11.06.2018
Ленінський районний суд м.Харкова
Іменем України
11 червня 2018р. Справа №642/8029/16-к Провадження 1-кп/642/78/18
Суд у складі: Головуючого судді: ОСОБА_1
Секретаря: ОСОБА_2
За участі: Прокурора ОСОБА_3
Захисник ОСОБА_4
Обвинувачений: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному правопорушені за ст.15, ч.2, ст.185 ч.2, ст. 185 ч.3 КК України,-
У провадженні Ленінського районного суду м.Харкова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого нормами КК України.
Враховуючи думку учасників судового кримінального провадження, щодо заявленого клопотання прокурором про продовження строку запобіжного заходу, суд вважає:
Статтею 331 КПК України визначено:
Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Суд, оцінюючи в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватими, а також враховуючи те, що він обвинувачуються у злочині, вчиненому з корисливих мотивів, що свідчить про схильність обвинуваченого до вчинення кримінальних правопорушень, та можливість в разі зміни запобіжного заходу переховуватися від суду, та вважає обґрунтованими доводи прокурора про існування ризиків, які стали підставою для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжних заходів.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Вищевказані обставини свідчать про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Таким чином, суд вважає доцільним продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 ..
Керуючись ст.ст. 197, 331, 372, 392 КПК України, -
Клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу задовольнити.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою продовжити до 60 днів обвинуваченому ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , до «24.00» год. 15 серпня 2018р. з триманням обвинуваченого в установі кримінально-виконавчої системи України.
Копію ухвали направити до установи кримінально-виконавчої системи для виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1