урахуванням викладеного, Наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2016 року № 37/5 затверджено Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, зареєстроване Міністерством юстиції України від 13 січня 2016 року за № 42/28172 (далі - Положення № 37/5).
Відповідно до п. 2 розділу І, п. 1, 8 розділу ІІІ Положення № 37/5, Комісія є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Міністерстві юстиції України, що в межах повноважень, визначених Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 № 1128, забезпечує розгляд скарг у сфері державної реєстрації.
Формою роботи комісії є засідання, які проводяться у разі потреби. Дату, час і місце проведення засідання комісії визначає її Голова.
Рішення комісії оформляються висновком, який підписується Головою комісії, секретарем та членами комісії, що брали участь у засіданні комісії.
З метою встановлення факту правомірності чи, навпаки, протиправності дій відповідачів щодо оформлення та видачі оскаржуваних висновків і наказів, необхідним є дослідження питання дотримання Комісією порядку розгляду скарг.
Відповідно до п. 3, 4 Порядку №1128, розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов'язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у п. 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.
Згідно з п. 8 Порядку № 1128, під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує:
- чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження;
- чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах;
- чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;
- чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора);
- які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Відповідно до п. 9, 10 Порядку № 1128, під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
Суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); 2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту; 3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах що додаються до скарги).
Відповідно до п. 12 Порядку № 1128, за результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.
Таким чином, відповідна Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації за результатами розгляду скарги на реєстраційні дії, встановивши, що оскаржувані дії вчинено з порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» складає відповідний висновок, який є підставою для прийняття суб'єктом розгляду рішення про задоволення скарги у формі наказу.
Під час розгляду адміністративної справи, позивачем зазначено, що Комісія не надсилала йому повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги. До того ж, відповідачем не було направлено й копію спірного наказу та висновку, а також долучених до скарги документів.
В своєму рішенні суд першої інстанції зазначив, що посилання позивача на наявність формальних порушень процедурного характеру з боку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, таких як не надіслання копії скарги та доданих до неї документів, повідомлень про час і місце розгляду скарги, рішення за результатами розгляду скарги заінтересованій особі є необґрунтованими, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, повідомлення про розгляд скарги ТОВ «Престиж Парк» та копію скарги направлено на адресу заінтересованих осіб листом від 07 червня 2017 року, а крім того на офіційному сайті Міністерства юстиції України розміщувалося оголошення про засідання Комісії з розгляду скарг, у якому в пункті 2 повідомляється про розгляду скарги ТОВ «Престиж Парк» (копія міститься в матеріалах справи).
Однак, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 11 Порядку № 1128, копії скарги та доданих до неї документів надаються суб'єкту оскарження та заінтересованим особам, зазначеним у скарзі або встановленим відповідно до відомостей реєстрів, не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті.
Так, зі змісту наявного у матеріалах справи листа від 07 червня 2017 № 16185-0-33-17/19К, на який як на доказ виконання обов'язку передбаченого п.11 Порядку №1128 посилався у запереченнях відповідач, вбачається, що останній адресований лише приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Малому О.С. До того ж надіслано було скаргу на 4 аркушах без додатків до неї.
Водночас, належних доказів надіслання та вручення скарги ТОВ «Престиж Парк» з додатками до неї на адресу саме ОСОБА_4, відповідачем до суду не надано та матеріали справи таких доказів не містять.
Крім того, апеляційний суд вважає, що є всі підстави для висновку про те, що й оголошення на офіційному веб-сайті Мінюсту про засідання Комісії 09 червня 2017 року також було опубліковано не завчасно, оскільки зі змісту листа від 07 червня 2017 № 16185-0- червня 33-17/19К вбачається, що оголошення про засідання Комісії 09 червня 2017 року лише планується для опублікування.
Таким чином, колегія суддів вважає, що зазначені процедурні порушення відповідачами розгляду скарги ТОВ «Престиж Парк» нівелюють відповідні наслідки та обумовлюють наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 13 червня 2017 року № 1873/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», яким затверджено висновок Комісії, складений за результатами її розгляду, що декларує відповідні обставини, однак не є рішенням суб'єкта влади.
При цьому, апеляційний суд зазначає, що в даному випадку зазначений наказ не підлягає перевірці по суті встановлених ним обставин, тобто результатів перевірки скарги ТОВ «Престиж Парк», оскільки її здійснення належить до дискреційних повноважень відповідачем, що мають бути ними реалізовані у порядку та у спосіб, визначений Законом № 1952-IV та Порядком № 1128 з дотриманням прав, свобод і законних інтересів всіх осіб, передбачених пунктом 9 вказаного Порядку, за умови повного, всебічного, виваженого та об'єктивного встановлення всіх обставин виниклих правовідносин з дотриманням, зокрема вимог пункту 8 цього ж Порядку.
Водночас, колегія суддів вважає, що висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, не може бути скасований у судовому порядку, оскільки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, яке створює правові наслідки, а являє собою відображення суб'єктивної думки членів Комісії при розгляді скарги ТОВ «Престиж Парк» та є підставою для прийняття відповідного наказу Міністерством юстиції України.
Посилання ж відповідачів на те, що наявність формальних порушень процедурного характеру не може бути підставою для скасування спірного наказу є необґрунтованими оскільки, важливість дотримання і неухильного виконання процедури розгляду скарги безпосередньо пов'язана із забезпеченням права суб'єкта особи, інтересів якої вона стосується, на захист, зокрема надання нею відповідних пояснень з приводу правовідносин, що виникли. Тому, невиконання суб'єктом влади вимог законодавства в цій частині зводить нанівець законність всієї процедури розгляду скарги та, як наслідок, прийнятого за її результатами рішення.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає частковому скасуванню з прийняттям нової постанови.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Отже, апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2018 року підлягає частковому скасуванню.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2018 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_4 до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Престиж Парк» про визнання протиправними та скасування наказу Міністерства юстиції України від 13 червня 2017 року № 1873/5, та прийняти в цій частині нову постанову, якою позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 13 червня 2017 року № 1873/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень».
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлений 13.06.2018 року.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: В.В. Файдюк
Є.І. Мєзєнцев