Справа № 307/2152/16-к
Провадження номер 1-кп/305/282/18
про призначення справи до судового розгляду
13.06.18. Рахівський районний суд Закарпатської області в колегіальному складі:
судді - доповідача ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю: секретаря - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
потерпілої - ОСОБА_8
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР 09.05.2016 за №12016070140000632про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
24 травня 2018 року, до Рахівського районного суду, Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР ЄРДР 09.05.2016 за №12016070140000632про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Ухвалою колегії суддів від 29 травня 2018 року призначено підготовче судове засідання.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просить суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду, вважає, що обвинувальний акт наданий суду складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття справи, внесення подання про визначення підсудності немає.
Окрім того, прокурором подано клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, обраного стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 .
Клопотання прокурор мотивує наступними доводами. Так, органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні умисного вбивства, тобто кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. Під час досудового розслідування стосовно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України інкримінований обвинуваченому злочин відноситься до категорії тяжких (так зазначено у клопотанні).
Вважаючи, що ОСОБА_6 необхідно продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, прокурор у клопотанні зазначає, що на даний час існують ризики в неправильній процесуальній поведінці обвинуваченого, зокрема, те, що ОСОБА_6 , ніде не працює та немає міцних соціальних зв'язків. Крім цього, розгляд даного обвинувального акту судом не розпочато, у справі на даний час не допитано свідків та потерпілу, перебуваючи на волі, ОСОБА_6 матиме змогу впливати на них, шляхом погроз, з метою зміни показань, наданих ними раніше. Вважає, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності зможе ухилитись від суду.
У клопотанні прокурор наводить ризики в неправомірній поведінці ОСОБА_6 які, на його думку, підтверджують, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з ізоляцією від суспільства, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та перешкодити обвинуваченому ухилитися від суду, а також не дасть можливості перешкодити його негативному впливу на хід судового провадження.
Зазначає , що більш м'які запобіжні заходи аніж тримання під вартою не зможуть запобігти настанню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки жоден з існуючих заходів забезпечення кримінального провадження не можна застосувати до ОСОБА_6 , зокрема:
-особисте зобов'язання чи домашній арешт не можливо застосувати, враховуючи те, що ОСОБА_6 ніде не працює та не має міцних соціальних зв'язків. Наведене дає підстави вважати, що він, перебуваючи на волі, зможе виїхати з місця свого проживання, з метою уникнення кримінальної відповідальності. З огляду на викладене, вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 ;
-особисту поруку не можливо застосувати, оскільки на даний час жодна особа, яка б заслуговувала на довіру суду, із відповідною заявою не зверталась;
-заставу, як основний запобіжний захід, не можливо застосувати через те, що відсутні дані про фінансовий стан обвинуваченого, а крім того, жоден громадянин не звернувся із заявою про можливість внесення такої застави на відповідний депозитний рахунок.
З огляду на викладене вважаючи, що на даний час ризики, які були враховані судом при обранні ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не втратили своєї актуальності, просить продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника про необхідність повернення обвинувального акту прокуророві, який його затвердив. Зазначив, що він тривалий час утримується під вартою, інкримінованого діяння не вчиняв, наміру ухилятися від суду не має, оскільки зацікавлений у розгляді справи та доведенні своєї невинуватості. Просить змінити запобіжний захід, обраний стосовно нього на інший, більш м'який.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 зазначив, що прокурором, при затвердженні обвинувального акту, не дотримано вимог ст.291 КПК України. Зокрема, у формулюванні обвинувачення сторона державного обвинувачення посилається на лікарське свідоцтво про смерть потерпілої, а не на висновок експерта, що є недопустимим. Доказів беззаперечної обґрунтованості підозри у умисному вбивстві потерпілої саме обвинуваченим не доведено, як і не доведено наявності ризиків, визначених ст.177 КПК України. Натомість, органом досудового розслідування, з самого початку розслідування допущено ряд грубих порушень та умисно спотворено події, факти, обставини, з метою швидкого розкриття злочину. З моменту настання події, та й увесь час, ОСОБА_6 не втік з місця події, сам викликав швидку, залишався на місці до приїзду представників правоохоронних органів, що саме по собі доводить відсутність ризику у його неправильній процесуальній поведінці. З наведених підстав, заперечив проти клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу, водночас, у поданому письмовому запереченні, просив змінити запобіжний захід, обраний стосовно його підзахисного, з тримання під вартою на особисте зобов'язання чи домашній арешт, із застосуванням електронного засобу контролю чи без такого, звільнивши ОСОБА_6 з-під варти.
