Справа № 308/7453/17
01 червня 2018 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - Монич О.В.
при секретарі - Пассер М.І.
з участю прокурора Голич М.М.
представника Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області - ОСОБА_1
та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді цивільну справу за позовом Керівника Ужгородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області до Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації , визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки,-
встановив:
Ужгородська місцева прокуратура в інтересах Головного Управляння Держгеокадастру в Закарпатській області звернулась з позовом в якому вказує, що ОСОБА_4 будучи службовою особою, достовірно знаючи в силу своїх службових обов'язків, що згідно ч.8 Постанови КМУ №502 від 11.04.2002 «Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб» районна державна адміністрація приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, яка знаходиться за межами населеного пункту, виключно якщо така зміна пов'язана з подальшим використанням цієї ділянки для сільськогосподарських потреб, видав розпорядження №777 від 22.12.2006 «Про надання дозволу на підготовку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» та №322 від 30.05.2007 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» у власність дружини ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд площею 0, 25 га споруд чим змінив цільове призначення частини власної земельної ділянки наданої для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Циганівці на території Великолазівської сільської ради. У подальшому виготовлено та видано державний акт на право власності земельної ділянки серії ЗК №014534 від 17.08.2007.
В проекті із землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб» від 11.04.2002 №502 присутні позитивні висновки відповідних служб та організацій, однак одним із пунктів ч.б Постанови є те, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, підлягає державній землевпорядній експертизі, яка не проводилась.
Вищевказані порушення підтверджуються Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18.01.2016 року, проведеною Державною інспекцією сільського господарства в Закарпатській області.
Таким чином, неправомірні дії ОСОБА_4 призвели до зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0, 25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд за межами с.Циганівці на території Великолазівської сільської ради Ужгородського району та надання її у власність ОСОБА_2, що стало підставою виготовлення та видачі державного акту №014534 від 17.08.2007 на право власності на земельну ділянку, нормативно грошовою оцінкою 260 575 гри.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 11.05.2016р., ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.364 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрито.
Так, ОСОБА_4, будучи державним службовцем 5 рангу 3 категорії, перебуваючи згідно розпорядження Президента України №36 к від 10.03.2005 на посаді голови Ужгородської районної державної адміністрації, умисно, незаконно, зловживаючи службовим становищем, з метою забезпечення незаконного переходу права власності на земельну ділянку видав розпорядження №565 від 11.10.2006 «Про безоплатну передачу у власність земельної ділянки», що стало підставою виготовлення та видачі державного акту на право власності на земельну ділянку громадянці ОСОБА_2 серії ЗК №032572 від 21.12.2006 площею 1, 4999 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Циганівці на території Великолазівської сільської ради, Ужгородського району.
Згідно ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі , що набрало законної сили , не доказуються при розгляді інших справ , у яких беруть участь ті самі особи або особа , щодо якої встановлено ці обставини.
Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок чи постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Отже, прийняття головою Ужгородської районної державної адміністрації розпоряджень про передачу у власність гр.ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0, 25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд в порядку зміни цільового призначення частини земельної ділянки наданої для ведення особистого селянського господарства в землі за межами населеного пункту Циганівці на території Великолазівської сільської ради суперечить вимогам законодавства.
Представник Ужгородської місцевої прокуратури та представник Головного Управляння Держгеокадастру в Закарпатській області позов підтримали з підстав наведених вище.
Представник Ужгородської районної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник ОСОБА_2, проти позову заперечив, зокрема з підстав пропуску строку позовної давності, оскільки позивачем в даній справі є ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області, якому ще з 2007 року було відомо про оспорювані розпорядження та просив відмовити в задоволенні позову повністю.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків.
