Іменем України
06 червня 2018 року
Київ
справа №815/7215/15
провадження №К/9901/16024/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стрелець Т.Г.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
за участю:
секретаря судового засідання - Головко О.В.,
представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 815/7215/15
за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Одеській області, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Яковлєва О.В., суддів: Бойка А.В., Танасогло Т.М.) від 06 грудня 2016 року,
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на боці відповідачів ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. У заявленому позові позивач просив суд:
1.1 визнати дії посадових осіб МРЕВ-1 ДАІ ГУМВС України в Одеській області протиправними щодо прийняття і розгляду письмової заяви власника транспортного засобу, зняття з обліку для продажу, здавання-приймання номерних знаків тощо 22 січня 2008 року по довіреності на ім'я ОСОБА_5 від 07.12.2007 (Австрія) легковий автомобіль BMW 760 LI;
1.2 зобов'язати Головне управління національної поліції в Одеській області зняти незаконно зареєстрований транспортний засіб - легковий автомобіль BMW 760 LI, чорного кольору, номер двигуна НОМЕР_1, кузов НОМЕР_4 з обліку з внесенням відмітки про це до свідоцтва про реєстрацію;
1.3 вилучити номерні знаки і передати усі матеріали до відповідних слідчих органів для подальшого проведення розслідування.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в грудні 2015 року позивачем зроблено запит до Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС Україні з використанням пошукової форми офіційного сайту МВС України за Інтернет адресою: http://www.mvs.gov.ua/mvs та отримав на електрону пошту відповідь від МВС Україні про те, що за вказаними параметрами у запиті жодного транспортного засобу на ім'я запитувача інформації не рахується.
Як стало відомо позивачу пізніше, 22.01.2008 без згоди та проти волі позивача за участю ОСОБА_5 та суб'єкта владних повноважень - співробітника МРЕВ-1 ДАІ ГУМВС України в Одеській області на підставі «австрійської довіреності від 07.12.2007 на ім'я сина позивача від першого шлюбу ОСОБА_5, належний позивачу легковий автомобіль BMW 760 LI, чорного кольору, № двигуна НОМЕР_1, кузов НОМЕР_5, знято з обліку та відчужено, чим завдано його власнику, тобто позивачу, матеріальної шкоди в особливо великих розмірах і позбавило його можливості використовувати вищевказаний транспортний засіб, зокрема в якості засобу пересування та для задоволення особистих потреб, як інваліда II групи.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. 08 червня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд вирішив:
3.1. Позовні вимоги задовольнити частково.
3.2. Визнати протиправними дії посадових осіб МРЕО-1 ДАІ ГУМВС України в Одеській області щодо прийняття і розгляду письмової заяви власника транспортного засобу, зняття з обліку для продажу, здавання-приймання номерних знаків тощо 22.01.2008 року по довіреності на ім'я ОСОБА_5 від 07.12.2007 року Австрія легковий автомобіль BMW 760 LI, чорного кольору, номер двигуна НОМЕР_1, кузов НОМЕР_4.
3.3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
4. Задовольняючи позовні вимоги в частині, суд першої інстанції виходив з того, що посадові особи МРЕВ-1 ДАІ ГУ МВС України в Одеській області не мали права приймати до здійснення реєстраційної дії - зняття з обліку транспортного засобу на підставі довіреності від 07 грудня 2007 року. Здійснення таких дій в Україні можливо лише за умови підписання спірної довіреності належною посадовою особою Земельного суду у цивільних справах м. Грац Австрія та внесення такої довіреності до Єдиного реєстру довіреностей. А оскільки таких дій вчинено не було, Одеський окружний адміністративний суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у цій частині.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання зняти транспортний засіб з обліку з внесенням відмітки про це до свідоцтва про реєстрацію та вилучити номерні знаки, Одеський окружний адміністративний суд виходив з того, що посадові особи МВС України діяли на підставі та у межах повноважень щодо не зняття транспортного засобу з державного обліку, оскільки ОСОБА_3 не подавав заяву про зняття зареєстрованого за ним транспортного засобу з державного обліку.
Позовні вимоги про зобов'язання відповідачів передати усі відповідні матеріали до слідчих органів для подальшого проведення розслідування, суд першої інстанції, також вважав такими, що не підлягали задоволенню, оскільки згідно наданого представником відповідача акту про відбирання на знищення і знищення документів реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ з обслуговування м. Одеси №1 підпорядкованого Управлінню ДАІ ГУ МВС в Одеській області від 20.04.2013 №4865 матеріали, за якими здійснювалась реєстраційна дія 22 січня 2008 року були знищені у встановленому законом порядку.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 06 грудня 2016 року Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалив:
5.1. Апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Одеській області - задовольнити частково.
5.2. Скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2016 року та постановити у справі ухвалу, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Одеській області, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_3, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що позивачем пропущено встановлені статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України строки для звернення до суду за захистом порушених прав. Станом на 06.12.2016 позивачем не обґрунтовано поважність пропуску строку звернення до суду, а також не надано відповідних доказів, що свідчить про неналежність використання наданих останньому процесуальних прав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 04 січня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга громадянина ОСОБА_6 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року.
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 січня 2017 року відкрито касаційне провадження та визнано підстави пропущення строку на касаційне оскарження поважними.
9. 07 лютого 2017 року від Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Одеській області до суду надійшли заперечення на касаційну скаргу.