Потерпіла ОСОБА_8 у підготовчому судовому засіданні підтримала думку прокурора про необхідність продовження дії запобіжного заходу, обраного стосовно ОСОБА_6 . Зазначила, що звільнення обвинуваченого з-під варти може відбутися лише після його виправдання. Проти призначення кримінального провадження до судового розгляду не заперечила.
Дослідивши обвинувальний акт, заслухавши учасників кримінального провадження, колегія суддів вважає, що відсутні перешкоди для призначення судового розгляду, передбачені ст. 314 КПК України.
Дане кримінальне провадження підсудне Рахівському районному суду Закарпатської області, підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження немає, обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги Закону.
Твердження захисника про необхідність повернення обвинувального акту через його невідповідність вимогам ст.291 КПК України, на думку суду є недоведеним. Прокурором, при затвердженні обвинувального акту вимоги ст.291 КПК України дотримані. Відсутність висновку експертизи не може слугувати самостійної підставою для повернення обвинувального акту, а має значення при визначенні наявності чи відсутності в діях обвинуваченої особи складу кримінального правопорушення.
При таких обставинах судом встановлені достатні підстави для призначення кримінального провадження до судового розгляду.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, а також клопотання захисника про зміну раніше обраного запобіжного заходу на інший, більш м'який, колегія суддів виходить з наступних міркувань.
Згідно з ч.3 статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. За відсутністю зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Згідно вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; його репутація; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Як зазначено у пункті 3 рішення Конституційного суду України від 23.11.2017 № 1-р/2017, звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, слідчий, прокурор мають викласти обставини, які доводять, що заявлені раніше ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою, а застосування більш м'яких запобіжних заходів не гарантує запобігання цим ризикам.
Згідно з практикою застосування Європейським судом з прав людини пункту 3 статті 5 Конвенції після спливу певного проміжку часу існування лише обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання особи під вартою; до того ж такі підстави мають бути чітко наведені національними судами (пункт 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України").
Отже, обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, зокрема домашнього арешту та тримання під вартою, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об'єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказані запобіжні заходи застосовуються, у тому числі, при закінченні досудового розслідування, коли деякі ризики вже можуть зникнути.
Суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_9 необхідно продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу.
Як встановлено судом, стосовно ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Вказаний запобіжний захід періодично продовжувався Тячівським районним судом, на розгляді якого перебувало дане кримінальне провадження.Так, дія обраного запобіжного заходу стосовно ОСОБА_6 закінчується 18.06.2018.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 інкриміноване кримінальне правопорушення, імовірно, вчинив у стані алкогольного сп'яніння. Він не має постійного місця роботи. Суд не володіє жодними належними доказами на підтвердження міцності його соціальних зв'язків. Лікарських протипоказань проти утримання обвинуваченого під вартою суду не надано.
Одночасно, суд не в змозі взяти до уваги твердження захисника про наявність на утриманні обвинуваченого перестарілих батьків, оскільки належних доказів на підтвердження вказаної обставин (довідки, акту обстеження, тощо) захисником не додано, отже є голослівним. Натомість, ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, що, в свою чергу, саме по собі, може спричинити бажання обвинуваченого ухилитися від суду.
У межах зазначеного кримінального провадження судове слідство ще не розпочато, потерпіла та свідки не допитані, таким чином, перебуваючи на волі, обвинувачений може ухилитися від слідства та суду, матиме змогу вплинути на вказаних осіб.
Підсумовуючи викладені вище обставини, колегія суддів вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки на даний час не відпали ризики, які були встановлені під час обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому строк дії запобіжного заходу обвинуваченому слід продовжити строком на два місяці.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 314-316, 331, 369-372 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод", суд -
Призначити судовий розгляд в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України, на 10 год. 30 хв., дня 31 липня 2018 року, з обов'язковою участю прокурора, обвинуваченого.
Кримінальне провадження розглядати колегіально, у складі трьох професійних суддів, у залі суду №1 Рахівського районного суду Закарпатської області.
У судове засідання викликати учасників судового процесу.
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці, тобто по 12 серпня 2018 року, включно.
Клопотання адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу та повернення обвинувального акту - відхилити.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3