Встановлено, що ОСОБА_4 будучи службовою особою, достовірно знаючи в силу своїх службових обов'язків, що згідно ч.8 Постанови КМУ №502 від 11.04.2002 «Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб» районна державна адміністрація приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, яка знаходиться за межами населеного пункту, виключно якщо така зміна пов'язана з подальшим використанням цієї ділянки для сільськогосподарських потреб, видав розпорядження №777 від 22.12.2006 «Про надання дозволу на підготовку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» та №322 від 30.05.2007 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» у власність дружини ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд площею 0, 25 га споруд чим змінив цільове призначення частини власної земельної ділянки наданої для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Циганівці на території Великолазівської сільської ради. У подальшому виготовлено та видано державний акт на право власності земельної ділянки серії ЗК №014534 від 17.08.2007.
На підставі вищевказаних розпоряджень та погодженого Ужгородським районним відділом земельних ресурсів завданням на виконання робіт від 16.05.2007 ПП «Земекс» розроблено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр.ОСОБА_2 площею 0, 25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і за межами населеного пункту с.Циганівці на території Великолазівської сільської ради.
В проекті із землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб» від 11.04.2002 №502 присутні позитивні висновки відповідних служб та організацій, однак одним із пунктів ч.б Постанови є те, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, підлягає державній землевпорядній експертизі, яка не проводилась.
Вищевказані порушення підтверджуються Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18.01.2016 року, проведеною Державною інспекцією сільського господарства в Закарпатській області.
Таким чином, неправомірні дії ОСОБА_4 призвели до зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0, 25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд за межами с.Циганівці на території Великолазівської сільської ради Ужгородського району та надання її у власність ОСОБА_2, що стало підставою виготовлення та видачі державного акту №014534 від 17.08.2007 на право власності на земельну ділянку, нормативно грошовою оцінкою 260 575 гри.
Встановлено, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 11.05.2016р., по справі № 308/3275/16-к, ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.364 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрито.
Так, ОСОБА_4, будучи державним службовцем 5 рангу 3 категорії, перебуваючи згідно розпорядження Президента України №36 к від 10.03.2005 на посаді голови Ужгородської районної державної адміністрації, умисно, незаконно, зловживаючи службовим становищем, з метою забезпечення незаконного переходу права власності на земельну ділянку видав розпорядження №565 від 11.10.2006 «Про безоплатну передачу у власність земельної ділянки», що стало підставою виготовлення та видачі державного акту на право власності на земельну ділянку громадянці ОСОБА_2 серії ЗК №032572 від 21.12.2006 площею 1, 4999 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Циганівці на території Великолазівської сільської ради, Ужгородського району.
Згідно ст. 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
У відповідності до ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (частина перша статті 126 ЗК України).
Таким чином, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.
Згідно із частиною третьою статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
На момент видачі розпоряджень №777 від 22.12.2006 та №322 від 30.05.2007 Ужгородською районною державною адміністрацією, відповідно до ст. 17 Земельного кодексу України, п. 2 ст. 26 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцеві державні адміністрації наділялись повноваженнями по розпорядженню землею. Дане повноваження деталізовано у пункті 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, де закріплено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Частина 4 статті 122 Земельного кодексу України, передбачає, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи наділено повноваженнями стосовно передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Відповідно до підпункту 12 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 03.03.2015 №16 (із змінами), Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Закарпатської області.
Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.
Частиною 3 статті 20 Земельного кодексу України (чинною на час прийняття розпорядження) зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, який встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Слід також зазначити, що ч.ч. 8, 9 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб» від 11.04.2002 №502 районна державна адміністрація розглядає подані проектні матеріали та приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, яка знаходиться за межами населеного пункту, якщо така зміна пов'язана з наступним використанням цієї ділянки для сільськогосподарських потреб, ведення лісового і водного господарства, будівництва об'єктів, призначених для обслуговування членів територіальних громад району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо). Якщо зміна цільового призначення земельної ділянки, яка розташована за межами населеного пункту, передбачає використання ділянок для інших потреб, ніж визначених пунктом 8 цього Порядку, районна держадміністрація розглядає проектні матеріали, готує свій висновок з цього питання і подає його разом з матеріалами до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної держадміністрації.
