Рішення від 12.06.2018 по справі 640/9655/18

Справа № 640/9655/18

н/п 2-а/640/386/18

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року Київський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Чередник В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Кочеткової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу 640/9655/18 за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №8 батальйону №4 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Ніколавчіна Олександра Юрійовича про визнання дій неправомірними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, -

ВСТАНОВИВ:

31.05.2018 р. до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 щодо визнання дій інспектора роти №8 батальйону №4 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Ніколавчіна О.Ю. при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР №099896 від 19.05.2018 р. неправомірними, скасування вказаної постанови та закриття провадження у справі.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, зокрема, що відповідно до змісту постанови: «19.05.2018 року 19 год. 35 хв. в м. Харкові, 4-й Петренківський проїзд, 11-А, водій, будучи водієм автобусу, що здійснює перевезення в режимі маршрутного таксі, виконав висадку пасажирів в непередбаченому маршрутом руху місці, поза межами визначеної зупинки громадського транспорту, чим порушив вимоги ч. 9 п. 149 розд. VI Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту (Постан. КМУ № 176 від 18.02.1997р.) та п. 1.5. 15.1 ПДРУ, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 121-2 КУпАП. Керуючись положеннями статей 33 та 284 КУпАП, лейтенант поліції прийняв рішення: застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення штраф у розмірі 255,00 грн. (двісті п'ятдесят п'ять гривень)»

З даною постановою позивач ознайомився на місці її складання, про що розписався у цій постанові.

Оскільки з фактом скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121-2 КУпАП ОСОБА_1 не погодився та вважав дії інспектора поліції неправомірними, він звернувся до суду з даним позовом.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи (а.с.15), до канцелярії суду надійшла заява від позивача, в якій він просить розглядати адміністративну справу за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі (а.с. 17).

Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення ухвали про відкриття провадження на офіційну електронну адресу (а.с. 14) та рекомендованим листом з повідомленням про вручення (а.с. 16), копію ухвали отримано, відзиву до суду не надав, будь-яких заяв до канцелярії суду не надходило.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Позовна заява до суду надійшла поштою, позивачем надано поштову квитанцію про направлення рекомендованого листа від 29.05.2018 р. (а.с.18) та на поштовому конверті міститься відбиток штампу, згідно якого відправлення було здійснено 29.05.2018 р. (а.с.10).

Враховуючи викладене, положення ст. 286 КАС України, ст. 289 КУпАП, суд приходить до висновку, що позивач при зверненні до суду з позовом 29.05.2018 р, щодо оскарження постанови від 19.05.2018 р., не порушив передбачений 10-денний строк для захисту своїх прав в судовому порядку.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою інспектора роти №8 батальйону №4 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Ніколавчіна О.Ю. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР №099896 від 19.05.2018 р. на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121-2 КУпАП (а.с. 5).

У постанові зазначено, що 19.05.2018 р. о 17-35 год. в м.Харкові 4-й Петренківський проїзд, 11-А, водій, будучи водієм автобусу, що здійснює перевезення в режимі маршрутного таксі, виконав висадку пасажирів в непередбаченому маршрутом руху місці, поза межами визначеної зупинки громадського транспорту, чим порушив вимоги ч. 9 п. 149 розд. VI Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту (Постан. КМУ № 176 від 18.02.1997 р.) та п. 1.5. 15.1 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.121-2 КУпАП (а.с. 5).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Разом з тим, як вбачається з положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.

Посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення, однак будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано, в графі «до постанови додається» не зазначено будь-яких доказів.

В разі відсутності у постанові про адміністративне правопорушення посилань на докази вчинення особою адміністративного правопорушення (визначені статтею 251 КУпАП), які у відповідності до статті 252 цього Кодексу повинні бути оцінені відповідним органом (посадовою особою) виключно під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надання таких доказів в подальшому виключатиме їх належність та допустимість з огляду на факт відсутності посилань на них у самій постанові.

Всупереч даним вимогам, суб'єктом владних повноважень жодного доказу в обґрунтування законності винесеної ним постанови та накладення на ОСОБА_1 штрафу, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 121-2 КУпАП, не було в наявності та відповідно, не долучено до матеріалів справи.

Так, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.

Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Суд приймає до уваги посилання позивача на те, що ч.2 ст.121-2 КУпАП передбачена відповідальність за порушення водіями транспортних засобів, що працюють у режимі маршрутних таксі, правил зупинки під час здійснення посадки (висадки) пасажирів. Однак, згідно паспорта, міський автобусний маршрут регулярних перевезень працює у експресному режимі. Назва маршруту №211е, «Салтівське шосе (медкомплекс) - вул..Власенка ,3» (а.с.6). Таким чином, транспортнй засіб, яким керував ОСОБА_1 не є суб'єктом правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.121-2 КУпАП.

Доводи позивача щодо допущення лейтенантом поліції помилки у графі 6 оскаржуваної постанови, судом не приймаються, виходячи з наступного.

Позивач вказує, що згідно постанови, місце скоєння адміністративного правопорушення «м.Харків, 4-й Петренківський проїзд ,11-А», однак маршрут, на якому працював позивач через дану адресу не проходить, тому позивач там не проїжджав, пасажирів не висаджував, на підтвердження вказаних обставин надав копію схеми маршруту.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 14.02.2018 р. № 89 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 22.06.2011 р. № 460 «Про встановлення найменувань зупинок наземного пасажирського транспорту», встановлено найменування зупинок наземного пасажирського транспорту. У додатку до вказаного рішення викладено перелік найменувань зупинок наземного пасажирського транспорту. Порядковим номером 863 вказаного преліку зазначено зупинку «Петренки», адреса зупинки м.Харків , Петренківський 1-й пр-д, 29, розташування зупинки Краснодарська вул..

Зупинка «Петренки» передбачена схемою маршруту №211е «Салтівське шосе (медкомплекс) - вул.. Власенка, 3» ,а вказана в оскаржуваній постанові адреса скоєння адміністративного правопорушення б.11-А, 4-й Петренківський проїзд знаходиться біля б.29 1-го Петренківського проїзду, тобто біля зупинки «Петренки».

Враховуючи викладене, докази позивача щодо допущення інспектором помилки в постанові, суд не бере до уваги.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в судове засідання не з'явився, будь-яких доказів на підтвердження обставин зазначених в оскаржуваній постанові не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121-2 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що дії поліцейського при складанні постанови відносно позивача є протиправними, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 121-2 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю.

Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, то підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 2, 5, 6-10, 20 77, 122, 139, 159, 205, 229, 241-246, 255, 268, 286, 295 КАС України, ст.7, 9, 247, 251, 252, 288, 289, 293 КУпАП, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 - задовольнити.

Визнати протиправними дії інспектора роти №8 батальйону №4 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Ніколавчіна Олександра Юрійовича щодо складання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 099896 від 19.05.2018 р.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ВР №099896 від 19.05.2018 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.121-2 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.

Відповідно ч.2 ст.271 КАС України копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених ст. 286 КАС України можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою 61170, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1.

Відповідач - інспектор роти №8 батальйону №4 УПП в Харківській області ДПП лейтенант поліції Ніколавчін Олександр Юрійович, місцезнаходження: м.Харків, вул..Шевченка 315-А.

Суддя Чередник В.Є.

Попередній документ
74622567
Наступний документ
74622569
Інформація про рішення:
№ рішення: 74622568
№ справи: 640/9655/18
Дата рішення: 12.06.2018
Дата публікації: 13.06.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський районний суд м. Харкова
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів; дорожнього руху