м. Вінниця
22 травня 2018 р. справа № 128/166/18
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,
за участю:
секретаря судового засідання: Перевертака В.В.,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: Гиренка Т.А.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії.
18.01.2018 року ОСОБА_1 звернувся в Вінницький районний суд Вінницької області з адміністративним позовом до Вінницького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (далі - Вінницьке ПОУПФ, відповідач) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 22.01.2018 року, в порядку ст. 29 КАС України, адміністративний позов передано на розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.
13.02.2018 року відповідні матеріали надійшли до Вінницького окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 19.02.2018 року матеріали справи №128/166/18 прийнято до розгляду, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення виявлених у ній недоліків.
06.03.2018 року на адресу суду надійшло клопотання від позивача про усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі від 19.02.2018 року.
Ухвалою суду від 12.03.2018 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи).
В своєму позові ОСОБА_1 зазначав, що 06.10.2017 року звернувся до Вінницького ПОУПФ із заявою про призначення пенсії за вислугою років як педагогічному працівнику, відповідно до п. “е” ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Однак рішенням (Протокол) відповідача №1607 від 11.10.2017 року йому було відмовлено в призначенні пенсії, у зв'язку із відсутністю спеціального необхідного стажу та встановленого законом пенсійного віку, права на пенсію за вислугою років згідно п. «е» ст. 55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення». Зокрема зазначено про не зарахування до пільгового стажу періоду проходження військової служби з 25.12.1989 року по 11.11.1991 року, у зв'язку з тим, що фото в військовому квитку не завірено печаткою.
Вважаючи Протокол №1607 від 11.10.2017 року комісії Вінницького відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Вінницького ПОУПФ протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
23.03.2018 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 , зазначаючи, що в управління, на момент звернення позивача, не було підстав для задоволення його заяви, у зв'язку з тим, що призначення пенсії за вислугу років як працівнику освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення, артистам театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств та колективів призначаються з 01.01.2016 року за наявності визначеного законом спеціального стажу (з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - 26 років 6 місяців) та після досягнення повного віку (54 роки - особам, які народились з 1 січня 1970 року по 30 червня 1970 року). В обґрунтування своєї позиції зазначали, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку визначеному КМУ. Також вказували, що період проходження військової служби позивачем з 25.12.1989 року по 11.11.1991 рік не зарахований до стажу роботи, оскільки фото у військовому квитку не завірено печаткою, тому відповідач правомірно відмовив позивачу в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Ухвалою суду від 03.04.2018 року, з метою забезпечення повного і всебічного з'ясування всіх обставин, розгляд справи призначено в судове засідання з викликом сторін.
У судовому засіданні позивач та його представник заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, будучи належним чином повідомлений про час, місце, дату та час розгляду справи.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 06.10.2017 року звернувся до Вінницького ПОУПФ із заявою про призначення пенсії, відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Протоколом № 1607 від 11.10.2017 року комісія Вінницького відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Вінницького ПОУПФ прийняла рішення, яким відмовила ОСОБА_1 в призначенні пенсії, відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Підставою відмови в рішенні відповідач зазначив, що у позивача відсутній необхідний спеціальний стаж та встановлений законом пенсійний вік, що дає право на пенсію за вислугу років.
Не погодившись із вказаним рішенням, позивач звернувся в суд з цим позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції чинній станом на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії) передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати:
- з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;
- з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;
- з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;
- з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;
- з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;
- з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;
- з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;
- з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;
- з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців;
- з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення:
- які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту;
- 1971 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку:
- 50 років - які народилися з 1 січня 1966 року по 30 червня 1966 року;
- 50 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1966 року по 31 грудня 1966 року;
- 51 рік - які народилися з 1 січня 1967 року по 30 червня 1967 року;
- 51 рік 6 місяців - які народилися з 1 липня 1967 року по 31 грудня 1967 року;
- 52 роки - які народилися з 1 січня 1968 року по 30 червня 1968 року;
- 52 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1968 року по 31 грудня 1968 року;
- 53 роки - які народилися з 1 січня 1969 року по 30 червня 1969 року;
- 53 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1969 року;
- 54 роки - які народилися з 1 січня 1970 року по 30 червня 1970 року;
- 54 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1970 року;
- 55 років - які народилися з 1 січня 1971 року;
Згідно паспортних даних, станом на час звернення із заявою про призначення пенсії, ОСОБА_1 виповнилось 47 років.
