11.06.2018
Справа №642/1839/18
Провадження № 2/642/1006/18
8 червня 2018 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Шрамко Л.Л.,
з участю секретаря - Тугая К.В.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву представника Харківської міської ради ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, -
Харківська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів у сумі 6309518,49 грн. - у розмірі не одержаної позивачем орендної плати, посилаючись на те, що відповідач користувався земельною ділянкою площею 0, 7074 га по вул. Євгена Котляра, 16 у м.Харкові, де розташована належна йому на праві власності нежитлова будівля, однак належним чином не оформив правовідносини щодо користування вказаною земельною ділянкою, внаслідок чого Харківська міська рада не отримала грошові кошти у розмірі орендної плати на землю у вказаному розмірі.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 подав заяву, просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо відчуження (шляхом дарування, продажу, поділу, обміну, знищення та ін..) нежитлової будівлі літ. «А-1», загальною площею 415,5 кв.м. по вул. Є.Котляра, 16, у м. Харкові, право власності на яку з 02.12.2013 за ним зареєстровано на підставі свідоцтва про право власності від 03.12.2013 №13890237.
В обґрунтування заяви зазначено, що підставою звернення Харківської міської ради до суду з позовом стала та обставина, що ОСОБА_3 в період з 01.04.2015 по 31.03.2018 не сплачував за користування земельною ділянкою площею 0,7074 га по вул. Є.Котляра, 16 в м. Харкові плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, що призвело до безпідставного збереження коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності. Посилаючись на те, що до стягнення заявлена сума у розмірі 6309518,49 грн., яка більше ніж у 1000 разів перевищує розмір мінімальної заробітної плати, ту обставину, що ОСОБА_3 не є суб'єктом підприємницької діяльності та те, що позивачу невідомо про наявність у відповідача готівкових коштів в національній та іноземній валюті та відкритих рахунках в установах банку, а звернення стягнення на заробітну плату або інші соціальні доходи не забезпечить виконання рішення суду у разі задоволення позову, позивач просить суд забезпечити позов, шляхом заборони ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії щодо відчуження (шляхом дарування, продажу, поділу, обміну, знищення та ін..) нежитлової будівлі літ «А-1» по вул. Є.Котляра, 16 у м. Харкові зареєстрованого за ОСОБА_3 майна, оскільки це є адекватним заходом виходячи із предмету та ціни позову. Також, представник позивача зазначає, що такий вид забезпечення позову, як заборона відчуження нерухомого майна не впливає на майновий стан ОСОБА_3, не забороняє йому володіти та використовувати таке нерухоме майно у власних цілях та не впливає на його немайнові права та життєдіяльність.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на необґрунтованість позову та клопотання. Також зазначив, що у разі задоволення клопотання наявні підстави для застосування судом зустрічного зобов'язання в розмірі суми позову, з метою запобігання завданню збитків відповідачу забезпеченням позову .
Суд, вислухавши думку представників сторін, приходить до висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії. При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Представник позивача не надав суду достовірних доказів виникнення реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, його доводи ґрунтуються лише на припущеннях.
Відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях
Посилання лише на суму позову не є достатньою підставою для прийняття заходів забезпечення позову.
Оскільки позивачем не доведено наявність підстав для забезпечення позову, суд відмовляє у задоволенні заяви.
Враховуючи, що позивачем є орган місцевого самоврядування, суд не застосовує зустрічне зобов'язання, оскільки покладення на вказаний орган зустрічного зобов'язання може негативно відобразитись на фінансовій та господарській діяльності вказаного органу.
Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви представника Харківської міської ради ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів у розмірі 6 309 518, 49 грн. відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Л.Л.Шрамко