Номер справи 623/622/18
Номер провадження 2-о/623/57/2018
іменем України
12 червня 2018 року м. Ізюм
Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
в складі: головуючого - судді: Одарюка М.П.
при секретарі: Костенко В.В.
за участю судового розпорядника: Гребенюк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі справу № 623/622/18 за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа- Олександрівська сільська рада Ізюмського району Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення, -
Зміст позовних вимог, пояснення сторін.
В березні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою, в якій просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме що ОСОБА_2 проживала з померлою ОСОБА_3 однією сім'єю з 2010 року ( по день її смерті) до часу відкриття спадщини. В обґрунтування заяви посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року померла дружина її дядька ОСОБА_3 Дядько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Син померлих дядьки та тітки помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року. З 2010 року та по день смерті заявник постійно проживала з ОСОБА_3 , так як померла потребувала , в силу свого фізичного та емоційного стану догляду та допомоги. При житті померла мала в користуванні земельний сертифікат. ІНФОРМАЦІЯ_6 року померла отримала свідоцтво про право власності на земельну ділянку. Крім земельного сертифікату померла мала житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, але правовстановлюючі документи на це майно відсутні. Заявниця є єдиним спадкоємцем, спадкового майна, яке належало померлій, тому вона звернулась до суду за захистом свої прав.
Заявник та її представник у судове засідання не з"явилися, надали суду письмові заяви з проханням розглядати справу у їх відсутність. Заявлені вимоги підтримали і просили задовольнити у повному обсязі.
Заінтересована особа у судове засідання не з'явилась, надала суду письмову заяву про розгляд справи без їх участі.
Тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутн6ості учасників справи, за наявними в справі доказами.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Судовим розглядом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_5 та ОСОБА_4 їх батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ( а.с.12,14).
ОСОБА_5 25.10.1948 року уклала шлюб та після укладення шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_8 ( а.с.17).
Батьками ОСОБА_8 згідно копії свідоцтва про народження є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ( а.с.13).
ОСОБА_11 18.08.1978 року уклала шлюб та після укладення шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_2 ( а.с.16).
ІНФОРМАЦІЯ_4 року померла ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть ( а.с.10). Її чоловік (дядько заявника) ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року (а.с.7,15). Син ОСОБА_12 та ОСОБА_4 - ОСОБА_13 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року ( а.с.8,13).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2, площею 5,8987 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Олександрівської сільської ради Ізюмського району Харківської області, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно ( а.с.18).
ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, була зареєстрована та проживала по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 року за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою Олександрівської сільської ради Ізюмського району , Харківської області від 16.11.2017 року вих. № 378 (а.с.23).
Згідно довідки Олександрівської сільської ради Ізюмського району Харківської області від 16.11.2017 року вих. № 380, ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2, не була зареєстрована, але мешкала та здійснювала постійний догляд з 2010 року за дружиною свого покійного дядька ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, жителя АДРЕСА_1, до моменту її смерті -ІНФОРМАЦІЯ_4 року ( вела з нею спільне господарство, здійснювала фізичну допомогу по догляду за будинком, земельною ділянкою і худобою, а також матеріальну допомогу при купівлі розсади, продуктів харчування і ліків для тітки) та проводила її поховання ( а.с.21).
Ізюмська державна нотаріальна контора листом від 16.01.2016 року за вих. № 119/02-17 повідомила заявника, що після смерті ОСОБА_3 вона в 6-ти місячний строк спадщину прийняла, про що подала заяву до Ізюмської державної нотаріальної контори, спадкова справа № 471/2017. Крім заявника з заявою про прийняття або відмову від спадщини ніхто із спадкоємців не звертався. Ізюмська державна нотаріальна контора видати свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), належне померлій, не має можливості, так як у заявника відсутні документи, які підтверджують родинні стосунки з померлою. ( а.с.19).
Норми права, що регулюють правовідносини під час розгляду справи.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.
Згідно з вимогами ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту:
1) родинних відносин між фізичними особами;
2) перебування фізичної особи на утриманні;
3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;
5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу;
6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;
7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;
8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;
9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року №5, судом встановлюються факти, які породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Згідно з п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Відповідно до ч.1 ст.1222 Цивільного Кодексу України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно з вимогами ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Цивільним Кодексом передбачена черговість спадкоємців за законом, відповідно до якої у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України), у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст. 1262 ЦК України), у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця (ст. 1263 ЦК України), у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (ст. 1264 ЦК України), у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. У п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування (ст. 1265 ЦК України).
Згідно з п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 ,,Про судову практику у справах про спадкування" правило частини п'ятої ст. 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до Сімейного Кодексу не були зобов'язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред'явлена особою, для якої таке усунення породжує пов'язані зі спадкуванням права та обов'язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій ст. 1259 ЦК України.
Відповідно до ст.1264 ЦК України право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше, як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Таким чином суд вважає встановленим той факт, що заявник мешкала однією сім'єю з ОСОБА_3 з 2010 року по день смерті останньої, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_4 року за адресою: АДРЕСА_1.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.7, 8, 9-11, 141, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_2 про встановлення факту мешкання однією родиною зі спадкодавцем задовольнити у повному обсязі.
Встановити факт, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, РНОКПП НОМЕР_1, яка мешкає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, з 2010 року мешкала з ОСОБА_3, по день її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_4 року за адресою: АДРЕСА_1.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області або безпосередньо черех Апеляційний суд Харківської області шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Ізюмського міськрайонного суду М.П. Одарюк