Справа №303/1616/18
2/303/1047/18
ряд. стат. звіту - 49
12 червня 2018 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі головуючого-судді Куцкір Ю.Ю.
при секретарі Штець І.І.
з участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_3, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2 про збільшення розміру аліментів,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів.
Позов мотивований тим, що рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 13.04.2017 року із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у розмірі по 800 гривень на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 17.03.2017 року до досягнення ними повноліття. Однак, на даний час діти потребують значно більшого догляду та матеріального утримання, також значно зріс прожитковий мінімум для дітей відповідного віку. В зв'язку з чим просить збільшити розміру аліментів до 1500 гривень, щомісячно, на кожну дитину.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала із зазначених в ньому обставин та просила його задоволити.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково, зазначив, що в зв'язку з відсутністю у відповідача ОСОБА_3 постійного місця роботи він не в змозі сплачувати аліменти у розмірі по 1500 гривень на кожну дитину, просить стягнути аліменти в розмірі еквівалентному 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Дослідивши матеріали цивільної справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.
Згідно Свідоцтва про народження серії 1-ФМ №124631 виданого 02.02.2009 року батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.9).
Згідно Свідоцтва про народження серії 1-ФМ №202660 виданого 23.06.2011 року батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 8).
Згідно Свідоцтва про народження серії І-ФМ №247723 виданого 26.10.2012 року батьками ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 7).
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 13.04.2017 року із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі по 800 гривень на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 17.03.2017 року і до досягнення ними повноліття (а.с. 27-28).
З позовної заяви слідує, що позивачу не достатньо коштів для матеріального утримання дітей та для забезпечення належного їх розвитку.
Дані правовідносини регулюються Сімейним кодексом України.
Частиною 1ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
В частині 2 цієї статті зазначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27 лютого 1991 рокуі набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно з ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч.2 ст.6 цієї Конвенції).
Також, частинами 1 та 2 ст.27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до змісту ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Також, у п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що «в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі».
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України. Рішення Європейського суду є офіційною формою роз'яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв'язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.
Відповідно до ст.5 «Рівноправність подружжя» Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України №475/97-ВРвід 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
У відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Таким чином, аналізуючи вищезазначені обставини та факти, враховуючи принципи об'єктивності та справедливості, а також норми Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік», а саме прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень та дітей віком до 6 років: з 1 січня 2018 року - 1492 гривень, з 1 липня - 1559 гривні, з 1 грудня - 1626 гривень, суд приходить до висновку, що розмір аліментів у сумі 1500 гривень є завеликим, а тому визначає розмір аліментів в сумі по 1000 гривень на кожну дитину.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.51 Конституції України, ст.ст. 180, 183, 192 Сімейного кодексу України, ст.5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. ст. 2, 19, 76-83, 95, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити - частково.
Збільшити розмір аліментів визначений рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 13.04.2017 року по справі №303/1500/17-ц та стягнути із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_7 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, паспорт серії ВР 336240 виданий 23.05.2008 року Мукачівським РВ УМВС України в Закарпатській області, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі по 1000 (одна тисяча) гривень на кожну дитину, щомісячно, з моменту набрання рішенням законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_7 на користь держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок на наступні реквізити: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України в у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Витребувати з Мукачівського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області виконавчий лист №303/1500/17, 2/303/1104/17 виданий Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області, протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий Ю.Ю. Куцкір