Отже, прийняття головою Ужгородської районної державної адміністрації розпоряджень про передачу у власність гр.ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0, 25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд в порядку зміни цільового призначення частини земельної ділянки наданої для ведення особистого селянського господарства в землі за межами населеного пункту Циганівці на території Великолазівської сільської ради суперечить вимогам законодавства.
Разом з тим, в матеріалах справи наявна копія проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в порядку зміни цільового призначення частини земельної ділянки, наданої у власність для ведення особистого селянського господарства за межами с. Циганівці на території Великолазівської сільської ради за 2007 рік.
В примірнику проекту наданого відповідачем, міститься висновок державної експертизи землевпорядної документації від 23 травня 2007 року № 2369 підписаний першим заступником начальника Закарпатського обласного головного управління земельних ресурсів ОСОБА_5
В пункті 10 вказаного експертного висновку під назвою '' Зауваження та пропозиції до землевпорядної документації'' вказано наступне: відсутні на генплані ТЕП та умовні позначення, копії правовстановлюючих погодити у встановленому порядку, пронумерувати сторінки; відкорегувати експлікацію; уточнити категорію земель, умови відведення у висновку культури; пропонуємо змінити межу населеного пункту з метою включення ділянки в межу села.
В п. 11 під назвою ''підсумкова оцінка результатів державної експертизи'' міститься висновок наступного змісту: Прийнята на державну землевпорядну експертизу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в порядку зміни цільового призначення частини земельної ділянки, наданої у власність для ведення особистого селянського господарства за межами с. Циганівці Ужгородського району Закарпатської області в основному відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно та погоджується при умові врахування зауважень п. 10 даного висновку.
З наданого прокурором в додатках до позову копії державного акту на право власності на земельну ділянку від 17 серпня 2007 року, вбачається, що такий, зокрема підписаний начальником Ужгородського районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_6 та міститься печатка цього органу.
Відповідно до Указу Президента України "Про створення єдиної системи державних органів земельних ресурсів" від 6 січня 1996 року (зі змінами від 19 серпня 2002 року) система державних органів земельних ресурсів складається з Державного комітету України по земельних ресурсах та підпорядкованих йому Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель, Державного комітету АР Крим по земельних ресурсах і єдиному кадастру, обласних, Київського і Севастопольського міських головних управлінь, районних відділів, міських управлінь (відділів) земельних ресурсів та інженерів-землевпорядників сіл і селищ.
Як зазначається у Положенні про Державний комітет України по земельних ресурсах, затвердженому Указом Президента України від 14 серпня 2000 року, цей Комітет є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів. У встановленому порядку він вносить пропозиції щодо формування державної політики у сфері регулювання земельних відносин, використання, охорони та моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру і забезпечує її реалізацію, здійснює управління у цій сфері, а також міжгалузеву координацію та функціональне регулювання з питань, віднесених до його відання.
В даній справі позивачем є ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області в інтересах якого прокурор Ужгородської місцевої прокуратури 04.07.2017 року звернувся з позовом про скасування розпорядження №322 від 30.05.2007 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК №014534 від 17.08.2007.
Представником відповідача ОСОБА_2 подано заяву про застосування наслідків спливу строків позовної давності до позову прокурора.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Частиною 1 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Верховний Суд України у постанові по справі № 6-152цс14 від 29.10.2014 р., дійшов висновку, що для визначення початку обчислення позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення його прав, а й об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення його прав. ВСУ вказує, що норма частини першої ст. 261 Цивільного кодексу містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб'єктивних прав, тому обов'язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.
Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Оскільки представником відповідача в судовому засіданні було обґрунтовано клопотання про застосування наслідків пропуску строку позовної давності саме через ту обставину, що позивачем є ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області, суд приходить до переконання в обґрунтованості такої, а тому підстав для задоволення позову не має.
Керуючись ст.ст 267 ЦПК України, суд, -
вирішив:
У задоволенні позову Керівника Ужгородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області до Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації № 322 від 11.05.2007 р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 серії ЗК № 014534 та повернення земельної ділянки у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Закарпатської області шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
СуддяУжгородського
міськрайонного суду ОСОБА_7