308/6457/18
12.06.2018 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділення Ужгородського районного відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно,-
Слідчий слідчого відділення Ужгородського районного відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з даним клопотанням, яке обґрунтовує наступним.
11.06.2018 року в чергову частину Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області надійшло повідомлення від інспектора СРПП №3 ОСОБА_4 , про те, що виїздом за місцем виклику в с. Кібляри особа чоловічої статі пропонувала йому неправомірну вигоду в сумі 10 000 гривень за для уникнення адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП будучи попередженим про кримінальну відповідальність за пропозицію або обіцянку службовій особі надати їй неправомірну вигоду. Після чого слідчим СОГ Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області спільно з працівниками УВБ було проведено огляд місця події, зафіксовано факт неправомірної вигоди та вилучено зазначені грошові кошти.
11 червня 2018 року відомості про вказаний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018070170000753 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченогоч.1 ст. 369 КК України.
11 червня 2018 року під час проведення огляду місця події о 21 годині 35 хвилин було вилучено грошові кошти в сумі 10 000 гривень із серійними номерами: ЗЗ 8918045, ВБ 1656227, СД 8073054, УД 4853945, БТ 1357040, ФБ 8232230, МВ 3169286, ВЕ 2303114, ЗФ 7454175, ЗЗ 9117408, СБ 5815547, ВВ 4401349, МБ 9815512, ГТ 0259920, СЖ 6538567, СЗ 3926309, ЗД 0841643, БТ 1971698, УГ 7936897, ЗД 9236069 , які були запропоновані у вигляді неправомірної вигоди громадянином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання слідчого мотивоване тим, що предметом вказаного кримінального правопорушення є майно, незастосування заборони на використання майна, а також заборони розпоряджатися таким майном може призвести до його втрати, відчуження, приховування, інших незаконних дій, які можуть перешкодити кримінальному провадження.
В судове засідання слідчий не з'явився, однак подав до суду заяву, в якій просив розглянути клопотання у його відсутності.
Власник майна подав до суду заяву, в якій просить розглянути клопотання без його участі.
Вивчивши зміст поданого клопотання та додані до нього письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.
Зі змісту клопотання вбачається, що органом досудового розслідування - СВ Ужгородського районного відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12018070170000753, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 червня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
В рамках даного кримінального провадження органом досудового розслідування досліджуються обставини, що викладені в повідомленні від інспектора СРПП №3 ОСОБА_4 , про те, що виїздом за місцем виклику в с. Кібляри особа чоловічої статі пропонувала йому неправомірну вигоду в сумі 10 000 гривень за для уникнення адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП будучи попередженим про кримінальну відповідальність за пропозицію або обіцянку службовій особі надати їй неправомірну вигоду.
Після чого слідчим СОГ Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області спільно з працівниками УВБ було проведено огляд місця події, зафіксовано факт неправомірної вигоди та вилучено зазначені грошові кошти, що відповідно підтверджується доданим до матеріалів клопотання протоколом огляду від 10.06.2018 року.
Сторона кримінального провадження ставить питання про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене 11 червня 2018 року під час проведення огляду місця події о 21 годині 35 хвилин, зокрема на вилучені грошові кошти в сумі 10 000 гривень, які були запропоновані у вигляді неправомірної вигоди громадянином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з тих підстав, що таке має значення речового доказу.
Положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Ч. 2 вказаної норми закону передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру
щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Ч. 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Положеннями ст. 98 КПК України законодавцем визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частинами другою та третьою ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та може накладатись на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначених у статті 98 КПК України.
Відтак, матеріали провадження містять достатньо даних, які вказують на відповідність зазначеного слідчим майна ( в даному випадку автомобіля) критеріям ст. 98 КПК України, а відповідно і можливості його використання стороною обвинувачення як доказу у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання є обґрунтоване та таке, що підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 170, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого слідчого відділення Ужгородського районного відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно - задовольнити.
Накласти арешт на грошові кошти в сумі 10 000 гривень із серійними номерами: ЗЗ 8918045, ВБ 1656227, СД 8073054, УД 4853945, БТ 1357040, ФБ 8232230, МВ 3169286, ВЕ 2303114, ЗФ 7454175, ЗЗ 9117408, СБ 5815547, ВВ 4401349, МБ 9815512, ГТ 0259920, СЖ 6538567, СЗ 3926309, ЗД 0841643, БТ 1971698, УГ 7936897, ЗД 9236069, які були запропоновані у вигляді неправомірної вигоди громадянином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 , у зв'язку з ухиленням від адміністративної відповідальності.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції можна подати протягом п'яти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Закарпатської області (особою, яка не була присутньою під час її оголошення на протязі 5-и днів з дня отримання її копії)
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонногосуду ОСОБА_1