Відповідно до вищенаведених норм, з урахуванням віку позивача, право на пенсію він набуває за наявності станом на 01.01.2016 року спеціального стажу роботи в період до 1 квітня 2015 - не менше 25 років, або з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців.
Судом також встановлено, що згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , 12.10.1989 року позивач призначений на посаду вчителя образотворчого мистецтва, з якої звільнений 11.12.1989 року, в зв'язку із призовом на службу в Радянську армію. З 01.01.1992 року призначений на посаду вчителя образотворчого мистецтва та гурткової роботи, у зв'язку із поверненням з дійсної служби в лавах Радянської армії, з 05.04.1995 року наказом директора школи надано дозвіл на викладання годин історії. 04.10.2017 року позивач звільнений із займаної посади за власним бажанням у зв'язку із виходом на пенсію.
Також встановлено, що відповідно до записів Військового квитка серії НОМЕР_2 , 25 грудня 1989 року призваний на військову службу та направлений в військову частину де проходив дійсну службу. 11 листопада 1991 року демобілізований і відправлений в запас, про що свідчать відповідні записи у військовому квитку, які відповідають записам трудової книжки.
З урахуванням положень Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", Закону країни "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Постанови Ради Міністрів СРСР № 1397 від 17.12.1959 року "О пенсиях за выслугу лет работникам просвещения, здровоохранения и сельского хозяйства" період військової служби позивача зараховується до педагогічного стажу роботи. Оскільки дана обставина не заперечується відповідачем, з урахуванням статті 78 КАС України, вона не підлягає доказуванню.
Основною підставою для не зарахування до спеціального стажу період проходження військової служби, відповідачем зазначено, що фото в військовому квитку не завірено печаткою. Надаючи правову оцінку вказаним твердженням суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року затверджено "Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній".
Відповідно до пункту 1 цього Порядку визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Матеріали трудової книжки ОСОБА_1 свідчать про те, що позивача 11.12.1989 року з звільнено з посади вчителя образотворчого мистецтва, в зв'язку із призовом на службу в Радянську армію. 01.01.1992 року, після повернення зі служби в лавах Радянської армії, позивача призначено на посаду вчителя образотворчого мистецтва та гурткової роботи.
Також, в матеріалах справи міститься копія військового квитка позивача, записи якого свідчать, що ОСОБА_1 25.12.1989 року призваний до строкової військової служби, 11.11.1991 року - звільнений з неї.
З огляду на що, доводи відповідача щодо не підтвердження періоду проходження військової служи та, як наслідок незарахування його до спеціального стажу, спростовується записами трудової книжки про призов та повернення з військової служби ОСОБА_1 , копією військового квитка.
Слід також наголосити, що відсутність у військовому квитку на фото печатки, не свідчить про недійсність офіційного документу, крім того, відповідач не наділений повноваженнями щодо встановлення достовірності документів. Натомість, в разі наявності сумнівів щодо належності та допустимості певного документу, відповідач не позбавлений можливості перевірити трудовий стаж на підставі інших документів, що зроблено ним не було також.
Враховуючи зазначене, рішення відповідача про відмову ОСОБА_1 призначити пенсію за вислугу років, відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в частині незарахуванням до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, період проходження військової служби є необґрунтованим та підлягає скасуванню, а позов в цій частині задоволенню.
Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання відповідача вчинити певні дії, суд вказує наступне.
Згідно пункту другого частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
У відповідності до другого абзацу частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Враховуючи те, що рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії, в частині висновку про відсутність права позивача на зарахуванням до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, періоду проходження військової служби, є протиправним та підлягає скасуванню, з метою відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Під час повторного розгляду заяви позивача, відповідачу слід врахувати положення пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" щодо можливості призначення пенсії до досягнення 55 років, враховуючи наявний спеціальний стаж станом на 01.01.2016 року, з урахуванням періоду проходження військової служби.
Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 1409,60 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Вінницького відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Вінницького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області, оформлене протоколом №1607 від 11.10.2017 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років згідно п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Зобов'язати Вінницьке приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.10.2017 року про призначення пенсії за вислугою років, як педагогічному працівнику відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) сплачений при зверненні судовий збір в розмірі 1409,60 грн. (одна тисяча чотириста дев'ять гривень шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Винниченка, 29, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 41247096).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ).
Відповідач: Вінницьке приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Винниченка, 29, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 41247096).
Повне судове рішення складено 06.06.2018 року.
Суддя Дончик Віталій Володимирович