ЄДРПОУ 02893870, вул. Центральна, 13, смт. Золочів, Харківська область, 62203,
inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-25-96
Справа №622/71/18
Провадження №2/622/314/18
08 червня 2018 року смт. Золочів
Золочівський районний суд Харківської області у складі:
судді - Кочнєва О.В.,
за участі секретаря - Попової В.М.,
позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
спеціаліста-дитячого психолога - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні у залі суду у смт. Золочів Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
24.01.2018 року до суду надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання їх спільної неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду і до повноліття дитини.
В обґрунтування позову було зазначено, що відповідач мешкає окремо від дитини, належної допомоги в добровільному порядку на її утримання не надає, а тому позивач з метою захисту прав дитини вимушений звернутися до суду із відповідною позовною заявою.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з мотивів, викладених у позовній заяві.
Відповідач проти позову заперечувала, вказавши, що вона тільки під час судового розгляду знайшла роботу, мешкає окремо від дитини, оскільки винаймає житло, за першої можливості навідує дитину та її забезпечує, підставою не частих побачень з дитиною вказала дії позивача, який заважає їй перебувати з дитиною психічним насильством.
У судовому засіданні 08.06.2018 року на підставі вимог ухвали суду від 27.04.2018 року була допитана за участі дипломованого психолога неповнолітня дитина сторін по справі ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, яка повідомила суд, що вона мешкає з батьком - позивачем по справі, речі їй купляють позивач та бабуся, мати позивача, матусю бачить не часто, однак відповідач ночувала у батька разом із нею у квітні 2018 року.
Вислухавши позивача та відповідача, неповнолітнього свідка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 17.12.2012 року по справі №2015/1605/2012 був розірваним шлюб між сторонами по справі, зареєстрований 17.09.2009 року у Писарівській сільській раді Золочівського району Харківської області (актовий запис №06)(а.с.5). Вказане рішення набрало законної сили.
Від шлюбу сторони мають малолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого Писарівською сільською радою Золочівського району Харківської області 17.09.2009 року (актовий запис 09 від 17.09.2009 року)(а.с.6).
Дитина на час подання позову та розгляду справи мешкає разом із позивачем по справі, що підтверджується довідкою №40 від 18.01.2018 року, виданої виконавчим комітетом Золочівської селищної ради Харківської області (а.с.7).
Відповідач по справі в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дитини в необхідному обсязі не надає, її турбота про дитину в матеріальному плані носить не постійний характер. При цьому відносини дитини та матері нормальни. Батько дитини перешкод у спілкуванні з дитиною відповідачу не чинить, що було встановлено при допиті дитини, оскільки встановлено, що відповідач навіть спла разом із дитиною за місце її проживання у позивача по справі.
Таким чином, вимоги позивача знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, однак їх розмір суд вважає не відповідним принципу добросовісності та розумності, а тому позовні вимоги слід задовольнити частково у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно зі встановленням мінімального розміру, нижче якого навіть при невеликій заробітній платі відповідач не може сплачувати аліменти.
17.05.2017 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набрав чинності 08.07.2017 року, і яким було змінено філософію стягнення аліментів та розширено права одержувача аліментів як щодо зміни способу стягнення аліментів, так і щодо спрощення процедур такого стягнення.
Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
На підставі ч.1 та ч.5 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом, а той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
На підставі ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3.1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3.2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Виходячи із вказаної диспозиції статті суд в будь-якому випадку повинен встановити мінімальний розмір аліментів на дитину у відсотках від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, навіть якщо про це позивач не зазначив у своїй позовній заяві.
Таким чином, визначений судом розмір аліментів відповідає мінімальним вимогам щодо розміру аліментів на неповнолітню дитину, які висуває діюче законодавство, окрім максимального розміру аліментів, які можуть стягуватися з відповідача, однак вказаний факт, на думку суду, жодних обмежень прав відповідача не несе, оскільки вона в будь-який час може пред'явити відповідний позов про зменшення розміру аліментів, якщо сума платежів з її боку складе більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку. Тому вимоги позивача у задоволеній судом частині є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам закону та принципу справедливості та розумності.
На підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору у всіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, а відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення звільнено від сплати судових витрат, з другої сторонни стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, визначеному КМУ. До цього часу вказаний порядок КМУ не прийнятий, у зв'язку з чим судові витрати по справі, які складаються із несплаченого судового збору, слід компенсувати за рахунок держави.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, ч.6 ст.141, ст.ст. 259, 263-265, 268, п.1 ч.4 ст.274, ст. 279, п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, ст. 180, ч.3 ст. 181, ст.182, ч.1 та ч.5 ст. 183 СК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП - НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП - НОМЕР_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1) аліменти на утримання спільної дитини сторін по справі - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у частці від щомісячного доходу, а саме у розмірі 1/4 частини із усіх видів доходу (заробітку) відповідача, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 24.01.2018 року і до досягнення дитиною повноліття на час мешкання дитини з батьком.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Золочівського районного суду Харківської області: Кочнєв О. В.