10. 05 лютого 2018 року вказана касаційна скарга ОСОБА_6 надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
11. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (позивача у справі)
Касаційна скарга обґрунтована тим, що ухвала суду апеляційної інстанції про скасування постанови суду першої інстанції та залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем строків звернення до адміністративного суду є такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права через неповне з'ясуванням апеляційним судом обставин справи, що мають істотне значення для вирішення спору по суті та ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення.
12. Доводи Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Одеській області викладені у запереченні на касаційну скаргу
У запереченні на касаційну скаргу представник РСЦ МВС в Одеській області посилався на те, що судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач звернувся до суду за захистом порушених прав 25 грудня 2015 року, а дізнався про порушення своїх прав у 2013 році. Обґрунтувань причин пропущення строків на звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав суду позивач не надав. А тому у задоволенні касаційної скарги просить відмовити, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року залишити без змін.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено
Позивач був власником автомобіля BMW 760 LI, чорного кольору, державний номер НОМЕР_2, № двигуна НОМЕР_1, № кузова НОМЕР_5, зареєстрованого 01.03.2006 у МРЕВ-1 ДАІ ГУМВС України в Одеській області на ім'я ОСОБА_2.
09.07.07 у позивача стався інсульт. Для надання невідкладної медичної допомоги 31.10.07 його направлено у лікарню м. Києва. У зв'язку з важким станом здоров'ям, позивача було перевезено для лікування у приватну лікарню м. Трап, Австрія.
Після проходження реабілітації і часткового відновлення стану здоров'я позивач, з'ясовуючи місце знаходження майна, що належало йому на праві приватної власності, зокрема вище вказаного автомобіля, у грудні 2015 року зробив запит до Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС Україні з використанням пошукової форми офіційного сайту МВС України за Інтернет адресою: http://www.mvs.gov.ua/mvs та отримав на електрону пошту відповідь від МВС Україні про те, що за вказаними параметрами у запиті жодного транспортного засобу на ім'я запитувача інформації не рахується.
Відповідно до матеріалів справи, 22 січня 2008 року за участю ОСОБА_5 та суб'єкта владних повноважень - співробітника МРЕВ-1 ДАІ ГУМВС України в Одеській області, на підставі австрійської довіреності від 07.12.2007 виданої на ім'я сина позивача від першого шлюбу ОСОБА_5, належний позивачу легковий автомобіль BMW 760 LI, чорного кольору, № двигуна НОМЕР_1, кузов НОМЕР_5, знято з обліку та відчужено.
Зазначена вище довіреність внесена до Єдиного реєстру довіреностей лише 19.11.2010, що підтверджується наданим до суду представником позивача витягом з Єдиного реєстру довіреностей № 24677601 від 14.06.2013.
Згідно листа Регіонального сервісного центру МВС України в Одеській області від 15.03.2016 №31/15-743, вказаний транспортний засіб зареєстрований за третьою особою по справі ОСОБА_3.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА
14. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017 року)
Стаття 99. Строк звернення до адміністративного суду
1. Адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
2. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень щодо справ, зазначених у пункті 5 частини першої статті 183-2 цього Кодексу, встановлюється 15-денний строк, який обчислюється з дня виявлення суб'єктом владних повноважень підстав для звернення до адміністративного суду. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
3. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
4. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
5. Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.
Стаття 100. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду
1. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
2. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
Судом апеляційної інстанції вірно вказано, що предметом даного спору є перевірка правомірності дій відповідача щодо зняття 22 січня 2008 року з обліку для продажу легкового автомобіля BMW 760 LI, державний номер НОМЕР_3, на підставі довіреності від 07 грудня 2007 року, виданої в Австрії на ім'я ОСОБА_5.
Згідно частини 2 статті 99 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Як встановлено апеляційним судом та підтверджується матеріалами справи, позивачу було відомо про відчуження його автомобіля ще у 2010 році, а у 2013 році він був обізнаний про існування довіреності від 07 грудня 2007 року, виданої в Австрії на ім'я ОСОБА_5, відповідно до наданого ним витягу з Єдиного реєстру довіреностей від 14.03.2013 №24677601 (т.1 а.с.48-49).
Разом з тим, до суду з даним позовом ОСОБА_2 звернувся тільки у грудні 2015 року. Клопотання про поновлення строку звернення до суду він не подавав, докази які свідчать про поважність причин пропуску такого строку матеріали справи не містять.
Отже, з огляду на встановлені у цій справі фактичні обставини, описані вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_2 звернувся до адміністративного суду з пропуском установленого законом строку, а названі ним причини пропуску цього строку не містять підстав для визнання їх поважними.
У справі, що розглядається, позивач як під час звернення до суду, розгляду справи судом апеляційної інстанції, так і в касаційній скарзі не наводить будь-яких обставин і не надає відповідних доказів, які би свідчили про об'єктивну неможливість звернення до суду з цим позовом у період з 2013 року по 2015 рік.
Суд касаційної інстанції зауважує, що стан здоров'я позивача не може бути підставою для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду, оскільки згідно статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року) сторона в адміністративній справі може брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника.
Верховний Суд констатує, що апеляційний суд, дійшовши висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду й відсутності підстав для його поновлення, вірно застосував положення статей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України. Правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
16. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
17. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду та обставин справи не спростовують.
18. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року у справі № 815/7215/15 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Г. Стрелець
Судді О. В. Білоус
І. Л. Желтобрюх